Давайте домовимось не вестися!

43 перегляди
Середа, 17 квітня 2013, 14:54
Артем Захарченко
голова аналітичного департаменту Центру контент-аналізу

Нас весь час тролять політики. І не тільки влада: остання провокація походила від ВО "Свобода" і стосувалася заборони абортів. Інтернет-спільнота проковтнула цей грубий прийом, і три дні сварилася на гендерні теми.

Розумні люди тролів зазвичай просто ігнорують. В крайньому разі, викривають їх. Однак тролінг від політиків небезпечніший: ризикуємо в результаті таких "експериментів" отримати зовсім іншу державу. Тому на їхні закиди треба вміти реагувати.

Наприклад жорстокий передвиборчий тролінг від Партії регіонів улітку 2012 року – мовний закон. Розкол країни, безправність державної мови і таке інше.

Всі ми, хто зібрався під Українським домом знали, що паралельно з мовним законом було прийнято кілька "дерибанних" законів, які би ми мали, за замислом ПР, просто не помітили на тлі мовної теми.

Але ми їх помітили – про них кілька разів сказали з трибуни депутати, мовляв, це доказ ницості влади.

Було зрозуміло, що наш мітинг використовують, але чим тут зарадити? Ніхто не придумав, і я в тому числі. Адже якщо взагалі не протестувати, то це було би просто поразкою.

А найкраще було би зробити основною вимогою мітингу непідписання Януковичем тих економічних законопроектів. Тобто, домовитися і взагалі прибрати з плакатів мовну тему. І на плакатах мав би бути не розрізаний язик, а крадії, що тягнуться до бабла і прикриваються темою мови.

"Хочеш захистити мову – протестуй проти дерибану!".

Побачили би замовники цього шоу такі плакати в новинах, і зрозуміли би – даремно замовляли його. І наступного разу ще б подумали, чи варто таке робити.

Звичайно, такий прийом важко було би донести до людей, які вийшли обурені саме мовною тематикою. Це так природно: в тебе забирають мову – і ти протестуєш. Але я вважаю, що ця задача все ж реальна.

Згадайте, як 2004 року кожен дядько на Майдані знав – битися лізуть тільки провокатори. Не можна бити і ображати міліцію і синьо-білих. Як би не хотілося. А провокаторів – затримати, поки не сталося лиха.

Тому давайте домовимося на інформаційні провокації теж не вестися. Ані щодо заборони абортів, ані щодо закону про наклеп, ані щодо відновлення п’ятої графи у паспорті…

І всім своїм гарячкуватим друзям треба розповідати про тролінг політиків. І завжди оголошувати протести проти справжніх їхніх намірів. Тоді вони перестануть нас тримати за повних дурнів.

Артем Захарченко, для УП



powered by lun.ua
Веселі старти президента Зеленського у судах
Зеленський вніс до парламенту законопроект, що має виправити помилки, допущені попередньою владою, та забезпечити реальну незалежність суддів. Як змінився законопроект між першим і другим читанням, чи дослухались депутати до порад експертів і чи всі недоліки були вилучені – пояснюємо.
Маленька війна для Ердогана: навіщо Туреччина загострила конфлікт у Сирії
На тлі падіння популярності правлячої партії президенту Туреччини була потрібна маленька переможна війна. Та чи не зробив Ердоган найбільшу політичну помилку в своєму житті?
Як розпущена ВККС намагається залишити на посадах 75 недоброчесних суддів
17 жовтня біля ВККС зберуться активісти у костюмах нечисті та суддівських мантіях, щоб показати людей, яким кваліфкомісія хоче дозволити судити довічно. 
ЗЕ-законопроекти про землю: зрада чи перемога?
Уряд та керівна партія внесли свої законопроекти про обіг землі. Які пункти вони містять і які норми слід внести для балансу інтересів зацікавлених сторін?
Гра на "посилення": що насправді ховається за президентськими змінами до Конституції
Законопроекти від Зе справляють двояке враження. З одного боку, вони прагнуть задовольнити очікування суспільства, проте з іншого – намагаються посилити президентську владу та послабити роль парламенту.
Червоні лінії переговорів щодо транзиту газу, або Як не потрапити в пастку "Газпрому"
Тривають переговори між Росією та Україною щодо укладання угоди про транзит газу. Якими повинні бути стратегія і тактика Києва?
Президенти змінюються. Струковщина в судах forever?
Гарантовано увійде в історію України тільки той державний діяч, який усвідомить: країні потрібен не слухняний владі суд, не інструмент для вирішення поточних проблем, а суд незалежний, що керується виключно Законом.