Петиція президенту – два місяці без результату. На черзі – ВР

69 переглядів
П'ятниця, 30 жовтня 2015, 10:05
Ігор Курус
координатор Громадської кампанії "За відповідальну владу"

29 серпня на сайті президента України уперше з'явився інтернет-ресурс, де громадяни України мають змогу ініціювати і підписувати петиції до влади. Минуло два місяці, і ми вже можемо підвести деякі підсумки.

Отже:

– за 60 днів українці створили 16500 петицій, приблизно по 8250 петицій в місяць;

– 28 петицій, або 0,17% від загальної кількості, набрали більше 25 тисяч підписів. З них одна петиція стосується екології, 5 – економічних питань, 5 петицій мають кадрові пропозиції і 17 петицій стосуються посилення контролю та відповідальності влади;

– президент України надав відповідь на 15 петицій: 11 з них перенаправив до інших органів влади, більшість з яких до Верховної Ради; 2 відповіді – власна думка президента, або авторів відповіді; 1 відповідь – звичайна відписка.

За 2 місяці ми не побачили жодної прямої дії з боку президента на побажання громадян. Навіть така ідея, як відміна грошової застави для корупціонерів, яка не потребує особливого обговорення, а в наших умовах є ефективним інструментом боротьби з хабарництвом, була відправлена президентом у Верховну Раду для створення робочої групи, для всебічного обговорення і так далі.

Чомусь працівники АП забувають, що президент має право законодавчої ініціативи. І питання, які потребують негайного реагування, могли б бути направлені до ВР, як законодавча ініціатива гаранта Конституції, а не у вигляді відписки, чи пропозиції ще щось створити і обговорити.

Минуло більше місяця, як президент дав відповіді на перші петиції. Але досі не відомо про створення та роботу будь-якої робочої групи чи загального обговорення питань, які ініціювали громадяни.

Також викликає здивування пасивність політичних партій, які б мали звертати увагу на думку громадян. Чому досі жодна з парламентських партій не ініціювала розгляду петиції, які належать до компетенції законодавчого органу, у парламенті?!

В цілому, можна констатувати, що інструмент петиції в Україні владою використовується для загального моніторингу суспільно-політичних настроїв громадян та елементарного "випуску пари" напередодні виборів.

Закликаю парламентські фракції більш уважніше придивитися до петицій і внести до Верховної Ради законопроект, який би урегульовував функціонування цього ефективного механізму комунікації між владою і суспільством.

Особливо – зважаючи на те, що 28 жовтня у тестовому режимі запрацювала сторінка петицій на сайті Верховної Ради.

Досить імітувати реформи, і усю позитивну практику демократичних країн – таку як вибори, люстрацію, антикорупцію, а тепер і петицію – перетворювати у профанацію.

Ігор Курус, спеціально для УП



powered by lun.ua
Законодавчі "зради" й "перемоги" у бізнес-сфері
Інвестиційний клімат в Україні поліпшується, але зупинятися на досягнутому не варто. Інвестори чекають на послаблення адміністративного впливу на економіку.
Стежать зверху: як ефективно управляти землею з космосу
Як зйомки з космосу допоможуть контролювати сівозміну, впроваджувати точне землеробство та підтримувати ОТГ для ефективного управління землею.
Релігійна декомунізація в Україні
Після десятиліть витіснення символів культу з публічного простору релігійні постаті повертаються на вулиці і площі міст світської України.
Зеленський та мажоритарники: технології, шанси, прогнози й парадокси виборів до Ради
Якщо у центральних округах представники правих партій не будуть домовлятися між собою і ділити округи, не переступаючи один одного, то Зеленський переможе і в Центрі, і в Києві. І матиме повну більшість.
Бізнесмени на держслужбі: на що звернути увагу членам ЗеКоманди
Як бізнесменам, які прийдуть на держслужбу, не наступити на граблі майнового декларування. (рос.)
Критичні теми та виклики для президента Зеленського
Перелік питань про українські реформи і відносини Києва із Заходом. (рос.)
Приховані ризики першого законопроекту Зеленського
Одним із двох перших законопроектів, поданих новим президентом, пропонується вивести закупівлі ЦВК з-під дії закону "Про публічні закупівлі". Простою мовою: ЦВК зможе закуповувати за публічні кошти товари та послуги без проведення тендерів. Поки що Рада його провалила, але це ще не кінець.