Партофобія. А чи нема за нею режисера?

15 переглядів
Середа, 27 листопада 2013, 18:34
Володимир Піпаш
кандидат історичних наук, депутат Закарпатської облради

Події останніх днів – надихають! Однак, починає з’являтися і дещо неприємний осад. Чудово, що суспільство, народ самоорганізувався.

Виняткову роль зіграли соцмережі. Завдяки цьому відбувається те, що не вдавалося вже дев’ять років – причиною був синдром розчарування у лідерах, які "зрадили Майдан".

Тож нині маємо чітке демонстрування позиції "повсталого народу": "ми піднялися не із-за вас, не на ваші заклики", бо "ви нас використаєте", а піднялися "за власну долю".

Ці тези мають абсолютно об’єктивні підстави.

Однак почало і зашкалювати. Включно з намаганням заборонити на акціях партійні прапори, а то і абсолютно скандально-примітивним намаганням не надавати на масових акціях слово партійним лідерам чи депутатам.

Цензура? Чи, можливо, із-за недовіри до всіх попередніх лідерів нині народжуються нові?

Дай Боже! Ми дійсно маємо нове покоління! Повинні бути і лідери нового покоління.

Однак, що викликає осад, що починає започатковувати тривогу – чи не "випліскуємо із водою і дитину"?

У будь-якому цивілізованому, зокрема і європейському суспільстві, політика, воля народу реалізуються за посередництвом політичних партій. На те вони і існують, на те і створюються.

Якщо суспільство відкидає це – є небезпека "охлократії". Вибачте, але тоді суспільством керують, у найкращому разі, дилетанти від політики, а частіше всього – популісти, демагоги, провокатори, за якими можуть стояти тіньові маніпулятори – режисери від влади, інших реакційних сил.

А що воно таке, і чим закінчується, історія добре знає. Останні приклади – підсумки "Арабської весни".

Тож у мене все більше починає тривожити гадка: а чи не стоїть за партофобією, яка мусується на масових заходах і тінь "режисера". Мета якого:

1.Ще більше підірвати довіру до опозиційних партій, партійних лідерів, опозиційних народних депутатів.

2.Маніпулюючи екстазом нових "лідерів", вчиняти провокації.

Ціль: не лише підірвати довіру до опозиційних партій, але і до партійної системи загалом.

На цій основі, опираючись на "нову громадську думку" – відразу, чи недовіру до партій, здійснити департизацію суспільства. Тобто того, що у 90-тих роках минулого століття ми так тяжко домагалися – багатопартійності.

У такому разі, політична діяльність знову буде віддана, як це вже було, на відкуп тіньовим кланам.

Якщо суспільство розчарується у партіях – хіба що Партією регіонів можна пожертвувати, як уже вщент використаним та дискредитованим "проектом" – можна буде "виконуючи волю народу" відмінити навіть змішану систему виборів, не кажучи вже про пропорційну.

Вибори знову будуть мажоритарними, у яких роль партій буде зведена нанівець – висувати кандидатів у депутати буде "громадськість" – всілякі її об’єднання від "Українського вибору" починаючи, аж до трудових колективів, профспілок, зборів мешканців тощо.

Вам цей варіант подобається? Мені – ні!

Володимир Піпаш, кандидат історичних наук, голова Закарпатського облоб’єднання ВУТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Зарядка з медіаграмотності: покращіть своє інформаційне поле за 7 днів
Як стати спокійними, зосередженими і підготовленими до життя у світі фейків і маніпуляцій?
Уміння працювати віддалено – найкраще, що ми візьмемо з цієї кризи
Як організувати ефективну дистанційну роботу: інструменти для працівників та керівників.
Послідовність кроків України у справі реінтеграції Криму
Україна повинна мати стратегію повернення Криму та ОРДЛО після кінця режиму
Путіна. Три компоненти плану дій: повернення території, відшкодування збитків та
покарання винних.
Навіщо в Одесі проспекту Небесної сотні намагаються повернути ім'я маршала Жукова
Незворотність історичних змін 2014-2019 — під питанням у Одесі, яка продовжує курс на радянське минуле.
П'ять переваг законопроєкту №2194 як складової земельної реформи
У Верховній Раді вже рік чекає на голосування у другому читанні законопроєкт №2194 щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. У чому його важливість?
Лігалайз корупції. Антикорупційне "16 січня" від Конституційного Суду
Незалежність Конституційного Суду України? Ні, не чули.
Чому патронат потрібний Україні
Патронат – це соціальна послуга, яку надають дитині, поки фахівці соціальних служб працюють з її батьками. Це означає, що процес розлучення із сім'єю буде для неї менш травмуючим.