Провокаційна партія Ляшка?

П'ятниця, 17 жовтня 2014, 14:18

Засідання Верховної Ради України 14 жовтня мало велике значення для громадськості. Були прийняті антикорупційні закони та закон про прокуратуру, над якими тривалий час працювали правозахисники та громадські активісти.

Зранку в Раді був президент – Петро Порошенко. Депутати працювали в інтенсивному режимі... Аж поки на голосування не поставили проект закону №2111а "Про визнання Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України".

Ще до його голосування із вулиці Грушевського під Раду прийшли маршем активісти Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Хода була приурочена річниці створення Української Повстанської Армії. Свободівці зайняли майже всю площу перед ВР, де до того часу проводилось ще декілька акцій: по люстрації та акція на підтримку прийняття законопроекту про вимушених переселеннців.

Активісти ВОС вели себе досить стримано і налаштовані були на мирний протест. Єдиною силою, яка б могла допомогти звернути увагу депутатів на їх вимоги – масовість. Після третьої спроби голосування по законопроекту – не набиралось потрібної кількості голосів. У відповідь на це лунали лозунги "ОУН-УПА – державне визнання", "Ганьба".

І в цей момент з Грушевського під Раду почала йти колона активістів з прапорами "Правого сектору".

 

Активісти, котрі вимагали прийняття законопроекту по ОУН-УПА, досить радо зустріли марш молодиків. Але ще не встигнувши підійти до площі перед Радою, – у бік силовиків, котрі стояли під дверима ВР, полетіли димові та шумові гранати.

Самі активісти зазначили, що серед них є прості громадяни України, патріоти, анархісти та "ляшковці". І цілями їхнього маршу є змусити владу прийняти закон про державне визнання ОУН-УПА, та щоб зняли будь-які міри проти патріотів, політв'язнів, згадуючи чомусь Миколу Коханівського, якого "хочуть посадити за те, що він не відмічається у дільничного".

Велику увагу до подій під Радою привернули прапори з черепами, які належать організації "Реванш" та прапор "Братства" Дмитра Корчинського.

Порівняння подій 1 грудня 2013 року під АП та 14 жовтня під ВР мають місце. Адже людина, котра читає лекції на путінському "Селігері", спостерігає за подіями під АП в грудні минулого року, а потім прапор "Братства" з'являється під Радою, при цьому тримач прапору не заперечував, якій організації він належить, та хто керує цією організацією – викликає багато питань щодо його бажання не нашкодити Україні.

 

Але не лише Корчинський грає на руку російській пропаганді.

Колона, яка йшла з Грушевського до Ради з прапорами Правого сектору – Добровольчий батальйон ОУН разом з Комітетом визволення політв'язнів. Акція була заявлена на 14 жовтня, свято Покрови, від пам'ятника Шевченку, через Бессарабську площу, Майдан Незалежності, вулицю Грушевського і до Верховної Ради України. Мета акції: закликати депутатів ВР проголосувати за закон "Про внесення змін до прикінцевих положень закону "Про застосування амністії в Україні" (щодо повної реабілітації політичних в'язнів).

 

Варто зазначити, що в порядку денному засіданні Ради цього питання не виносилось. А тому, ціль знаходження активістів під стінами ВР здається трохи незрозумілою.

Проте, питаннями визволення політв'язнів з початку цього року почав займатись лідер "Радикальної партії" – Олег Ляшко. Саме він, разом з трьома іншими депутатами, 25 лютого вніс законопроект №4271, за яким тоді було звільнено 28 політв'язнів, в тому числі колегу по партії – Ігоря Мосейчука.

Окрім цього, на марші за визволення політв'язнів була символіка "Правого сектору", якого, за словами Борислава Берези, там насправді не було. Зважаючи на конфронтації між Ляшком та Коломойськиим, якому приписують фінансування ПС, можна зробити припущення, хто й для чого "задіяв" символіку Правого сектору у провокації.

Сам Береза приїхав під ВР після оголошення Турчиновим паузи. Керівник інформаційного відділу партії "Правий сектор" зібрав журналістів та зазначив, що партія та її активісти не мають жодного відношення до подій і вважають неприйнятним подібні провокації, які зможуть зіграти на руку східному сусіду. Після цього Береза самостійно звертався до кожного з активістів, у кого була символіка ПС, щоб ті її зняли.

Після подій під Радою, міністр Внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання 43 учасників провокацій. Серед яких – і син мажоритарного кандидата від "Свободи" – Віктора Захарчука. При цьому партія "Свобода" у своєму офіційному зверненні також наполягала, що не має жодного відношення до сутичок та провокації під ВР.

При цьому Олег Ляшко та Ігор Мосейчук не заперечували участі, навпаки, зазначали у своїх заявах про побиття жінок з "Радикальної партії". Так, дійсно, під ВР було близько 10 жінок літнього віку, які підійшли зі сторони Маріїнського парку з прапорами партії. Підійшли вони, вже коли дим від димових гранат ширився стінами будівлі. Далі від парку не відходили.

 

Отже, якщо брати до уваги позицію "шукай, коу вигідно", можна зробити наступний висновок.

Події під Верховною Радою 14 жовтня – це намагання зняти відсотки зі "Свободи" та "Правого сектора" перед наступними парламентськими виборами цього жовтня.

Але провокації під Радою – не лише проти ВОС та ПС, але й на допомогу Росії.

Вимагати прийняття законопроекту, якого навіть не було виставлено на порядок денний – говорить лише про одну ціль. Яка, в свою чергу, ніяк не підтримує Україну сьогодні.

Тетяна Безрук, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи