Нові політичні сили у ВР: хто і з ким

9 переглядів
Вівторок, 21 червня 2011, 11:24
Сергій Багряний
для УП

За рік до парламентських виборів уже можна прогнозувати, що окрім "старих знайомих" типу ПР, БЮТ чи КПУ, у Верховній Раді з'являться нові політичні сили. Принаймні це можна прогнозувати у світлі останніх соціологічних опитувань.

Звичайно, поки що рано говорити, скільки саме нових політсил ми побачимо в Раді наступного скликання: адже досі не вирішено, яким буде прохідний бар'єр для партій – 4 чи 5 %. Але вже точно можна говорити про те, що за потрапляння до парламенту будуть боротися щонайменше 4-5 політичних сил, які у ВР досі не мали, або мали одиничне представництво.

Уже певно можна спрогнозувати присутність у ВР наступного скликання Фронту змін та Сильної України.

Перший упевнено тримає третє місце серед симпатій виборців після ПР і БЮТ. За результатами соціологічних опитувань, ця партія набирає від 9 до 12%. У разі потрапляння в Раду, партія Арсенія Яценюка, скоріш за все, не йтиме на об'єднання із провладними силами, принаймні це стосується тих депутатів, які пройдуть по списках.

Інше питання, чи дотримуватимуться "партійної етики" ті депутати, що пройшли по одномандатних округах. Тим більше, в оточенні Яценюка багато бізнесменів, які, очевидно, будуть домовлятися із владою. Тут усе буде залежати від того, чи вдасться пропрезидентським силам набрати більш-менш стійку більшість у парламенті нового скликання.

Прогнозувати точний відсоток, який набере "Фронт змін", нині важко: у 2009 році експерти припускали, що Яценюк навіть може виграти президентські вибори, проте витратна й безглузда виборча кампанія суттєво зменшила його перспективи.

Щодо "Сильної України", то тут упевнено можна говорити про те, що депутати від цієї політсили будуть у провладній більшості, якщо така, звісна річ, зможе оформитися. Участь партії віце-прем'єра Сергія Тігіпка в коаліції з опозиційними силами – можлива лише за умови вкрай переконливої перемоги останніх на виборах і створення ними великої, а головне – дисциплінованої монолітної коаліції.

Дуже непогані шанси потрапити у ВР має партія Віталія Кличка УДАР, якій соціологи дають від 3,3 до 6 відсотків. І це не межа можливостей для цієї сили. Її рейтинг стабільно зростає, а вибори в Київраду, які мали б відбутися наступної весни, можуть суттєво закріпити позицію "УДАРу" в українському політикумі.

До того ж, на фоні розчарувань із боку населення великими політичними проектами, партія Кличка цілком може претендувати на тих виборців, які зараз голосували б проти всіх. Особливо "ласим шматком" стає опозиційний електорат, якого зараз у країні більшість.

Втім, "УДАР" можна називати "умовно опозиційною" партією. Достеменно невідомо, з якою саме командою Кличко піде на вибори. Найбільше питань виникає довкола тих, хто пройде в парламент по мажоритарці. У разі створення пропрезидентської більшості такі депутати, напевно, увійдуть до її складу.

Інше питання, яку позицію займе лідер партії та його найближче оточення. Зараз цю от позицію спрогнозувати не легко.

ВО "Свобода". Про потрапляння цієї партії до парламенту активно говорять після місцевих виборів 2010 року, коли свободівці взяли під контроль місцеві ради на Галичині. Партія зараз набирає 4,5-5,5 відсотків голосів потенційних виборців. Хоча ходять чутки, що "Свободу" не пустять у парламент, і для цього готові максимально піднімати прохідний бар'єр.

Втім, такий варіант малоймовірний – деякі партії, як, наприклад, КПУ, також тоді ризикують не потрапити в Раду.

Отже, ті ж комуністи, чи представники деяких напівавтономних депутатських груп – не проголосують за закон про вибори, в якому прохідний бар'єр буде визначено вищим за 4 відсотки.

До того ж присутність радикально опозиційної Свободи в парламенті на руку владі. Адже це дасть можливість продовжувати розігрувати карту розколу населення за мовними, конфесійними, геополітичними інтересами. Розколу, який, у свою чергу, допоміг би президентській команді втримати кермо держави у своїх руках відповідно до принципу "розділяй і владарюй".

Щодо інших можливих фігурантів парламентського процесу, то це будуть хіба що хтось із завсідників українського парламенту: КПУ, або можливо, у ВР повернеться Олександр Мороз.

Щодо націонал-демократів, електорат яких потроху відходить до "Свободи" або перебуває в стані невизначеності, то тут гіпотетичні шанси є в Анатолія Гриценка, який останнім часом почав активно нагадувати про себе.

"Наша Україна", точніше те, що може вирости на її уламках: якщо ця сила і пройде до Ради, то точно вже не з Ющенком.

Про інші партії ми краще помовчимо. Скоріш за все, у парламенті ми побачимо поодиноких їх представників, які "проб'ються" до ВР по одномандатних округах. І їхньою задачею буде не просувати свої партії, а підтримувати тих, хто в політичному протистоянні опиниться "на коні".

Сергій Багряний, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.