25.06

Банківський форум

Без права на професію

Понеділок, 11 липня 2011, 16:05

8 червня суддя Родіон Кірєєв зробив те, чого вже давно боялися журналісти – він призначив розгляд справи Юлії Тимошенко на той же день і час, що і слухання в справі Юрія Луценка.

Журналісти, які в умовах наближених до тортур, висвітлювали кожен процес окремо, тепер отримали подвійний удар.

О 9 ранку у понеділок під Печерським судом можна було спостерігати наступну картину: все подвір’я суду було зайнято чергою з журналістів, яка майже не рухалась.

О 9:30 журналістам принесли першу погану звістку:

"Зал на Тимошенко заповнений. Більше не запускаємо. На Луценка поки ще не запускаємо", - повідомила охорона суду.

Час наближався до 10, а черга так і не рухалася. Ближче до початку засідань в неї влилися захисники Юрія Луценка та представники обвинувачення.

Адвокат Луценка Ігор Фомін та прокурор Дмитро Лобань потисли одне одному руки як давні знайомі.

- Ви знову сьогодні заявлятимете клопотання?, - запитали журналісти в Фоміна.

- Ну в нас же ще є державне обвинувачення, - усміхнувся адвокат Луценка.


- Невже ви нам дозволите висловитися? - зіронізував Лобань.

Фомін і Лобань терпеливо стояли в черзі, і навіть не намагалися протиснутися через голови.

- Ну от, нарешті адвокати і державне обвинувачення в рівних умовах, - пожартував Фомін. А потім з сумом додав: - На жаль, лише до дверей.

Коли під дверима зібралися три адвокати і три прокурори, вони нарешті попросилися в суд без черги. Була вже 10 година. В двері суду вони протиснулися боком. Журналісти продовжували стояти в черзі, так і не отримавши пояснень, чому їх не пускають у приміщення, як це було досі.

О 10 до суду підійшла Юлія Тимошенко. На традиційному перед судовим засіданням брифінгу вона заявила, що остання прес-конференція президента її переконала в тому, що все, що відбувається в Печерському суді, відбувається з волі президента.

Між іншим, поки Тимошенко проводила брифінг, стався неприємний інцидент між її охоронцем та фотокором "Газети по-українськи". Фотокор начебто заліз до сумки Тимошенко, охоронець це побачив, і дав журналісту в обличчя. Хоча сам фотокор заперечує, що чіпав сумку, бо обома руками тримав об’єктив.

Зрештою, інцидент вдалося залагодити. Але цей удар в обличчя став символічним проявом того, як ставляться до журналістів в цьому суді.

Щоб Тимошенко пройшла до приміщення суду, організували спеціальний коридор. Слідом за нею всередину пройшов ще десяток бютівських депутатів. А 30 журналістів з телекамерами залишилися смажитися на сонці під судом.

Як відомо, Юлія Тимошенко неодноразово акцентувала увагу на тому, як важливо для неї висвітлення в пресі її процесу. Але підлеглі їй депутати не роблять нічого, щоб журналістам стало легше висвітлювати її процес.

Для депутатів набагато важливіше показати особисту відданість Тимошенко і побризкати слиною на суддю Кірєєва, щоб отримати подяку лідери, а пізніше і місце в списку, ніж зробити щось справді корисне.

Наприклад, звільнити хоча б одну лавку для телекамер. Щоб принаймні оператори отримали нормальний ракурс, а не висіли один на одному як каторжники на дибі.

Але, бог з ним, журналісти ще якось повисіли б одне на одному, потовклися як кілька в томаті, якби керівництво Печерського суду пустило їх у приміщення.

Журналісти чекають новин... 

Але саме в Печерському суді вирішили обмежити вільний доступ до відкритого процесу.

Там можуть скільки завгодно виправдовуватися, що в залі немає вільних місць. Насправді місця там були.

- Ви ж знаєте, ми готові потіснитися і потерпіти, щоб преса була в залі, - зізнався в перерві суду брат Юрія Луценка Сергій.

- Ми з сином Юрія Віталійовича посунулися, там могли стати ще кілька телекамер, не кажучи вже про стоячі місця біля дверей. Але охорона все одно відмовилася пускати журналістів, - додав Юрій Гримчак, від якого преса і дізнавалася про перебіг судового засідання в справі Луценка.

Інших джерел інформації в журналістів не було. Адже з більш ніж 10 журналістів інформагентств в приміщення суду потрапив лише один, та й той на засідання у справі Тимошенко.

Три кореспонденти Інтерфакс-Україна, два – УНІАН, Лігабізнесінформ, Українських новин, РИА-Новостей змушені були сидіти на паперті Печерського суду і чекати, що хтось вийде з залу і розкаже новини.

Так само на паперті залишилися обидві журналістки "Комерсант-Україна" і ще два десятки фотокорів і телевізійників.

Все, що залишилося в журналістам в цій ситуації – це збирати підписи під звернення до генпрокурора Віктора Пшонки та міністра внутрішніх справ Могильова з вимогою дати право на професію.

"6 та 7 липня Україна стала свідком чергової серії фізичних нападів на журналістів, які відбулися у Печерському суді міста Києва", - зазначається в листі журналістів.

"Зокрема, 7 липня бійці спецпідрозділу "Беркут" увірвалися в приміщення суду і застосували фізичну силу до журналістів… Під час тисняви в суді стали обидві камери ТВі, було пошкоджено штатив "5 каналу" та розбита камера порталу INTV. На трохи більше, ніж 20 журналістів, накинулися 60-70 працівників "Беркуту", які супроводжували свої дії грубими висловлюваннями на адресу представників ЗМІ", - йдеться у ньому.

Крім того, 7 липня співробітники міліції не пускали представників ЗМІ в приміщення суду

"Ми вважаємо такі дії грубим порушенням законодавства і цілеспрямованим перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів. Досі в Україні не було ще зафіксовано стільки масового насильства до журналістів", - йдеться в листі.

"Журналісти вимагають від Пшонки та Могильова перевірити законність дій співробітників спецпідрозділів "Беркут" та "Грифон" та порушити кримінальну справу за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів", - наголошують підписанти.

Крім того, журналісти просять дотримання законодавства та забезпечити недоторканність роботи журналістів з боку правоохоронних органів.

Підписавши цього листа, журналісти можуть починати писати вже наступного – з вимогою пояснити, хто віддав наказ обмежити їх присутність у Печерському суді у понеділок.

Так, Печерський суд не резиновий, так судді теж люди, але чи дає це комусь право обмежувати доступ до інформації?

Шановні чиновники і судді, ми самі між собою розберемося, кого першим запустити в суд, а кого останнім, ми самі поділимося одне з одним відео, знімемо його для колеги з сусіднього каналу чи продиктуємо "диктант" з заяви підсудного для колег інформаційників. Тільки дайте нам право самим визначатися, що робити і як. Ви ж вимагаєте поваги до вашої праці, то поважайте й нашу!

За те, що відбувається під Печерським судом журналісти мають передати велике "спасибі" президенту Віктору Януковичу.

Адже саме він, влаштувавши показушне шоу в Межигір’ї, а потім на своїй прес-конференції, розділив журналістів на своїх і чужих, на тих, кому можна, і кому – зась!

Саме він похвалив суддю Родіона Кірєєва за те, що той дав дозвіл запустити в Печерський суд "Беркут" і розкидувати і матюкати журналістів.

Відтак, чому тепер будь-якому клерку чи охоронцю не наплювати на людину з посвідченням журналіста, якщо добро на це дав сам президент.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Розподілена генерація — питання виживання України

Кардинальний злам психології та якісні зміни. 5 питань перед матчем Словаччина — Україна

Нове законодавство та діджиталізація послуг: як держава спрощує життя ветеранам

Для чого Україні потрібен Інститут військової поліції 

Релокація бізнесу - шанс на виживання та розвиток

Відверте затягування і нові корупційні схеми. Як в Україні "зливають" містобудівний кодекс