Російська карта, або чи любитимуть олігархи "Родіну"

П'ятниця, 17 серпня 2012, 15:25

Перед черговими виборами в Україні знову розіграли російську карту. Знедоленому народу замість створення нових робочих місць та підвищення заробітної плати підкинули кістку у вигляді "мовного" закону.

Поки східняки товчуть західняків, а Галичина мобілізує сили на поїздки до Києва, олігархічна влада отримала передишку і можливість зекономити кілька мільярдів на виборчих перегонах.

Для чого вкладати гроші в економіку, будувати заводи і фабрики, коли на підконтрольних олігархічних телеканалах народу можна показати чергове шоу, або прийняти суперечливий закон, який розділить країну навпіл.

Розсвареним народом легше понукати.

Українська владна еліта даремно захопилася політичними іграми з Росією. З Кремлем не можна жартувати. Володимир Путін і наших олігархів змусить ходити строєм та любити "Родіну". Сумніваєтесь? Поїдьте на Північний Кавказ і подивіться як працюють російські олігархи.

Випили на пеньку й почали будувати

Все починалося з того, що Володимир Путін 15 років тому повіз багатіїв в Красную поляну кататися на лижах. А в гірському селищі біля Сочі не було ні газу, ні доріг, ні комунікацій, бракувало електроенергії. Покаталися – гори казкові, багато снігу, погода субтропічна, випили на пеньочку – і взялися освоювати гори.

Нині олігархи в поті чола працюють на Зимову Олімпіаду-2014 в Сочі. На околиці Адлера на колишньому болоті виросло прибережне Олімпійське селище.

Імеретинську низовину осушили і на сваях, застосувавши надсучасні технології, спорудили шість спортивних комплексів для зимових видів спорту.

З околиці Адлера до Красної поляни проклали сучасну залізничну та автомобільну дороги. Відстань 48 кілометрів між прибережним і гірським кластерами швидкісні поїзди долатимуть за 26 хвилини. Високо в горах під час Олімпіади змагатимуться гірськолижники.

У великому Сочі з’явився новий сегмент транспорту – залізничний. З будь-якої точки до центру можна буде добратися за 15 -20 хвилин.

У десятки нових спортивних споруд та інфраструктуру росіяни вбухали майже 18 мільярдів доларів. Лише на спорудження гірської дороги Адлер-Красная поляна піде 7,8 мільярдів доларів. По 160 мільйонів доларів за кілометр.

З’єднали гори і море

Росіяни відразу вбили двох зайців. Оновили інфраструктуру Сочі та з’єднали морський і гірськолижний курорти.

Досі готелі та пансіонати на березі Чорного моря працювали по 3-4 місяці на рік. Після відкриття гірськолижних комплексів у Красній поляні, які можуть приймати до 40 тисяч осіб, вся індустрія відпочинку працюватиме цілий рік.

Вранці катаєшся на лижах в у Красній поляні, а після 26 хвилин їзди – засмагаєш на Чорному морі в Сочі.

Мер Сочі Анатолій Пахомов у розмові з автором цих рядків хвалився: Володимир Путін зумів поєднати державний і приватний капітали, попередивши всіх, що країна не має права тринькати кошти на бізнес-проекти: "Ми будемо тратити тільки на інфраструктуру, дороги".

Анатолій Пахомов каже, що приватний і державний капітал у Сочі порівно вклав по 700 мільярдів рублів.

Обов’язки між олігархами і владою розділили з першого дня після проголошення Сочі столицею Зимової Олімпіади-2014. Головним будівничим виступила державна корпорація "Олімпбуд". Вона обслуговувала ділянки під забудову і підводила комунікації.

Далі починали працювати приватні компанії. Російські олігархи на порожньому місці за свої кошти збудували чотири гірськолижні курорти.

Дорогу Адлер-Красная поляна проектували і за будівництвом наглядали швейцарські спеціалісти. Таким чином вдалося мімізувати систему відкатів, якою росіяни також зловживають. Якби свої проектували, скільки б чорних дір з’явилося.

Дорога унікальна. Проходить через 18 кілометрів гірських тунелів, численні мости та насипи.

Найбільший гірськолижний комплекс "Роза хутор", де пройдуть основні змагання в гірському кластері, теж знаходиться в управлінні зарубіжних фахівців.

Для чого видумувати велосипед? З провідних гірськолижних курортів Європи запросили кращих менеджерів, бо рахують кожну копійку й хочуть отримувати прибутки.

Багатії знають своє місце

У Сочі жоден з російських олігархів не захоплював спортивних чи відпочинкових об’єктів, не з’ясовував стосунків з конкурентами силами поліції чи Генеральної прокуратури.

Розбудовували олімпійські селища на колишньому болоті та в горах, де не було жодних комунікацій. Кожному олігарху виділили по горі – й будуй, але не відбирай міліцейську чи військову бази під виглядом підготовки до Олімпіади.

Олімпійські об’єкти починаються за 10 кілометрів від Красної поляни. Об’їзною дорогою добралися до "Горної каруселі". Поляна залишилася в стороні.

Піднімаємося на гору Аігбу на висоту 2200 метрів. Ліворуч селище, а праворуч, як на долоні, чотири гірськолижні курорти. У центрі – "Лаура", дітище "Газпрому", у якому резиденція Володимира Путіна та інших високопоставлених чиновників.

Далі – "Роза хутор" у вигляді залізничного вокзалу в Сочі, ліворуч – Альпініка-сервіс", а під нами – "Горная карусель".

Сочі – чи не найбільша будова світу, де вся будівельна індустрія працює на Олімпіаду-2014. Більшість об’єктів здають вчасно і без серйозних недоліків.

На перших порах виникали непорозуміння. Хотіли запровадити кримінальну відповідальність за невчасно здані споруди, але поки що обмежилися цивільно-правовим механізмом.

Олігархи зрозуміли, що Путін не жартує. Вони визнають свого президента за лідера країни. Сказане ним сприймається як закон. Багатії поставлені в такі умови, що змушені працювати на свою країну. Інакше їх чекає доля Ходорковського чи Березовського.

Можна говорити про авторитарний режим, про поліцейську державу, бо вночі пляжі в прикордонній зоні Сочі закриті для курортників, а без реєстрації в паспорті не купиш навіть телефонної карточки.

Робітники з інших регіонів та країн мають право виходити у місто на відпочинок тільки з представниками фірм, у яких працюють. При вході до вокзалу чи аеропорту перевіряють всі речі.

Але це Росія, де про демократію не говорять, а лише питають, якого типу авторитарний режим далі існуватиме а країні.

Що важливо, вважають росіяни, по-перше, кожен з олігархів знає своє місце й не лихоманить всю країну, бо має на кілька мільярдів більше, ніж конкуренти.

По-друге, влада вчить заможних людей патріотизму. У Росії ніхто не подумає тягнути країну під чужий вплив, інакше перед ним закриють всі дороги.

Перед ким пригнутися?

Інша картина в Україні, де олігархи змагаються, хто майстерніше пригнеться перед північним сусідом.

Українській владі та олігархам бракує не дешевого газу, а патріотизму. Лише після того, як ми всі відчуємо себе українцями, нас почнуть поважати, з нами будуть рахуватися.

Щоб зрозуміти, чому в найближчий час Зимова Олімпіада неможлива в Україні, варто поїхати в Красную поляну. Піднятися на одну з вершин Великого Кавказького хребта і з висоти три тисячі метрів глянути на чотири гірськолижні курорти – "Горная карусель", "Лаура", Альпініка-сервіс" і "Роза хутор". Це дітища російської олігархічної влади.

Проблема не в тому, що в Карпатах мало випадає снігу, а у Красній поляні – найбільші зимові опади в Росії. У селищі – 2-4, у горах – 6-8 метрів.

Для проведення змагань міжнародного рівня всюди використовують штучний покров. На Кавказі згортають верхній шар і покривають траси штучним снігом.

Проблема в іншому, у підходах найзаможніших людей до розбудови країни. З нашої мовчазної згоди, олігархи вивозять капітали за кордон і закопують перспективи України в офшорних банках Кіпру чи азійського регіону.

Щоб далі безперешкодно владарювати, суспільству кидають чергову кістку у вигляді мовного закону, який ніколи не виконуватиметься. Поки народ і політики-артисти чубляться, українські мільярди пливуть за кордон.

Богдан Кушнір, журналіст, Росія, Сочі-Красная поляна, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Які українські товари найбільше цікавлять іноземних покупців?

Складне навчання, ПТСР і відчуття щастя. Що відбувається з українськими дітьми?

Повертаємо учнів у школи: чому важливо робити укриття і що для цього робить держава

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб