Як злити "Золоту осінь" в "золотий унітаз"

Понеділок, 14 липня 2014, 10:14

За даними з моїх власних джерел, у ніч з 9 на 10 липня в Москві, хоч і не без проблем, але таки затверджено план "Золота осінь", який спрямований на дестабілізацію ситуації у восьми областях сходу та півдня України.

Про існування цього плану раніше говорили панове Парубій та Наливайченко. При цьому голова СБУ заявив, що для того, щоб знати деталі, треба допитати громадян Глазьєва та Царьова.

Як на мене, звичайно шкода, що наші спецслужби не мають інших, більш реалістичних шляхів і засобів з'ясування подробиць плану Кремля. Приймемо на віру офіційну версію, що така ситуація породжена успішністю попередньої багаторічної операції нашого заклятого "стратегічного партнера" зі знищення української служби безпеки – а тому, після приходу до влади проукраїнського президента, є тимчасовою.

Але що може й має робити держава зараз, не чекаючи, поки наші розвідники та силовики "стануть на ноги", а північний сусід почне реалізацію свого плану?

Ризикну порадити.

Говорячи коротко – треба проаналізувати й максимально нівелювати всі наявні та потенційні ризики, що послаблюють чи можуть послабити позиції України в зазначеному регіоні. Навіть при нинішній кризі, в умовах браку коштів за два-три місяці можна встигнути зробити дуже багато, якщо працювати творчо й не "взагалі", а за ключовими напрямками: політичний, економічний, військовий, кадровий, інформаційний, правоохоронний.

Деталізувати напрямки міг би, але не буду, далі поясню – чому. Єдине, що зроблю – це деякі штрихи, в основному ключовими словами.

Обов'язковими цільовими векторами київської відповіді на московську "осінь" мають бути економічна та політична демонополізація й декриміналізація областей, децентралізація влади, кадрова фільтрація, невідворотна й ефективна відповідальність, у тому числі фінансова, усіх причетних до організованого антиукраїнського погрому на Донеччині, Луганщині, у Криму, інших регіонах – від олігархів до "мирних" перекривачів доріг перед українськими військовими.

Грошей на відновлення зруйнованого й компенсацію збитків більше ніж достатньо. Просто їх треба брати не з бюджету, не з американських грантів, а з рахунків та кишень тих, хто вирішив "погратися у войнушку" із власною державою. Тоді матимемо потрійний ефект – не лише фінансовий, а й виховний та профілактичний.

Найдоцільнішим варіантом недопущення зовнішньої агресії в нинішніх умовах браку часу, коштів і поки що відсутності ефективної армії виглядає невідкладне розгортання в кожному місті та селищі загонів територіальної оборони, створених на основі поєднання швейцарської моделі організації загонів резервістів, естонського варіанту добровільних воєнізованих формувань "Кайтселіт" і радянської системи цивільної оборони.

Далі не деталізуватиму – даю простір для творчості тим, хто на своїх посадах за рахунок держбюджету аналізує ситуацію, готує пропозиції, приймає рішення й реалізує їх.

І дай, Боже, усім нам успішно пройти цей тест: одним – на професійну придатність, а всім іншим – на спроможність України бути й залишатися собою.

Павло Жовніренко, член Товариства "Мале Коло", спеціально для УП

powered by lun.ua

Закон про олігархів чи популістична ширма для ручного управління країною

Які інвестиції зроблять Україну успішною?

На порозі змін: як побороти тютюнову епідемію в Україні?

Держбюджет-2022: що чекає промисловість?

Кім Чен Ин чи Кім Чен Ун? Кім Ир Сен чи Кім Ір Сен?

Інвестування в первинну нерухомість – чому українці обирають цей інструмент?