Міграційна служба проти українського народу? Або ще раз про вартість закордонного паспорта

97 переглядів
Середа, 02 жовтня 2013, 12:50
Віктор Тимощук
заступник голови правління Центру політико-правових реформ

Елементарна справа про вартість отримання закордонного паспорта виявилася заскладною для українських чиновників і суддів. До 17 вересня 2013 року в громадян було два основних варіанти відповіді на це питання.

Перший варіант: крім 170 гривень державного мита, більшість із нас погоджувалася також сплачувати додатково 87,15 гривень – "за оформлення та видачу паспорта", та 120 гривен "за бланк паспорта". Разом це складає 377,15 гривень. Звичайно, бувають ще "місцеві особливості", коли додаються й інші платежі та "послуги".

Другий варіант: якщо громадянин був готовий відстоювати свої права в судовому порядку. Були справедливі судові рішення, за якими паспорт можна було отримати, сплативши лише за 170 гривень державного мита.

Зокрема, 5 червня 2013 року було прийнято постанову Вищого адмінсуду, судді Весельська, Мойсюк, Ситникова. У ній чітко обґрунтовано, що жодні платежі крім держмита, 170 гривень, не є обов'язковими. Треба тільки бути обережним при зверненні до Державної міграційної служби. Не підписувати ніяких заяв, крім заяви-анкети, і не оплачувати додаткових платіжок.

Проте 17 вересня 2013 року той же Вищий адмінсуд, у складі суддів Іваненко, Олендер, Тракало, ухвалив протилежне рішення. І фактично узаконив побори з громадян при отриманні закордонних паспортів.

Мабуть, праві ті, хто бачать причини паспортного свавілля в бізнес-інтересах можновладців. Про перерозподіл цього ринку вже писалося.

Проте є й технічні причини, які підживлюють недоброчесний паспортний бізнес.

Зокрема, питання видачі закордонного паспорта регулюються кількома підзаконними нормативними актами. Деякі з них явно не відповідають законам і тому дозволяють дурити громадян.

Але складніше питання: як вийти із цієї ганебної ситуації? Не кожен же може присвятити для отримання паспорта півтора роки життя на судову тяганину.

Як здається, вихід має економічну та правову сторони.

З економічної точки зору, видача закордонного паспорта – це адміністративна послуга, яку має оплатити заявник. Що входить у її вартість? Насамперед, вартість бланка паспорта та вартість робочого часу службовців на оформлення документа.

ДП "Поліграфкомбінат "Україна" друкує бланки паспортів за 82 гривні. Ще додати витрати робочого часу на прийом відвідувача та на персоналізацію документу – і 170-ти гривень держмита цілком мало б вистачати на видачу закордонного паспорта.

Мабуть, держава, в особі міграційної служби, ДМС – вважає, що цих коштів недостатньо. Тоді нехай покаже суспільству собівартість паспортної послуги й захистить свою ціну!

Проте чиновники ДМС нині просто змирилися з роллю "цапа-відбувала" і забули, кому мають служити.

З юридичної точки зору, відповідь на питання про визначення вартості паспорта вже частково дано. Потрібно лише виконувати закон.

Зокрема, у законі про адмінпослуги чітко передбачено, що плата за адмінпослугу вноситься одноразово. Ця плата – адміністративний збір – має включати вартість бланків, витягів із реєстрів тощо.

Влада не повинна займатись шахрайством та заохочувати свавілля чиновників. Тобто вартість паспорта має бути визначена в законі. І ця норма фактично вже наявна в декреті "Про державне мито", який має силу закону.

Але для усунення будь-яких двозначностей доцільно внести зміни до закону про демреєстр і документи, що посвідчують особу. Це можна зробити досить швидко.

А можна ще багато років "доїти" народ, з обіцянкою врегулювати проблему в законі про перелік адмінпослуг...

Нарешті, технологічно також можливі два шляхи вирішення проблеми.

1. Чиновницько-політичний шлях. Міністр внутрішніх справ, до відповідальності якого належать паспортні послуги, мав би зібрати робочу групу. У відкритому діалозі із громадськістю можна оперативно виробити якісне рішення.

2. Партійно-політичний шлях. Президент, чи уряд, та/або окремі депутати, у тому числі з опозиції, могли б запропонувати маленьку поправку до паспортного закону. І простим та швидким голосуванням чітко визначити вартість закордонного паспорта.

І, звичайно, уряд уже давно мав би скасувати свою постанову №1098 від 26 жовтня 2011 року з незаконними "платними послугами МВС та ДМС". Зокрема, це прямо випливає й із закону про адміністративні послуги від 6 вересня 2012 року. Так само суперечить закону діяльність різних "підприємств-паразитів" типу ДП "Документ" тощо.

Що робити громадянам?

Судовий шлях себе практично вичерпав. Хіба що сподіватися на Верховний суд та Європейський суд із прав людини.

Для якісної зміни ситуації слід вимагати від політиків ухвалення нової редакції паспортного закону.

Так можна зняти загрозу створення авторитарного демографічного реєстру й належно врегулювати питання паспортних послуг.

Віктор Тимощук, Центр політико-правових реформ, спеціально для УП



powered by lun.ua
"Керований дефолт": безглуздий і небезпечний
Заклики оголосити "керований дефолт" і реструктуризувати зовнішній борг держави — недолугі. Якщо іти шляхом реформ, проблем не буде.
Обнулення "зелених" тарифів для домашніх СЕС: вбити середній клас на догоду олігархам?
Якщо держава вже взялась через "зелені" тарифи субсидувати альтернативну енергетику, то кому треба допомогати — олігархам чи власникам дрібних домашніх СЕС?
Чому нам всім потрібні ліки від байдужості
Не варто думати, що ліки від байдужості можуть бути потрібні тільки для оточуючих. Так само точно не можна бути байдужим до самих себе, до свого здоров'я. (рос.)
5% виборців про яких ви могли забути
ЛГБТ-спільнота зазвичай частина соціального конфлікту, а не особистого.
Чи готова українська система освіти до STEAM?
Саме STEAM може вирішити дуже актуальну сьогодні проблему втрати інтересу у молодого покоління до навчання.
Крим має здобути свободу, а Україна – повернути свої території
Наша маленька Батьківщина має отримати свободу! А Україна – повернути свої території. І зробити це можливо тільки одним шляхом – шляхом відновлення права на самовизначення, створення у конституційному плані ще до того моменту, як Крим буде деокуповано, кримськотатарської національно-територіальної автономії, відтворення її парламентських інститутів на материковій Україні.
Чи зняла Рада Європи санкції з РФ? 5 питань про рішення у Гельсінкі
Росію не повернули в ПАРЄ, проте рішення Комітету міністрів - це позитивний розвиток подій для РФ. Проте нашим опонентам ще треба пройти довгий і складний шлях. А ми будемо гальмувати їх рух.