Пропонували децентралізацію – а здійснили узурпацію?

Понеділок, 30 червня 2014, 10:31

Указ Петра Порошенка про призначення свого політичного союзника Віталія Кличка головою КМДА підтвердив той факт, що влада не має цілісного бачення та розуміння як їй проводити децентралізацію державної влади.

Всі прекрасно розуміють, що об’єднання посад – це політична подяка лідеру партії "УДАР", який зняв свою кандидатуру з президентських перегонів на користь Петра Олексійовича. Тож знову отримали партизацію на місцевому рівні.

Петру Порошенку не шкода посади голови КМДА для Кличка. Йому вигідно, щоб вчорашній союзник і майбутній ймовірний конкурент остаточно "загруз" і "перегорів" в київських проблемах.

Тепер очевидним є той факт, що меру дуже важко вирішувати проблеми ЖКГ, боротися з "МАФією" та наповнювати бюджет. І головний виклик – паралельно слідкувати за "ударною" командою, аби вона не вскочила в "корупційну гречку".

Невже Віталій Кличко і його команда не розуміють, яку політичну небезпеку криє злиття посад?

Маючи і без того абсолютну владу, мер може легко "перегоріти" і втратити політичне майбутнє, якщо не виправдає сподівання киян.

Зважаючи на високий рівень соціальної напруги в столиці – це можливий сценарій. Благо, що опозиція в Київраді ще не викристалізувалася і є надто слабкою.

Політична доцільність знову перемогла демократичні стандарти, норми і процедури. Рекомендації Ради Європи, Єврокомісії та ОБСЄ щодо розмежування і балансу державних функцій з повноваженнями місцевих громад були знівельовані одним розчерком пера.

І це в столиці держави, яка визначила інтеграцію в ЄС своїм основним пріоритетом.

Автор не зустрів жодного випадку, коли функції місцевого самоврядування і органу державної виконавчої влади були зосереджені в одних руках. Може хтось знає подібні приклади в європейських країнах?

Важливим є той факт, що політичне рішення президента розійшлося з офіційним баченням моделі децентралізації профільного міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимира Гройсмана.

19 червня 2014 року під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, автор поставив Гройсману таке питання: "Віталій Кличко вимагає від президента об’єднання посад голови КМДА та мера Києва. Чи не суперечить це принципам децентралізації?".

Віце-прем’єр-міністр відповів чітко: "Посада голови Київської міської адміністрації має бути ліквідована. КМДА має стати виконавчим комітетом Київської міської ради, а державні функції буде виконувати окремий представник, що призначатиметься урядом".

На мою думку, урядовець сказав все правильно. Але назад немає вороття, указ президента опубліковано. Тепер будемо спостерігати "децентралізацію по-українськи", основні моменти якої вже прописані в президентському варіанті Конституції.

Під час прийняття важливих рішень, влада не здійснює консультацій із зацікавленими сторонами, не працює із експертним середовищем.

Переконаний, що неприпустимо об’єднувати державні структури із органами місцевого самоврядування, оскільки це порушує фундаментальні засади і принципи демократичного урядування.

Об’єднання посад мера та голови державної адміністрації – аж ніяк не рух до стандартів децентралізації за європейським зразком. Під прикриттям децентралізації в Києві остаточно зруйнували самоврядність громади.

Анатолій Октисюк, політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції