Біг зигзагами по колу

28 переглядів
Вівторок, 28 серпня 2012, 11:38
Роман Офіцинський
доктор історичних наук, професор, Ужгородський національний університет

Добігла кінця цьогорічна вступна кампанія в українські виші. На порозі – осінь, пора рахувати курчат, себто підводити підсумки.

Один із них: якби не релікти внутрішніх екзаменів у вишах, учительсько-директорські маніпуляції з середнім балом шкільного атестату, нечесна гра з різними пільгами, то хабарницько-корупційна трясовина навколо зарахування на державне замовлення зменшилася б до непомітних обрисів.

На цьому тлі є ще більш очевидним революційний вплив зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) на встановлення соціальної справедливості в доступі до вищої освіти.

Правильні управлінські висновки від вступної кампанії-2012 залежать від політичної волі правлячої верхівки. Їх необхідність у верхніх ешелонах державної влади усвідомлюють.

Тому на початку червня введено Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО), де верифікуються заяви від усіх вступників. А в переддень закінчення прийому документів у вищі навчальні заклади міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник попередив ректорів про персональну відповідальність за вступні махінації.

Освітнє міністерство ще не видало наказу зі вступними підсумками, де були б відображені порушення умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2012 році.

У тому, що вони зафіксовані, не виникає сумнівів серед учасників кампанії, незалежно від того, в якій іпостасі вони виступали – абітурієнтами, батьками, посадовцями приймальних комісій чи технічними секретарями, чиновниками. Адже траплялися і паралельні конкурси (роздільні cписки), і фальсифіковані сертифікати ЗНО, і "ручні" рейтинги.

Деякі "підводні рифи" легко відстежити за допомогою міністерської інформаційної системи "Конкурс", що діє в унісон з ЄДЕБО та є важливою перепоною для довільного коригування рейтингових списків.

Чи були такі спроби непоодинокими та успішними? Звісно. Проілюструю це на прикладі відомого в країні Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого".

Конкретна пригода пов’язана з рекомендацією на зарахування на бакалаврат із міжнародного права факультету підготовки юристів для МЗС, де виділено 5 місць держзамовлення. У переліку конкурсних були три предмети: українська мова і література, іноземна мова (профільний), всесвітня історія, з яких вимагалися сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти, тобто ЗНО.

У "першій хвилі" (1-4 серпня) "щасливу п’ятірку", тобто рекомендованих для зарахування на держзамовлення на конкурсній основі на загальних підставах, склали абітурієнти, котрі мали від 775 до 772,3 бала.

У той же час "зайвого" вступника із 791,5 балів, образно кажучи, викинули за борт. У який спосіб? Свідомо не зарахувавши один сертифікат – зі всесвітньої історії, а це 193,5 балів. В результаті з 598 балами він опинився у кінці рейтингу.

Наполегливі намагання 2 і 3 серпня відновити справедливість закінчилися нічим. Відповідальні працівники вишу, з’ясувавши проблему, лишень поспівчували, мовляв, трапився технічний збій, бо подавалася електронна заява. А виправити його ніяк!

Одначе чомусь обійшлося без підозрілих збоїв в інших чотирьох вишах – Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті "Києво-Могилянська академія", Львівському національному університеті імені Івана Франка, Ужгородському національному університеті, куди аналогічно надійшли такі ж заяви.

Можна було, звичайно, потривожити впливових людей та виправити прикру "помилку" в Харкові. Але навіщо з "боєм" прориватися у виш, в якого "технічні проблеми" вже на вході.

Скільки ж їх ще може виникнути на шляху до виходу?

А тут конкуренти з інших вишів енергійно телефонують і доброзичливо запрошують принести оригінали документів, бо хочуть бачити серед студентів саме таких абітурієнтів – із високими балами.

Безумовно, єдиним критерієм вступу до вишу повинні служити результати ЗНО. Одночасно належить різко обмежити простір для "технічних шпаринок", обхідних шляхів через фіктивні цільові направлення і пільги, дезінформацію про рейтинговий рух абітурієнтів, тощо.

Найчастіше слабують на "ручну" хворобу творчі конкурси. При їх проведенні легко отримати необ’єктивні результати. Наприклад, в одному з вишів голова предметної комісії на свій розсуд склав три пакети з трьома екзаменаційними завданнями – назвами творів – у кожному.

Зацікавленим абітурієнтам достатньо було наперед отримати на вибір по одній назві твору з кожного пакету і ретельно підготуватися до цього внутрішнього іспиту.

Подібне завдання присутнє у ЗНО з української мови і літератури. Отож одразу впало у вічі те, що в декількох абітурієнтів були істотні розходження у бік збільшення, від 20 до 30 балів, між результати вказаного ЗНО і творчого конкурсу.

Цікаво, що їхні доволі скромні результати у сертифікатах ЗНО різко контрастують із середнім балом атестату і балами творчого конкурсу.

Суб’єктивний чинник веде до спотворення об’єктивного рівня знань абітурієнтів.

Оскільки аналогічні завдання є невід’ємною частиною ЗНО з української, то було б розумно наступного року внести важливу корекцію – замість творчого конкурсу для майбутніх журналістів передбачити сертифікат ЗНО з української мови і літератури як профільний.

Щодо напрямів, пов’язаних із фізичним вихованням і спортом, то творчий конкурс із фізичної підготовленості, де екзаменатори послуговуються справді ручними секундомірами, слушно замінити профільним сертифікатом із біології.

Можна додавати певні бали, проте винятково за спортивні досягнення всеукраїнського і міжнародного рівнів, які дорівнюють нормативам від кандидата у майстри спорту і вище.

Це щодо вступників на перші курси – "бакалаврів". Не менше печальних пригод із претендентами вчитися на 5-6 курсах, тобто з тими, хто поступав на освітньо-кваліфікаційні рівні "спеціаліст" і "магістр".

Там забагато винятків із правил завдяки химерно виписаним вступним формулам, внутрішнім рейтингам та іспитам. Але й це тільки верхівка айсберга у поширених схемах потрапляння на вакантні місця держзамовлення, котрі слабко контролюються як збоку громадськості, так і міністерством.

До того ж деякі ректори вдаються до кастових рішень про пільгові розміри оплати за навчання для студентів, які є дітьми або знаходяться на утриманні працівників університету, навіть сумісників. Знижки коливаються від 50 до 70 відсотків.

Отакі курчата на осінньому порозі. Хотілося, щоби наступної вступної кампанії українські виші вийшли з цього спокусливого кола, принаймні відмовилися б від бігу по ньому зигзагами. Треба всім жити за одними і тими ж правилами, а не жонглювати ними.

Роман Офіцинський, доктор історичних наук, професор, для УП

powered by lun.ua
Я – російськомовна українка, але читаю книжки українською
Тим, що я взагалі можу більш-менш нормально писати українською та якось розмовляти, я завдячую перш за все українській літературі у школі.
Незручне МОЗ: чому до контролю закупівель допускають лише прозорих
Доступ українців до лікування є однією з причин, чому людина звертається до лікаря. І найвищим пріоритетом держави.
Як має змінитися дипломатична служба України після перемоги Зеленського
На сьогодні напрям зовнішньої політики вималювався. В його основі – намір приєднатися до Європейського Союзу і НАТО. Але це тільки частина концепції...
Інтернет-магазин в ProZorro: в закупівлях з'являться е-каталоги
ProZorro готується створити для закупівель невеликих партій типових товарів інтернет-магазин.
Новий президент, нові реформи? Удачі, пане президенте
Чим відрізняються нові президенти Словаччини та України та як українському досягнути успіху? (рос.)
Стратегічному курсу на реформу охорони здоров'я немає альтернативи, але треба зібрати РНБО
Жодна команда Міністерство охорони здоров'я, жоден міністр не зробили для пропаганди вакцинації і забезпечення вакцинами так багато, як нинішня команда. (рос.)
Євроінтеграція справжня чи фейкова: 4 питання до новообраного президента
Володимир Зеленський зазначав, що підтримує євроінтеграційний напрямок України. Проте чи буде європейська інтеграція пріоритетом у його діяльності? Чи ця обіцянка виявиться порожніми словами?
Україна, як російська мана
Поразка Порошенка кремлівські інтерпретатори описують, як системний провал. Вони не можуть прийняти, що відхід одного лідера і прихід іншого в результаті виборів каже про життєздатність системи: українці завоювали право обирати лідерів; у них є право робити помилки і їх виправляти знову-таки через вибори. (рос.)