Доба "реформації": охорона здоров'я почувається, як невиліковний пацієнт

Четвер, 28 квітня 2011, 16:11

"Здоров'я людей – впевнене майбутнє"
Із передвиборної програми кандидата в президенти Віктора Януковича 

Пустити свіжу кров у судини галузі охорони здоров'я України мріяв кожен з її гарантів. До прикладу, третій глава держави Віктор Ющенко свого часу видав кольоровий буклет "Соціальні ініціативи", де медицина мала стати одним із пріоритетів помаранчевих. Ішлося, зокрема, про покращення медичного обслуговування сільського населення.

Ющенківський буклет красиво презентували, а ось обіцянки канули в Лету.

Наступник, діючий президент Віктор Янукович перейматися "здоров'ям нації" почав від початку президентської кампанії-2010. У передвиборній програмі із промовистою назвою "Україна для людей" він занотував: "Моя програма направлена на покращення медичного обслуговування громадян, пропаганду здорового способу життя й, як наслідок, збільшення тривалості життя громадян України".

Минув рік на президентському троні Януковича, і вже маємо плачевну тенденцію: за 2010 рік в Україні померло 698.235 осіб, а народилося 497.689 осіб.

Отже, які реформи відбуваються в царині охорони здоров'я нашої країни?

У вирі петицій

Відлік, з якого беруть "реформи" діючої влади, датується законом "Про загальнодержавну програму розвитку сімейної медицини", який підписав ще Ющенко 22 січня минулого року.

Якщо коротко, то це чергова програма мрій "маленького українця", який хоче жити в заможній державі з якісним медичним обслуговуванням. Поміж високих пафосних словес "забезпечити", "підвищити", "удосконалити", "розробити" – прописані джерела фінансування. Основний тягар лягає на місцеві бюджети, державна скарбниця на 2011 рік виділить лише 159,3 мільйонів гривень.

На основі закону, 30 серпня 2010 року виходить наказ № 735 "Про затвердження примірних етапів реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги", яким визначено три етапи реформування.

У рамках першого етапу, до 1 січня 2011 року, потрібно було провести оптимізацію мережі та ліжкового фонду закладів охорони здоров'я; сформувати оптимальну мережу закладів первинного рівня надання, що обслуговують понад тисячу людей у лікарські амбулаторії, частини дільничних лікарень у амбулаторії загальної практики-сімейної медицини.

Другий етап припадає на 2011 рік і має на меті продовжити оптимізацію мережі медзакладів та створити "госпітальні" округи, які об'єднали б заклади декількох районів або міст та районів.

Тут мені пригадалося створення освітніх округів на Хмельниччині, про які, починаючи з 2006 року, говорив колишній заступник голови ОДА Валерій Малькін. На календарі 2011 рік, а реформа освітніх округів в області так і не завершена.

Третій етап, 2012 рік, за задумом організаторів, повинен стати кульмінаційним у реформуванні охорони здоров'я. Завершується формування "госпітальних" округів, після цього закладам первинного та вторинного рівня присвоять статус комунальних некомерційних неприбуткових підприємств.

Отже, благодійна допомога та різні благодійні внески, які нині знаходяться в напівлегальному стані на території лікувальних установ, "канонізують". Відтак вони нагадуватимуть своєрідне "мито" – пропуск до лікарень або амбулаторій.

Хмельниччину реформуватимуть наскоком

"Я б в реформаторы пошел – пусть меня научат!" – таке саркастичне гасло, перефразовуючи Самуїла Маршака, взяло на озброєння керівництво Хмельницької ОДА.

У квітні минулого року на Хмельниччині створено регіональний комітет з економічних реформ. Право голосу, як і право розпоряджатися подальшою долею конкретних медзакладів, закріплено за вісімкою високопосадовців Будинку рад. На їхньому столі вже лежать дві роздруківки із планом реформування 13 фельдшерсько-акушерських пунктів, ФАП – в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, та реформування 11 малопотужних сільських дільничних лікарень.

Час для кардинальних змін обмежений – до 2014 року.

Перший заступник голови Хмельницької ОДА Вадим Гаврішко під час цьогорічної березневої сесії облради поспішив запевнити: "Жодна дільнична лікарня, жоден фельдшерсько-акушерський пункт не буде реорганізований без вивчення думки мешканців конкретного населеного пункту. Ані сьогодні, ані завтра, ані найближчого року не буде закритий ФАП, якщо жителі потребують медичної допомоги".

Вадим Дмитрович, очевидно, не володіє ситуацією. Або публічно спробував пройти світ брехнею.

Так ось, на початку травня минулого року обласна влада "погоріла" на спробі реалізувати один пункт сього плану: реорганізувати Требуховецьку сільську дільничну лікарню Летичівського району – в амбулаторію загальної практики-сімейної медицини.

Ця лікарня – єдина дільнична в районі. Обслуговує 12 сіл, де проживає близько 9000 людей, з них – 1400 дітей.

Тоді півтисячі мешканців Требухівців виступили проти реорганізації лікарні. У ситуацію, як лицар на білому коні, втрутився Вадим Гаврішко, який прискакав з обласного центру. "Ця лікарня має можливість лікувати. Щоправда, штатний розклад треба переписати. Губернатор запевнив, що заклад працюватиме", – пообіцяв чиновник.

Інший неприємний момент з "реформуванням" відбувся в Красилівському районі.

Депутати тамтешньої райради напередодні Нового року ухвалили рішення про реорганізацію Кременчуківської дільничної лікарні в амбулаторію загальної практики-сімейної медицини. А Федорівську та Западинську амбулаторії понизили в статусі до рівня ФАП. А ще 4 фельдшерських пункти – реорганізувати шляхом приєднання.

Як розповіла начальник відділення Національної служби посередництва й примирення, НСПП, у Хмельницькій області Тетяна Бабич, працівники Кременчуківської дільничної лікарні висловили занепокоєння щодо значного скорочення медпрацівників.

Під час засідання на примирній комісії 3 березня з боку Красилівської райради, РДА та головного лікаря Красилівської центральної районної лікарні виявлені порушення вимог трудового законодавства щодо забезпечення гарантій вивільнюваних працівників Кременчуківської дільничної лікарні.

Враховуючи, що за запитом відділення НСПП у Хмельницькій області прокуратурою Красилівського району здійснюється перевірка законності рішення сесії Красилівської райради від 30 грудня 2010 року, на примирній комісії узгоджено перенести засідання до закінчення прокурорської перевірки та отримання її результатів.

Власну позицію із цього приводу висловив головний лікар Кременчуківської дільничної лікарні Дмитро Лисюк. Він вважає, що запропоновані зміни призведуть до "руйнації й так кульгавої на обидві ноги сільської медицини". "Закриваючи фельдшерські пункти, де кількість мешканців у селі менше 300 осіб, ми прирікаємо селян на різке обмеження доступності медичної до-лікарської допомоги.

Перехід фельдшерських пунктів на хронічно дефіцитний бюджет районних лікарень призведе до руйнації матеріальної бази. Крім того, від підтримки цих закладів усувається територіальна громада, отож повний занепад цих закладів – справа ближнього майбутнього",каже головний лікар.

"Звичайно, нам потрібні заклади сучасного рівня. Потрібні значні кошти, яких на сьогодні в державі немає. Зважаючи на повну зношеність і застарілість наявного обладнання, централізація медицини на рівні районів картини не змінює.

Діагностичний підрозділ пропонованих сучасних госпітальних округів має бути оснащено найсучаснішою технікою. Це й буде сучасний рівень діагностики. Після організації таких баз можна починати реформи на вторинному рівні, закриваючи окремі підрозділи, що потребують високоспеціалізованої допомоги", – переконаний Лисюк.

Найпарадоксальніше те, що владні реформатори знов порушують Конституцію, 49-у статтю: "Існуюча мережа закладів охорони здоров'я не може бути скорочена".

Бюджетні каруселі

Будь-які реформи повинні підкріплюватися певним грошовим еквівалентом. Пан Гаврішко зазначив, що обов'язково при реформуванні враховуватиметься демографічний фактор: "У нас зменшується кількість населення, а ми збільшуємо ліжко-місця і, відповідно, медперсонал, який не можемо утримувати".

Тут же Вадим Дмитрович зрозумів, що не варто підвищувати соціальну напругу, і додав, що бюджети галузей охорони здоров'я та освіти краю збалансовані: "Маємо можливість оплати потреби на рівні минулого року", – з почуттям гідності сказав високопосадовець.

Ми пройшлася бюджетними нетрями галузі охорони здоров'я краю й натрапили на цікаві нюанси.

По-перше, в обласному бюджеті-2011 прописано, що на забезпечення функціонування охорони здоров'я буде спрямовано 327,7 мільйонів гривень. Торік фінансова ін'єкція становила 356,8 мільйонів. Тобто мінус 29,1 мільйон – на стільки вкорочений кошторис медичної галузі цього року.

По-друге – розбіжність вартості медикаментів на ліжко-місце в день. Якщо минулого року в середньому на медикаментозне забезпечення ліжка-місця витрачалося 15 гривень, то 2011 року "пайок" хворого врізали на гривню 10 копійок – до 14,1 гривень.

По-третє, також зазнала хірургічного втручання міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації 2002-2011". Цьогоріч фінуправління ОДА вважало за доцільне спрямувати на цю програму 21,8 мільйонів гривень. Торік видатки становили 30,4 мільйонів.

По-четверте, відібрано гривневі стероїди в обласної програми "Репродуктивне здоров'я населення Хмельницької області" – 2011 року фінансування скорочено майже втричі й становить 600 тисяч гривень. 2010-го освоєно 1,7 мільйонів.

І, по-п'яте, керманичі краю вважають, що туберкульоз на Хмельниччині подоланий, а тому 250 тисяч гривень на програму протидії достатньо. Між іншим, лише за 2010 рік в області взято на облік 707 хворих, у яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз.

Віталій Тараненко, журналіст, Хмельницький, спеціально для УП

Чи загрожує Європі українізація, або Чим схвильований Юрґен Габермас?

Як врятувати світ від Росії

Україна не має іншого вибору – тільки перемогти

Чому Україні потрібна модернізація, а не відновлення

Цифровізація України: до, під час та після повномасштабної війни

Як не програти Україну або Як корупція знищує наше енергетичне майбутнє