Тест на демократію і правосуддя

143 перегляди
Вівторок, 12 липня 2011, 10:08
Олег Березюк
голова Українського юридичного товариства

Ще древні римляни, у свій час, приділяли велику увагу проблемі незаконного засудження. Їхні юристи говорили, що краще не покарати 10 винних, ніж покарати одного невинного. Це викликало довіру народу до римської системи правосуддя, що, у свою чергу, забезпечувало політичну стабільність і розвиток державності в давньоримському суспільстві.

Результати такої правової політики всім відомі – Рим в античні часи був наймогутнішою державою світу.

Повернемось до сучасної України.

Про необхідність реформування системи кримінального судочинства говорять давно. Але цей процес в Україні відбувається дуже повільно. У результаті, у нас невиправдано велика кількість винесених судами неправосудних вироків. Сьогодні Україна входить у число лідерів за кількістю скарг на рішення українських судів до Європейського суду із прав людини.

Особливо яскраво всі вади й недоліки нашої системи правосуддя було продемонстровано під час розгляду кримінальної справи по обвинуваченню екс-прем'єрки Юлії Тимошенко. Завдяки прямій трансляції цього процесу проблеми кримінальної юстиції сучасної України стали відомими всім громадянам, а не лише вузькому колу фахівців.

Тож варто звернути увагу на деякі важливі моменти.

Відповідно до 2-ї статті Кримінально-процесуального кодексу, основним завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також швидке й повне розкриття злочинів. Крім того, закон вимагає, щоб кожен, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності, і жоден невинний не був покараний.

Особливу увагу слід звернути на те, що закон забороняє притягувати невинних до кримінальної відповідальності.

Для забезпечення повного й об'єктивного розслідування кримінальних справ та винесення законних і справедливих вироків у КПК установлена відповідна процедура, дотримання якої має гарантувати досягнення поставлених перед кримінальною юстицією завдань.

Щоб глибше зрозуміти недоліки нинішньої системи правосуддя, повернемось до справи Тимошенко.

22-а стаття КПК зобов'язує органи досудового слідства і суд провести всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин кримінальної справи. Враховуючи те, що Тимошенко обвинувачується у вчиненні злочину, у якому брало участь декілька осіб, відносно яких також порушено кримінальні справи, то цілком логічно було б об'єднати ці справи в одну – і таким чином забезпечити всебічність і повноту розслідування цієї справи. Тим більше, що стаття 26 прямо вказує на можливість об'єднання кримінальних справ в одну, коли мова йде про обвинувачення кількох осіб у вчиненні одного й того ж злочину.

Це можна б було зробити ухвалою суду. Але суддя відмовив захисникам Тимошенко в задоволенні такого клопотання.

У зв'язку із цим виникає питання: як він збирається проводити повний і об'єктивний розгляд цієї справи?

Зрозуміло, що без дослідження ролі інших учасників злочинів, що їх інкриміновано Юлії Тимошенко, зробити це буде дуже важко.

Далі.

Суддя дає адвокату Тимошенко лише один день на те, щоб ознайомитись з кількома томами кримінальної справи. Невже йому не зрозуміло, що це зробити це практично неможливо? Адвокату потрібен час щоб підготувати кваліфікований захист. У цьому випадку, захисника можна порівняти з хірургом, якому дали скальпель і змусили робити операцію, не надавши йому можливості ознайомитись з діагнозом хворого.

Очевидно, що таке рішення судді носить явно протиправний характер.

Невже суддя не розуміє, що це є прямим порушенням шостого пункту частини 3 6-ї статті Європейської конвенції із прав людини, яка передбачає, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту?

Порушення цієї статті Конвенції є підставою для скасування вироку в Європейському суді із прав людини.

Крім того, і національне законодавство, і Європейська конвенція із прав людини передбачають відкритість судових процесів. І тому всі розмови щодо заборони прямої трансляції судового процесу над Тимошенко є безпідставними.

Навпаки, трансляція цього процесу є корисною для всього суспільства. Адже кожен громадянин України завдяки телебаченню має унікальну можливість самостійно оцінити аргументи сторін і зробити власні висновки. Безперечно, що це підвищує рівень правової культури й політичної свідомості наших громадян.

Тепер щодо судді, який веде справу.

Очевидно, що молодий суддя, який має незначний практичний досвід, не може забезпечити повного й об'єктивного розслідування такої складної кримінальної справи. Тому захист цілком аргументовано заявляє про його відвід. Незважаючи на це, суддя вперто продовжує розглядати справу. Хоча, по великому рахунку, ще до початку її розгляду він мав би взяти самовідвід.

Наявність усіх цих фактів свідчить про те, що в справі Тимошенко не варто сподіватись на правосудний вирок суду.

Але яким би не було рішення судді, позитивним моментом є те, що процес над Тимошенко дав можливість виявити не тільки недоліки нашої системи правосуддя, а й проблеми влади в цілому.

Кожен, хто спостерігав за цим процесом, мав можливість побачити, що прокуратура й суд вперто не бажають виконувати вимоги закону. А це дає підстави стверджувати, що вирішити проблему правосуддя лише шляхом реформи кримінальної юстиції практично неможливо.

Справа в тому, що виконують чи не виконують закони – люди. І навіть найкращий КПК не буде гарантією того, що представники органів державної влади будуть дотримуватись вимог закону.

Проблема сучасної України полягає в тому, що повернення до Конституції зразка 1996 року знову дало можливість зосередити всю повноту влади в руках однієї особи, якою є президент. І саме тому найважливіші рішення, у тому числі й судові, приймаються на Банковій. А це загрожує встановленням в Україні авторитарного режиму.

Справа Юлії Тимошенко є лакмусовим папірцем для українського суспільства.

Який би вирок не виніс суддя Кірєєв у цій справі, після відвертого й цинічного ігнорування ним вимог КПК України, навряд чи можна буде вважати рішення цього судді законним і обґрунтованим. Разом із тим, якщо вирок буде обвинувальним, і суспільство сприйме це як належне – то представники нинішньої влади можуть подумати, що в Україні можна робити все.

Можна не звертати увагу ні на людей, ні на закон.

Це дасть владі право включити зелене світло для запуску репресивної машини й фальсифікації кримінальних справ.

Після цього сподіватись на справедливий суд в Україні буде марно.

А це вже буде проблемою кожного з нас.

Сьогодні ще все можна вирішити демократичними методами. У справі Тимошенко потрібно поставити досвідченого й авторитетного суддю, який винесе законний і обґрунтований вирок, що має зняти політичну напругу в суспільстві.

Також, необхідно терміново прийняти нову Конституцію й створити таку політико-правову систему, яка не дозволить нікому узурпувати владу, і забезпечить народу реальну можливість контролювати дії всіх вищих посадових осіб держави.

Вони постійно забувають, що державна влада – це не привілей, а служіння людям. І перебувати на вищій державній посаді має право лише той, кому довіряє народ.

Тільки в такому випадку Україна може стати країною для всіх людей, а не лише для тих, хто в даний час займає вищі посади в органах державної влади.

Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства, спеціально для УП



powered by lun.ua
Що може піти не так під час оновлення НАЗК?
Які ризики у процесі оновлення НАЗК залишаються. Для їхнього уникнення в більшості випадків може допомогти лише належна увага з боку громадськості та міжнародних партнерів.
Фонд енергоефективності: що треба знати ОСББ та управителям
Нова програма фонду передбачає виділення грантів на енергомодернізацію багатоквартирних будинків. Далі — відповіді на головні процедурні питання.
Веселі старти президента Зеленського у судах
Зеленський вніс до парламенту законопроект, що має виправити помилки, допущені попередньою владою, та забезпечити реальну незалежність суддів. Як змінився законопроект між першим і другим читанням, чи дослухались депутати до порад експертів і чи всі недоліки були вилучені – пояснюємо.
Маленька війна для Ердогана: навіщо Туреччина загострила конфлікт у Сирії
На тлі падіння популярності правлячої партії президенту Туреччини була потрібна маленька переможна війна. Та чи не зробив Ердоган найбільшу політичну помилку в своєму житті?
Як розпущена ВККС намагається залишити на посадах 75 недоброчесних суддів
17 жовтня біля ВККС зберуться активісти у костюмах нечисті та суддівських мантіях, щоб показати людей, яким кваліфкомісія хоче дозволити судити довічно. 
ЗЕ-законопроекти про землю: зрада чи перемога?
Уряд та керівна партія внесли свої законопроекти про обіг землі. Які пункти вони містять і які норми слід внести для балансу інтересів зацікавлених сторін?
Гра на "посилення": що насправді ховається за президентськими змінами до Конституції
Законопроекти від Зе справляють двояке враження. З одного боку, вони прагнуть задовольнити очікування суспільства, проте з іншого – намагаються посилити президентську владу та послабити роль парламенту.