Комплекси української політики

69 переглядів
П'ятниця, 08 листопада 2013, 10:03
Микола ДавидюкNick Davydiuk
політолог

"В політику люди без комплексів не йдуть", – сказав колись Володимир Литвин, даючи інтерв'ю одному з українських часописів. Дійсно, є така тенденція. І, нажаль, вона підкріплена реальними фактами.

Зауважу, що розглядатимуться комплекси політичні, і викладений матеріал не має мети нанести персональних образ. Адже політики повинні отримувати порцію критики, задля того щоб ставити краще та бути корисними для тих, хто їх обирає.

Особливо в такі критичні моменти, як сьогодні.

Яценюк – комплекс БЮТ

Арсеній Петрович свого часу потрапив у пастку, у міцні обійми Тимошенко. І сьогодні, взявши на себе відповідальність за чужу партію, Яценюк втрачає парламентські бонуси.

Тому чимдуж і прагне зберегти власні президентські перспективи, намагаючись будь що відправити до Європи Тимошенко – бажано, провівши її політичну стерилізацію.

Комплекс Кличка – не спортивне минуле

Сюди можна включити й не підтверджені й не спростовані чутки про "Рибку", про офіційний дозвіл на проживання у Німеччині, розвалену фракцію в Київраді та багато іншого.

Потужний імідж сьогоднішнього Віталія аж надто мало враховує його минуле, хоча мав би. Надто багато питань залишаються незакритими. Але зазвичай ці питання населення задає вже після обрання.

Комплекс Тимошенко – реальність!

Юлію Володимирівну всі кинули. План Жанни д'Арк не спрацював, не виходить виїхати з темниці на коні. Лобі Жужі, Власенка та Кокса-Квасневського – не працюють, або вони надто слабкі. На столи європейських лідерів лягли реальні гріхи Леді Ю часів її бізнес-молодості.

Тому Європа, яка спонукала Тимошенко підписати невигідний Україні договір, щоб отримати тепло в домівки свого населення – сьогодні теж не так яро захищає Юлю. Європейці намагаються цивілізовано й без іміджевих втрат вийти із ситуації. Не більше. В їхніх пріоритетах її президентства – точно немає.

Але потрібно віддати належне Тимошенко: ведучи свою політичну діяльність в обмежених умовах, з обмеженою командою, вона нав'язала свою позицію і Європі, і Януковичу.

Вона сама стала комплексом для багатьох – особливо тих, хто був причетний до її справи.

Свобода – без комплексів!

Націоналісти не виправдовують надій електорату, тому комплекси починаються в населення. Тотальне неприйняття, дуже часті порівняння із ПР у локальному масштабі – мається на увазі робота деяких чиновників та депутатів на місцях.

Комплексують і в самому штабі Свободи. Тому й намагаються перетягнути географію електорату на Схід. Згоден, крок нетиповий, але на Заході партія вже дискредитована. А щоб залишатись на плаву, потрібні голоси, тим більше президентська кампанія буде розіграна без лідерської участі Свободи.

Щодо комплексів не персональних, а в масштабах країни та геополітики – тут ситуація набагато лаконічніша, але не менш закомплексована:

Комплекс України – ЄС

Адже якщо щодо Росії ми не признаємо статус "молодшого Брата", то для ЄС залюбки!

Ми не навчилися працювати з Європою на партнерських засадах. І ми це побачимо з перших днів роботи Угоди, у разі, якщо її буде підписано.

Комплекс ЄС – Росія

На Заході немає чіткої стратегії роботи з Росією. Маленькі країни комплексують через надмірну близькість лідерів Союзу з Москвою, які дуже часто не враховують їх інтереси.

Лідери, зокрема Німеччина, не готова через Україну втрачати партнерські відносини з Білокам'яною. Це показав саміт НАТО в Бухаресті.

Комплекс Росії – Україна

Ідеологія Нової російської імперії, або так званого Митного союзу, виглядає неповною без участі України. Таке враження залишає по собі активність російських державних діячів.

Не можуть вони відпустити Україну у власне плавання.

Хоча тут є й логічне пояснення: покращення рівня життя в Україні активізує рух невдоволених росіян, що може дестабілізувати становище для влади.

Отримуємо замкнуте коло.

Але картина неповна, без урахування ще одного комплексу.

Янукович – комплекс Путіна

Прийшовши до влади під прапорами проросійського політика, сьогодні Янукович намагається збалансувати свою діяльність, у тому числі щодо євроінтеграції. У реальності ж, це звичайне намагання захистити себе від впливу Росії.

Але питання залишається незакритим до листопада: хто кого переможе? Комплекс Путіна чи Європейська перспектива цілої країни?

*   *   *

Грець із ними, тими комплексами. Сьогодні країна стоїть на перехресті великого вибору.

І ми, населення, повинні не бути закомплексованими.

Ми повинні забути такі речі, як "Мій голос нічого не вирішує", "Мене ніхто не чує!" та "Мене це не стосується!"

Можливо й ситуативне, але Україна може зробити реальний крок у бік Європи.

І мовчати сьогодні – найбільший комплекс.

Микола Давидюк, спеціально для УП



powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.