Правда про 132 округ

Четвер, 20 червня 2013, 15:40

Дата виборів в 5-ти проблемних округах, де опозиціонери вже одного разу перемогли, регіональною більшістю ВР України ще не призначена. Але боротьба за депутатську недоторканість перейшла в активну фазу.

Принаймні в 132 окрузі, де буде балотуватись очільник миколаївської ОО ПР і за сумісництвом "єдиний смотрящий за регіоном, призначений президентом", з його слів, Микола Круглов.

Голова МОДА став єдиним владним кандидатом, здатним перемогти Аркадія Корнацького – кандидата від ОО. Так вважають керівники ПР після чистої перемоги Корнацького над Віталієм Травянком, заступником Круглова, в жовтні 2012 року.

Третім претендентом на депутатське крісло у всесвітньо відомому окрузі може виявитись дніпропетровець Михайло Соколов, якому нардеп Роман Забзалюк напередодні довиборів передав керівництво обласною парторганізацією тимошенківців.

Соколов або не розуміє, або не бажає розуміти, що регіонали використовують його саме для забезпечення перемоги Круглова. Бо ж, приміром, комуністи не квапляться висувати власного кандидата в 132 окрузі, щоб не зашкодити "смотрящему".

Арсеній Яценюк під час миколаївської акції "Вставай, Україно!" 13 червня вчергове підтвердив, що єдиним спільним опозиційним кандидатом в 132 окрузі є Корнацький. Натомість Забзалюк продовжує лобіювати Соколова в якості "резервного" кандидата на випадок відмови в реєстрації Корнацького.

Тим часом інформаційні ресурси, підконтрольні усім вище переліченим політикам, розпочали війну через оприлюднення такої кількості напівправди, майже правди, що виникла потреба з’ясувати, хто є хто в цій історії.

Для цього за роз’ясненнями авторка звернулась до миколаївського експерта, рівновіддаленого від усіх дієвих осіб первомайського трилера Анатолія Іванюченка, юриста проекту "Агроінвест".

Окрім вичерпних знань історій появи місцевих латифундистів, колишній депутат облради володіє досвідом роботи на посаді начальника відділу забезпечення діяльності керівництва МОДА.

Працював Іванюченко саме в ті часи, коли нашоукраїнець Корнацький виконував обов’язки заступника голови МОДА, народник Травянко служив заступником регіональної голови облради, а нардеп Круглов очолював МОО ПР, яка єдиною серед усіх облпарторганізацій ПР відмовилась перейти в опозицію до "помаранчевого режиму".

Тоді Круглову потрібно було захищати корпорацію "ХХІ ВЕК" (бізнес зятя) та єдину доньку, суддю Мамонтову. Доня в київському міському господарському суді полюбляє справи, пов’язані з Межигір’ям.

Корнацький вийшов з громадянства РФ ще в 2005 році. Механізм виходу надзвичайно простий – достатньо було написати заяву в будь-якому консульстві РФ, сплатити держмито і отримати довідку.

На підставі довідки всім зацікавленим видавали паспорт громадянина України. Зазначені обставини вже перевірялись Миколаївським облуправління СБУ в 2007 році, коли в. о. заступника голови МОДА Корнацький протягом 3 місяців не міг отримати довідку/дозвіл про допуск до держтаємниць.

Тоді миколаївці дізнались, що син Корнацького є професійним російським дипломатом. Це означає, що Корнацький-джуніор є штатним офіцером ФСБ, або співробітничає з цією службою згідно функціональних обов’язків.

Попри цей факт жодних доказів перебування Корнацького в громадянстві РФ від 2008 року (протягом 5 років до "нових" виборів в 132 окрузі) ні в кого не може бути.

Стосовно 1 700 га орної землі в селі Чаусове-2, за вирощений врожай на яких розпочалась збройна боротьба  https://www.pravda.com.ua/news/2013/06/18/6992435/, Корнацький також не порушував закон.

Земельне паювання на Миколаївщині розпочалась в 1996 році. До появи "мораторія" в кожному з 19-ти районів області з’явились латифундисти з числа колишніх секретарів райкомів КПУ, голів колгоспів, комсомольських банкірів.

Більшість цих земельних баронів – члени ПР. Тому вони, на відміну від Корнацького, знаходяться поза межами зацікавлення прокуратури, міліції, судів, голови МОДА.

Нотаріуси реєстрували договори купівлі-продажу сертифікатів про право на земельний пай, і підприємливі особи за безцінь скуповували землю. ЗАКОННО. В аналогічний спосіб через ваучерну приватизацію прибуткові підприємства з державної власності переходили до приватної.

Окрім купівлі-продажу, існували й інші правові способи відбирання землі в неосвіченого селянина: надання грошей в борг під заставу землі для наступного відповідного судового рішення, внесення земельної ділянки до статутного капіталу підприємства з наступним виведенням колишнього власника земельного паю з числа засновників тощо.

Схеми працювали в Україні загалом, в Миколаївській області зокрема.

Бізнесмен Корнацький лише скористався вдалим моментом. Мешкаючи в Москві, отримуючи московські гонорари, він привозив гроші в рідний район і  переоформлював перехід права власності на земельні паї від селян до власних батьків. Купувати землю особисто московський юрист не міг через російське громадянство.

В 2001 році тодішній голова МОДА Олексій Гаркуша випадково дізнався, що найбільше чорноземів на території Миколаївської області знаходиться у власності кількох сімей. Одна з них зветься "Агрофірма Корнацьких".

Водночас ніхто не поцікавився, чому більш, як 10 % орної землі, яка обробляється в Миколаївській області, не обліковується податківцями.

В 2007 році Корнацький спробував дослідити це питання, за що був звільнений з посади виконуючого обов’язки заступника голови МОДА.

Сьогодні очільник ПР заявляють, що в 2001 році якийсь районний суд ухвалив рішення, котре регіонали досі нікому не показали, за яким "земельный участок площадью 1700 га не принадлежит "Агрофирме Корнацких".

В 2012 году данная территория была переведена в земли запаса государственного назначения и распаевана между 775 людьми — представителями социальной сферы Первомайского района.

Те, в свою очередь, передали свои земли в пользование фирме "Партнер Агро", заключив договоры на обработку этой земли".

Я цитую регіонального голову Первомайської РДА. Себто, в червні 2013 року озброєні білоцерківські братки із загостреним почуттям юстиції під керівництвом полтавської бізнесвумен Оксани Валешинської прибули до 132 округу виконати рішення суду від 2001 року.

Представникам єнакіївської правової школи варто відкрити статтю 22 закону "Про виконавче провадження" і дізнатись, що строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання складає 1 рік.

Правового пояснення, чому під час виборчої кампанії 2012 року хтось приватну землю перевів до земель запасу на підставі судового рішення 2001 року, котре ніхто не бачив і тому не міг оскаржити, не існує.

Представники соціальної сфери в кількості 775 осіб стали співучасниками злочину. Їм дали по 1500 гривень за підписи на аркушах тексту, котрі вони навіть не читали.

Ставши "власниками" землі, вчителі, лікарі лише цього району, адже безземельні працівники соціальної сфери в інших районах області Круглова не цікавлять, бо він там не балотується, навіть не знають, де "їхня" земля.

Отримавши 1500 гривень, "соціалісти" в один день підписали всі документи, починаючи із заяви про надання землі та закінчуючи довгостроковим договором оренди.

Цю землю вони ніколи не побачать. До речі, договори оренди, про які розповідають регіонали, набудуть чинності лише після державної реєстрації. Жоден з 775 договорів ще не зареєстровано. Тобто, в юридичному сенсі, директор "Партнер Агро" Валешинська – отаман озброєних бандитів не є представником орендаря.

Перемогти Корнацького в 132 окрузі без тотальних порушень закону неможливо. Минулого разу за нього проголосувало близько 30 000 осіб. Цю кількість голосів забезпечили 15 тисяч селян, робочі місця для яких створила "Агрофірма Корнацьких".

Аїда Болівар, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування