Партофобия. А нет ли за ней режиссера?

15 просмотров
Среда, 27 ноября 2013, 18:34
Владимир Пипаш
кандидат исторических наук, депутат Закарпатского облсовета

Події останніх днів – надихають! Однак, починає з’являтися і дещо неприємний осад. Чудово, що суспільство, народ самоорганізувався.

Виняткову роль зіграли соцмережі. Завдяки цьому відбувається те, що не вдавалося вже дев’ять років – причиною був синдром розчарування у лідерах, які "зрадили Майдан".

Тож нині маємо чітке демонстрування позиції "повсталого народу": "ми піднялися не із-за вас, не на ваші заклики", бо "ви нас використаєте", а піднялися "за власну долю".

Ці тези мають абсолютно об’єктивні підстави.

Однак почало і зашкалювати. Включно з намаганням заборонити на акціях партійні прапори, а то і абсолютно скандально-примітивним намаганням не надавати на масових акціях слово партійним лідерам чи депутатам.

Цензура? Чи, можливо, із-за недовіри до всіх попередніх лідерів нині народжуються нові?

Дай Боже! Ми дійсно маємо нове покоління! Повинні бути і лідери нового покоління.

Однак, що викликає осад, що починає започатковувати тривогу – чи не "випліскуємо із водою і дитину"?

У будь-якому цивілізованому, зокрема і європейському суспільстві, політика, воля народу реалізуються за посередництвом політичних партій. На те вони і існують, на те і створюються.

Якщо суспільство відкидає це – є небезпека "охлократії". Вибачте, але тоді суспільством керують, у найкращому разі, дилетанти від політики, а частіше всього – популісти, демагоги, провокатори, за якими можуть стояти тіньові маніпулятори – режисери від влади, інших реакційних сил.

А що воно таке, і чим закінчується, історія добре знає. Останні приклади – підсумки "Арабської весни".

Тож у мене все більше починає тривожити гадка: а чи не стоїть за партофобією, яка мусується на масових заходах і тінь "режисера". Мета якого:

1.Ще більше підірвати довіру до опозиційних партій, партійних лідерів, опозиційних народних депутатів.

2.Маніпулюючи екстазом нових "лідерів", вчиняти провокації.

Ціль: не лише підірвати довіру до опозиційних партій, але і до партійної системи загалом.

На цій основі, опираючись на "нову громадську думку" – відразу, чи недовіру до партій, здійснити департизацію суспільства. Тобто того, що у 90-тих роках минулого століття ми так тяжко домагалися – багатопартійності.

У такому разі, політична діяльність знову буде віддана, як це вже було, на відкуп тіньовим кланам.

Якщо суспільство розчарується у партіях – хіба що Партією регіонів можна пожертвувати, як уже вщент використаним та дискредитованим "проектом" – можна буде "виконуючи волю народу" відмінити навіть змішану систему виборів, не кажучи вже про пропорційну.

Вибори знову будуть мажоритарними, у яких роль партій буде зведена нанівець – висувати кандидатів у депутати буде "громадськість" – всілякі її об’єднання від "Українського вибору" починаючи, аж до трудових колективів, профспілок, зборів мешканців тощо.

Вам цей варіант подобається? Мені – ні!

Володимир Піпаш, кандидат історичних наук, голова Закарпатського облоб’єднання ВУТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, для УП



powered by lun.ua
Синдром политического интеллекта
Так что же у нас не так с политическим интеллектом? Должность президента сквозь призму теории поколений. И можно ли взять виртуальный мастер-класс у американских президентов? (укр.)
Этический бизнес глобальных корпораций
Предприятия на Западе постепенно меняют свои подходы к ведению бизнеса. Почему и как это происходит? (укр.)
"Реформа" прокуратуры: очень приятно, царь
Почему бизнесу и чиновникам стоит бояться ручного управления Офисом генпрокурора.
"Укрзализныця" – мертвый актив или лакомый кусок для инвесторов?
"Укрзализныця" воплощает в себе парадоксальную разницу между потенциалом для частных инвесторов и реальностью. В чем риски и перспективы ее приватизации? (укр.)
Обличитель коррупции – не только заявитель: что не учли законодатели
Несмотря на в целом позитивный характер закона о обличителях коррупции, законодатели избрали суженный подход к урегулированию статуса обличителя. А это будет иметь значение для разоблачения возможных коррупционеров и защиты тех, кто их разоблачает. (укр.)
Газовая формула: как госпредприятиям покупать газ по честной цене
Минэкономики придумало формулу, которая позволит государственным и коммунальным организациям покупать газ по рыночным ценам. Годовая экономия составит 3 млрд грн. (укр.)
Стратегическая программа правительства: пробелы, которые ее заблокируют
Люди должны получить доступ к влиянию и принятию решений в тех общинах, на которые они фактически влияют своим проживанием в них. Без этого реформы пройдут на бумаге, но отнюдь не в реальной жизни, где жители все еще имеют две жизни: одну фактическую, а другую "по регистрации". (укр.)