Без права на профессию

27 просмотров
Понедельник, 11 июля 2011, 16:05
Татьяна Николаенко
УП

8 червня суддя Родіон Кірєєв зробив те, чого вже давно боялися журналісти – він призначив розгляд справи Юлії Тимошенко на той же день і час, що і слухання в справі Юрія Луценка.

Журналісти, які в умовах наближених до тортур, висвітлювали кожен процес окремо, тепер отримали подвійний удар.

О 9 ранку у понеділок під Печерським судом можна було спостерігати наступну картину: все подвір’я суду було зайнято чергою з журналістів, яка майже не рухалась.

О 9:30 журналістам принесли першу погану звістку:

"Зал на Тимошенко заповнений. Більше не запускаємо. На Луценка поки ще не запускаємо", - повідомила охорона суду.

Час наближався до 10, а черга так і не рухалася. Ближче до початку засідань в неї влилися захисники Юрія Луценка та представники обвинувачення.

Адвокат Луценка Ігор Фомін та прокурор Дмитро Лобань потисли одне одному руки як давні знайомі.

- Ви знову сьогодні заявлятимете клопотання?, - запитали журналісти в Фоміна.

- Ну в нас же ще є державне обвинувачення, - усміхнувся адвокат Луценка.


- Невже ви нам дозволите висловитися? - зіронізував Лобань.

Фомін і Лобань терпеливо стояли в черзі, і навіть не намагалися протиснутися через голови.

- Ну от, нарешті адвокати і державне обвинувачення в рівних умовах, - пожартував Фомін. А потім з сумом додав: - На жаль, лише до дверей.

Коли під дверима зібралися три адвокати і три прокурори, вони нарешті попросилися в суд без черги. Була вже 10 година. В двері суду вони протиснулися боком. Журналісти продовжували стояти в черзі, так і не отримавши пояснень, чому їх не пускають у приміщення, як це було досі.

О 10 до суду підійшла Юлія Тимошенко. На традиційному перед судовим засіданням брифінгу вона заявила, що остання прес-конференція президента її переконала в тому, що все, що відбувається в Печерському суді, відбувається з волі президента.

Між іншим, поки Тимошенко проводила брифінг, стався неприємний інцидент між її охоронцем та фотокором "Газети по-українськи". Фотокор начебто заліз до сумки Тимошенко, охоронець це побачив, і дав журналісту в обличчя. Хоча сам фотокор заперечує, що чіпав сумку, бо обома руками тримав об’єктив.

Зрештою, інцидент вдалося залагодити. Але цей удар в обличчя став символічним проявом того, як ставляться до журналістів в цьому суді.

Щоб Тимошенко пройшла до приміщення суду, організували спеціальний коридор. Слідом за нею всередину пройшов ще десяток бютівських депутатів. А 30 журналістів з телекамерами залишилися смажитися на сонці під судом.

Як відомо, Юлія Тимошенко неодноразово акцентувала увагу на тому, як важливо для неї висвітлення в пресі її процесу. Але підлеглі їй депутати не роблять нічого, щоб журналістам стало легше висвітлювати її процес.

Для депутатів набагато важливіше показати особисту відданість Тимошенко і побризкати слиною на суддю Кірєєва, щоб отримати подяку лідери, а пізніше і місце в списку, ніж зробити щось справді корисне.

Наприклад, звільнити хоча б одну лавку для телекамер. Щоб принаймні оператори отримали нормальний ракурс, а не висіли один на одному як каторжники на дибі.

Але, бог з ним, журналісти ще якось повисіли б одне на одному, потовклися як кілька в томаті, якби керівництво Печерського суду пустило їх у приміщення.

Журналісти чекають новин... 

Але саме в Печерському суді вирішили обмежити вільний доступ до відкритого процесу.

Там можуть скільки завгодно виправдовуватися, що в залі немає вільних місць. Насправді місця там були.

- Ви ж знаєте, ми готові потіснитися і потерпіти, щоб преса була в залі, - зізнався в перерві суду брат Юрія Луценка Сергій.

- Ми з сином Юрія Віталійовича посунулися, там могли стати ще кілька телекамер, не кажучи вже про стоячі місця біля дверей. Але охорона все одно відмовилася пускати журналістів, - додав Юрій Гримчак, від якого преса і дізнавалася про перебіг судового засідання в справі Луценка.

Інших джерел інформації в журналістів не було. Адже з більш ніж 10 журналістів інформагентств в приміщення суду потрапив лише один, та й той на засідання у справі Тимошенко.

Три кореспонденти Інтерфакс-Україна, два – УНІАН, Лігабізнесінформ, Українських новин, РИА-Новостей змушені були сидіти на паперті Печерського суду і чекати, що хтось вийде з залу і розкаже новини.

Так само на паперті залишилися обидві журналістки "Комерсант-Україна" і ще два десятки фотокорів і телевізійників.

Все, що залишилося в журналістам в цій ситуації – це збирати підписи під звернення до генпрокурора Віктора Пшонки та міністра внутрішніх справ Могильова з вимогою дати право на професію.

"6 та 7 липня Україна стала свідком чергової серії фізичних нападів на журналістів, які відбулися у Печерському суді міста Києва", - зазначається в листі журналістів.

"Зокрема, 7 липня бійці спецпідрозділу "Беркут" увірвалися в приміщення суду і застосували фізичну силу до журналістів… Під час тисняви в суді стали обидві камери ТВі, було пошкоджено штатив "5 каналу" та розбита камера порталу INTV. На трохи більше, ніж 20 журналістів, накинулися 60-70 працівників "Беркуту", які супроводжували свої дії грубими висловлюваннями на адресу представників ЗМІ", - йдеться у ньому.

Крім того, 7 липня співробітники міліції не пускали представників ЗМІ в приміщення суду

"Ми вважаємо такі дії грубим порушенням законодавства і цілеспрямованим перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів. Досі в Україні не було ще зафіксовано стільки масового насильства до журналістів", - йдеться в листі.

"Журналісти вимагають від Пшонки та Могильова перевірити законність дій співробітників спецпідрозділів "Беркут" та "Грифон" та порушити кримінальну справу за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів", - наголошують підписанти.

Крім того, журналісти просять дотримання законодавства та забезпечити недоторканність роботи журналістів з боку правоохоронних органів.

Підписавши цього листа, журналісти можуть починати писати вже наступного – з вимогою пояснити, хто віддав наказ обмежити їх присутність у Печерському суді у понеділок.

Так, Печерський суд не резиновий, так судді теж люди, але чи дає це комусь право обмежувати доступ до інформації?

Шановні чиновники і судді, ми самі між собою розберемося, кого першим запустити в суд, а кого останнім, ми самі поділимося одне з одним відео, знімемо його для колеги з сусіднього каналу чи продиктуємо "диктант" з заяви підсудного для колег інформаційників. Тільки дайте нам право самим визначатися, що робити і як. Ви ж вимагаєте поваги до вашої праці, то поважайте й нашу!

За те, що відбувається під Печерським судом журналісти мають передати велике "спасибі" президенту Віктору Януковичу.

Адже саме він, влаштувавши показушне шоу в Межигір’ї, а потім на своїй прес-конференції, розділив журналістів на своїх і чужих, на тих, кому можна, і кому – зась!

Саме він похвалив суддю Родіона Кірєєва за те, що той дав дозвіл запустити в Печерський суд "Беркут" і розкидувати і матюкати журналістів.

Відтак, чому тепер будь-якому клерку чи охоронцю не наплювати на людину з посвідченням журналіста, якщо добро на це дав сам президент.

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)