Вертикаль влади. Горизонталь ТБ

111 переглядів
П'ятниця, 22 липня 2011, 15:02
Леся Сакада
активіст руху "Культура об'єднає Україну!"

Ще в старому році, напередодні 2011-го, ювілейного для Незалежності, моя голова замислилась над тим, що треба зробити українцям такого, щоб знову, як у часи помаранчевого майдану, про нас, як елегантну націю, заговорили всі світові ЗМІ? Це було б так корисно напередодні Євро 2012!

Мучилась моя голова недовго. Згадалося дитинство, Бабуня і одна древня традиція. В тій місцині, де Вікентій Хвойка трипільську культуру відкопав, в особливі дні збиралися всім селом, кожна родина приносила свого рушника й кошика з наїдками і напитками, всідалися на траву, розстеляли рушники, при чому обов'язково – один до одного – такий собі стіл виходив один на все село…

От би так всадити у День 20-річчя Незалежності всю Україну за один рушник!

Такий собі флеш-моб загальнонаціонального масштабу. Таке під силу або вертикалі влади, або горизонталі ТБ.

З владою у мене особливих обіймів немає, єдине, що пригадалося, як одного разу після моїх безрезультатних кастингів на хронікера в щоденний "Шустер.Live" мене підвозила близька до влади Олена Бондаренко. Я їй щось щебетала про книжкові бали, вона мені про книжки, які бере у відпустку.

За два роки потому ми швидко домовилися про зустріч в маєтку Партії Регіонів на Липській. Охоронець, який перевіряв документи, спочатку дещо здивувався моїй персоні, потім ніби зрадів...

Олені я рекордно швидко виклала концепцію свого бачення всеукраїнського святкового флешмобу, розкривши карту України в своєму нотатнику і провівши пальцем від західного кордону до східного, які має з'єднати один спільний рушник.

"Боже мой, точно, от Львова до Донецка через Киев – через футбольные города Евро 2012!" - приблизно так сказала Лєна. А я їй: "Умоляю, реализуйте идею – вам это просто, у вашей партии - вертикаль власти!"

Сакада швидко випорхнула з партійного маєтку, в солодко-химерній омані, що незабаром хтось з властьимущих????? закличе хлібосольну націю, починаючи з народних обранців, губернаторів, мерів - всістися за найдовший в світі стіл з рушників. Це ж так ефектно напередодні Євро 2012!

Час спливав, ніхто не закликав… Моя голова почала звинувачувати власні мізки, що вони продукують нежиттєздатні ідеї…

Втішила Духівниця, вона якраз перебувала в Києві. Я їй повідала про своє марево - всеукраїнський диво-рушник. З запалом розказувала, що в українській культурі рушник - річ священна, він і на іконах, і на хрестинах, і на вінчанні…

І може статися, що на 20-те Свято Незалежності українці, за власним бажанням, родинними рушниками ніби уквітчають землю, покриють омофором, символічно захистять від сміття, ГМО, посухи, злив… До того ж, зі спогадів мого дитинства, Бабуня, як і всі в селі, збирала рушник і кошик у поминальний день, коли згадували дідів-прадідів, всіх померлих предків роду. А в День Незалежності як правильно пом'янути всіх, хто поліг за неї…

Пані, яку я визнаю за свого Духовного Вчителя, терпеливо вислухала мій політ фантазії і винесла свій вердикт: "Идея благословенная! Но схватить ли у Вас духовной силы, Леся, воплотить ее? Чтобы Вас услышали… Поддержали…Это Вам проверка на силу слова, умение убеждать, вести за собой…" – "В этом деле мне может помочь только вертикаль власти, или горизонталь ТВ…" – безнадійно зітхнула Сакада, яка цурається соціальних мереж…

Владу я ще потурбувала однією смс-кою, перед тим з'ясував кулуарні навколовладні інтриги – хто, кому, яким боком. Попросила депутатку, яку я вже посвятила в свої марення, допомогти влаштувати зустріч з Льовочкіним.

Згадала, що коли Катя Осадча випитувала у голови адміністрації президента про бізнес дружини, екран повідомив, що Сергій Володимирович народився під сузір'ям Рака, а значить, його вище "Я" має тягнутися до глибини традицій – розумувало моє вище "Я".

Він - багатодітний батько, дружина - художниця… Моя бурхлива уява одразу ж всадила на 20-річчя Незалежності клан Льовочкіних навколо вишитого білим по-білому родинного рушника.

Схоже, Олені Бондаренко такого не приверзлося… Вона не відповідала, а я й не наполягала…Вертикаль влади для мене відпала сама собою…

Доведеться сіпати горизонталь ТБ. Моя натхнена натура вмовляла здоровий глузд - ну тут немає нічого надзвичайного для телебачення, просто треба відзняти яскраві ролики з зірками. Найскладніше – прокласти маршрут від одного кордону до іншого, щоб рушник не переривався хащами, болотами, сміттєзвалищами. Це ж яка організаторська робота, скільки зустрічей треба організувати з начальниками областей, районів, сіл, містечок… А ще церкви різних конфесій вмовити – щоб у дзвони у вказаний час били. Все аби нечисту силу відігнати від нашої Незалежності! То це ціле кіно вийде – як один телевізійний канал влаштовував свято для всієї України, запрошував до загальнонаціонального столу кожну родину!

Мій вибір впав на рідний "1+1". Це ж логічно – у вікна кабінетів його начальників зазирає Монумент Незалежності. 9 лютого я відіслала короткого листа Олександру Ткаченку. Він відписав: "Мы переезжаем ) идея интересная, но снять практически нереально"

Наступним був Шустер. Вірніше, його права рука – Дарка Чепак. Вона відповіла, що це не зовсім формат "Савік Шустер Студіос". За кілька днів Дарка стала прес-секретарем президента.

Окрилена надією, що "благословенна ідея" проросте, я написала прес-секретарю президента, мовляв, один Віктор увійшов в історію майданами, нехай інший увійде галявинами. Може, на 20-річчя держави Віктор Янукович започаткував би нову традицію святкування – родинами з рушниками на галявинах?…

От піар-технологи його російського колеги порадили ж подружжю Мєдвєдєвих заснувати нове свято. У День Петра і Февронії, які жили довго, щасливо й померли в один день – тепер загальноросійське Свято Сім'ї, Кохання та Вірності. ((Вдарили Путіна нижче пояса…)))

За символ свята обрали всім доступну ромашку - квітку руського поля, на якій ворожать "любить-не любить". На концерті в Муромі, звідкіля святе православне княже подружжя, зірки на сцену виходили з букетиками ромашок, а перша леді Росії мала їх і на сукні – все до дрібничок продумала вертикаль влади разом з горизонталлю ТБ!

Щодо наших горизонтів, то коли президент Янукович оголосив про кількість мільйонів з державного бюджету , які витратять на 20-річчя Незалежності, я подумала, що дешевше було б для української казни, якби якийсь титулований заокеанський іміджмейкер продав би за великі гроші піар-хід з рушниками та галявинами.

В світі великих нулів гроші рахувати вміють, і тоді б швидко по всій країні з'явилися білборди гаранта з синами, внуками, невістками зі слоганом: "Застелімо разом рушник української слави!"

І все ж таки 2 рушника на галявині мені пообіцяли! Ранньою весною я зустрілися з двома соціально активними джентльменами. Набралася духу і випалила їм своє бачення загальнонаціонального святкування 20-ї річниці Незалежності.

Старший джентльмен, політолог Євген Жеребецький, у якого вистачило сили переконання спонукати місцевий люд до заснування на Полтавщині першого монастиря Київського патріархату, уважно вислухав і мовчки в книзі, яку укладав, в дарчому написі обізвав мрійницю "чарівною розумницею". Моя натхненна натура втішилася – тепер буде чим крити перед нудотною головою…

Джентльмен-молодший переконував, що нині в українців забагато душевних символів і замало рішучих дій! Дама апелювала до досвіду радянських ідеологів, які в новорічну ніч кремлівськими курантами та келихом шампанського відшліфували свідомість 1/6 планети…

Врешті-решт Єгор Соболєв з Бюро журналістських розслідувань з усмішкою пообіцяв, що всядеться за рушник своєю багатодітною родиною. А я одразу ж уявила які прекрасні світлини з'являться в родинному альбомі журналістського подружжя Марічки Падалко та Єгора Соболєва, датовані 24 серпня 2011 року!

Після розмови в око впав вислів В'ячеслава Липинського, його періодично видав метрополітен на своїх екранах: "Без традиції – немає культури, без культури – немає нації!" Треба ж наскільки співзвучно з темою розмови!

Горизонталь телебачення виявилася для мене не підйомною… І не тільки в "рушниковій справі". Мені так мріялося, щоб українські канали показали "Чернігів дореволюційний" – науково-культурні читання в Музеї-садибі Березовських.

(Цікавий збіг обставин - відбувалися вони якраз того ж числа травня, коли 1771 року, 240 років тому, видатний композитор, народжений в Україні, Максим Березовський отримав звання академіка Болонської академії, де його ім'я викарбувано поряд з іменем Моцарта.)

Про культуру і традиції чернігівських маєтків. Надія Гальковська, доповідаючи про свою бабусю – актрису, поетесу та сестру милосердя в роки першої світової, демонструвала сімейні реліквії, які дивом збереглися. Серед них – №9 "Театральної бібліотеки" за січень 1892 року з трьома п'єсами для постановки в домашньому театрі. А праправнучка власника садиби й організаторка читань - Олена Малишко, написала вальс-привітання "Згадуючи минуле" .

Були присутні представники роду Антіох-Вербицьких, до якого належить і автор музики державного гімну "Ще не вмерла Україна". Повідали ексклюзивні подробиці про історію створення гімну. Була і внучата племінниця Миколи Харита, який написав чимало популярних романсів, в тому числі "Відцвіли вже давно хризантеми в саду".

До речі, науковці пообіцяли пані Малишко з роду Березовських вивести сорт хризантем на честь романсу. Але країна про все це не дізналася… Показав лише один канал, який мало хто дивиться…

В Музей Михайла Грушевського на "Українські генеалогічні читання" прибули науковці з Польщі, Білорусії, Росії. Свого часу історик писав: "…я собі створив своєрідну релігію сім'ї, положив в основу обов'язок любити своїх рідних, передусім своїх батьків, братів і сестер, незважаючи ні на що, тремтіти за їх життя і здоров'я, служити їм і піклуватися ними і над усе цінити можливість жити вкупі й тим тішитися як найвищим щастям.".

До 1917 року Київ був одним з центрів генеалогічної науки з власною потужною школою. Як зазначив президент Російського генеалогічного товариства з Санкт-Петербургу Ігор Сахаров, "выросло поколение, которое плохо ориентируется в своей собственной родословной – это своего рода болезнь такая, амнезия историческая…"

Певно, світові, який понівечений історичною амнезією, не до культу предків. А традиції започатковують лише там, де мислять категоріями вічності і дбають про наступні покоління.

Мої Вчителі наставляють: "Леся, не засуджуйте світ, не біжіть поперед батька, можливо, ще не час тих ідей, які спалахують в Вашій голові…"

P. S. : Для нашої родини 20-річчя Держави буде особливим. Вже куплений прекрасний велосипедний плетений кошик. В нього буде вкладено домотканий рушник, келихи з богемського скла - щоб дзвеніло вишукано за Українську Незалежність, брют – бо яке ж свято без бризок шампанського? А головне, вже роздруковані слова "Боже великий єдиний нам Україну храни!" і придбаний диск з хоровим виконанням Духовного Гімну – великий дефіцит, виявляється! Лише в Михайлівському Золотоверхому соборі такий диск знайшли.

Отож, домовимося, зберемося родом на заливному луці, яким наші діди-прадіди ходили, всядемося на благословенну землю, піднімемо очі до Неба і звернемося пісенною молитвою до Бога – і започаткуємо нову родинну традицію святкування Дня Незалежності.

До 20-річчя Незалежності залишилося 40 днів…

Леся Сакада, яка вже повністю готова до Державного Свята



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.