Чому Наталія Яресько неминуче "провалить" реформи?

Четвер, 17 березня 2016, 10:00

Українцям відкривається унікальний шанс мати прем’єр-міністром Наталію Яресько. Вона блискучий макроекономіст, розуміє глибоку суть реформи десовєтизації, без якої Україна не має жодного шансу на економічне прискорення.

Але, якщо вона буде призначена прем’єр-міністром, то обов’язково "провалить" реформи.

Що ж у її реформній політиці викликає занепокоєння?

Яресько продемонструвала на посаді міністра фінансів вищу ступінь "технократичності" як її розуміють в Україні – повну відстороненість від politics – партійної діяльності.

Єдине слабке місце пані Яресько – відсутність повноцінної public policy communication.

Неможливо знайти публічний документ під назвою Політичний порядок денний, англійською мовою PolicyAgenda, міністра фінансів Наталії Яресько, немає ще і політичного порядку денного для прем’єра.

Яка мета нової політики? Подолання яких перешкод стане пріоритетом політики? Які рішення нормативно-правові, інституційні та бюджетні будуть прийняті для подолання перешкод і досягнення мети?

Технократизм не може захистити реформатора ані від соціальних ризиків, ані від затятих противників реформ, які втрачають свої корупційні переваги.

До того ж, якщо говорити про особисто пані Яресько, вона досі взагалі не працювала з мобілізацією підтримки її реформ.

Слід розуміти, що макроекономічна реформа – це хоча і найважливіша частина задач, які стоять перед прем’єром, – проте не єдина.

Інша – має справу з наслідками макроекономічних реформ, що несуть з собою величезні соціальні ризики. Кожна реформа є величезним суспільним дійством, бо зачіпає інтереси багатьох людей.

Якщо Наталія Яресько буде призначена прем’єр-міністром, вона безсумнівно розпочне реформи. Її будуть "викидати" ті, кому вона не дасть далі красти.

Але робитиметься це під соціальними лозунгами, мовляв, прем’єр думає лише про вимоги МВФ, всі її дії антинародні та несуть падіння добробуту населення.

Тобто, її технократичне відношення до реформ буде повернуто проти неї, як жорстокість по відношенню до народних мас.

Що б вона не зробила, навіть, якщо воно об’єктивно буде дуже ефективною, все одно це подаватиметься опонентами як провал.

Щоб уберегтися від цього, слід пам’ятати, що кожна реформа вимагає роботи по її супроводженню.

Публічні документи про реформу – для розуміння суті цієї реформи, консультації із зацікавленими сторонами і визначення їх позицій щодо реформи – для мобілізації підтримки реформи і роботи з ризиками та опонентами.

Публічні карти виконавців – для здійснення змін.

Регулярний контроль за виконанням – для підтвердження чи коригування здійснюваних кроків.

Умовою утриматися на посаді, щоб провести реформи і обійтися без "договорняків", є повна, правильно організована публічність.

Ось тут ми знову підійшли до головного – пані Яресько недогледіла комунікації із суспільством.

Вона не демонструє радикальної зміни порівняно з іншими в своїй комунікативній стратегії. Тільки повний цикл публічної політики міг би стати її страховим полісом і одним із небагатьох чинників, які дозволять їй таки пробути на посаді достатньо часу для завершення реформ.

Наперед представлена PolicyAgenda – політичний порядок денний, що містив би усю цю інформацію, став би для нового прем’єра, з одного боку, роз’яснюючим документом для суспільства, яких змін чекати і коли чудесні результати стануть відчутні.

З іншого – страховим полісом для самої Наталії Яресько.

Як би це не звучало, але без такої комунікації вона обов’язково "провалиться".

Віра Нанівська, для УП

War Speeches: безликий Путін, грізний Медведєв та Україна в кордонах 1991 року

Легенда про кривавого харків'янина

Як безпечно користуватися інтернетом в окупації

Як відкриті дані допомагають Україні під час війни

Кінець "Вечірнього Урганта", або Чому російські блазні програли битву за Україну

Пам'яті сім'ї "азовців", що загинули у Маріуполі