Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

"Донн Вітторіо" мовив: "Все будет ДонБасс…"

Понеділок, 01 жовтня 2012, 12:20

Виборча кампанія в Україні, яку влада обіцяє провести гідно і в рамках закону, супроводжується безпрецедентним тиском на ЗМІ. Адже незалежні медіа можуть викрити небезпечну правду про реальні економічні процеси в країні, розповісти про стан дотримання прав людини та порушення під час виборчого процесу.

Цілій фабриці брехні сьогодні протистоять "останні з Могікан" – незалежні телеканали та друковані ЗМІ. Але цього замало. Будь-яке зерно правди влада тут же засипає мішками полови. Закон про посилення відповідальності за наклеп взагалі мав би стати кляпом в роті кожного журналіста!

Бандити радять журналістам вчасно зупинитися, або вони зупинять їх!

Періодичність небезпечних інцидентів з журналістами змушує замислитись над системністю цього явища і вирішувати проблему у зародку. Втім, так далеко компетенція правоохоронних органів не сягає. Міліція, як і всі державні органи в Україні, зважає на закон лише після команди з Банкової.

Всю вертикаль влади – від району до столиці – на собі замкнув президент. Тому більшість критики справедливо адресована, в першу чергу, саме йому.

Запобіжні механізми, такі як втрата іміджу в очах суспільства, схоже, вже не діють на Віктора Януковича. Він більше не оглядається на думаючих людей – всі сили кинуто на утримання електорату на Донбасі.

Єдиний ресурс для впливу на Південь і Крим – це впровадження російської мови, але, схоже, що і це джерело популізму вже всихає.

Лише на Донбасі досі "все залито бетоном". Злиденні люди, втомлені важкою працею на шахтах і заводах, не встигають підняти голови і зайвий раз подивитись на Сонце, не те що вивчати кримінальні оборудки влади. А ті, хто не працюють, давно мають свій інтерес "в схемі".

Аналогії

Звісно, одні вказують на вади Віктора Януковича, тоді як інші, навпаки, бачать його сильні сторони. Наприклад члени сім"ї завжди можуть очікувати на широту душі та вміння пробачати Віктора Федоровича.

Онуки оповиті турботою і ласкою діда Віті. Сини – при владі та грошах. І не дивно – у них сильний і вольовий батько!

Поняття сімейного клану не українське ноу-хау. До прикладу, члени Сицилійської мафії також надзвичайно турботливі батьки – з неабияким трепетом ставляться до своїх нащадків. В Україні – куми, в Італії – кузени.

Ще на початку 18 століття мафіозі на Сицилії відправляли потенційним жертвам зображення "чорної руки". Вибір був простий – або ти платиш вказану суму. Або стаєш особистим ворогом мафії.

Повідомлення про рейдерські захоплення підприємств в Україні – це ті самі методи, тільки санкціоновані рішенням судів. У владної мафії повноважень та інструментів набагато більше аніж у просто мафії. Чого варті лише МВС, податкова міліція і прокуратура.

Чи не таку "чорну руку" сьогодні отримав телеканал ТВі, знищити який влада намагається ще до виборів?

Іще одна паралель, яка одразу впадає в око, – багато з членів Сицилійської мафії вдають з себе ревних католиків.

В українських реаліях інша панівна конфесія – православ’я і Московський патріархат – улюблена Церква влади.

Але є і розбіжності. На відміну від оточення пана Януковича, Сицилійська мафія ніколи не хотіла управляти країною.

Схоже, в Україні випробовується нова модель суспільних відносин, коли мафія стає владою, а "гангстери" пересідають в крісла міністрів.

От тільки одна біда – сімейний затишок і благополуччя родини президента не розділяють мільйони українських сімей – його виборців. Вони латають сімейний бюджет, з неабиякими зусиллями відшукуючи гроші на те, щоб прокормити, вдягнути і вивчити своїх дітей.

От де правда, "Дон Вітторіо"!

Стрімке зростання статків жменьки чиновників відбулося на тлі зубожіння мільйонів людей. Олігархи та представники "Сім"ї" за два роки вивели з держави в офшори цілий бюджет. Проста арифметика свідчить – кожного з 46-ти мільйонів громадян обікрали щонайменше на 232 долари США.

Попри це, рейтинг Віктора Януковича та його партії залишається стабільним. Пояснення просте – президент як губка вже увібрав у себе весь негатив і більше вмістити не може. Виборцям, які "перетравили" Харківські угоди, хороми в Межигір’ї та закон про мови, далі вже не страшно.

Свого часу прихід Януковича до влади навіть "свої" сприймали стримано. Ілюзій про легке життя жителів Донбасу зникли разом з Радянським Союзом і "гарячими" 90-ми. Тому нині змінювати "шило на мило" мало хто хоче.

Опозиція так і не змогла достукатись до цих людей і пояснити: чим державні вугільні підприємства кращі за впорядковану криміналом мережу нелегальних копанок? Навіщо вчити "чужу" українську мову разом з рідною російською?

Чому окрім "Шахтаря" варто вболівати ще й за збірну України?

Міф про Схід країни, який годує її Захід – також ніхто не розвіяв. Хоча на тлі щедрих дотацій та субвенцій в гірничо-видобувну галузь таке твердження виглядає просто смішно.

Натомість, опозиція надіслала сумнівне послання: "Ми їх зупинимо". Гасло одне для всіх, без урахування специфіки кожного регіону, м’яко кажучи, малоефективне.

Чи оглядається Янукович на Захід?

Мінімальна кількість двохсторонніх зустрічей з лідерами цивілізованих держав світу свідчить не на користь іміджу Віктора Януковича. Якщо в Європі через старання поляків український президент ще зберігає тонку нитку порозуміння, то за океаном панують більш радикальні настрої.

Рішення Сенату США, яке українське МЗС назвало "сумнівним", – це лише перший вузлик в довгій вервечці майбутніх проблем адміністрації Януковича. І запаси збагаченого урану тут вже не допоможуть.

Щоб поліпшити свій імідж Віктор Янукович має врахувати хоча б частину вимог Заходу. Але виконання більшості з них йде в розріз з особистими амбіціями президента.

А це в умовах тотальної концентрації влади в стінах АП важить куди більше за національні інтереси.

Куди легше плюнути на все і просто рибалити на Дніпрі через ілюмінатор фешенебельного дебаркадера в Межигір’ї. Життя прекрасне…проте, не довго.

Вибори

Якби українці були щасливими і заможними, то певно були б однодумцями. Тоді як нині кожен на Сході і Заході держави нещасний по-своєму.

Цього разу виборців позбавили права голосувати "проти", тому потрібно скористатися своїм правом голосувати "за". І так, аби це "за" одночасно було і "проти"!

Мирослав Откович, журналіст ТВі, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як використовувати дані для розвитку продукту

Країни різні, агітація однакова. Як політики відкривають відремонтовані дороги та роздають корів

Що таке динамічні закупівельні системи, або Як буде купувати Україна майбутнього

Різний акциз на сигарети та тютюн для нагрівання. Навіщо це державі?

Від "спринту" до "марафону" для вступу в ЄС: що показав Євросаміт громадських організацій

Мобілізація головного редактора "Економічної правди" – позиція УП