Конкурс до Верховного Суду. У вас немає причин відмовлятися

Вівторок, 22 листопада 2016, 14:09

Конкурс на посади суддів Верховного Суду триває.

Тривають і сумніви багатьох порядних людей чи варто туди подаватись. Непорядні довго не думатимуть – точно подадуться.

Тож моє питання всім порядним людям: ви боїтесь забруднитися чи не вірите в зміни?

Якщо боїтесь забруднитися, то хочу вам нагадати, що найкращі досягнення людства часто робилися не з "ангельського нектару", а з того що було під рукою. А там всіляке траплялось...

Якщо ж ви не вірите в зміни на краще – так без вашої участі вони не настануть точно, а з вашою участю є велика ймовірність успіху.

Одним словом, ви і тільки ви можете своїми діями показати різницю. Тож подавайтеся просто зараз, панове молоді адвокати та вчені, до Верховного Суду, якщо маєте знання і бажання змін.

У вас немає справді вагомих причин відмовлятися.

Ну хіба що брак часу заповнити заявку, бо ви вчергове добиваєтесь справедливості в ЖЕКу, або намагаєтесь влаштувати в дитячий садочок вашу дитину, або думаєте, де взяти гроші на операцію батьків в нашій безкоштовній лікарні...

Це, правда, вже дещо інша історія... Лише, дивіться, не станьте частиною цієї історії назавжди...

Повідомити про намір взяти участь у конкурсі до Верховного Суду

Святослав Вакарчук, музикант, громадський діяч, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука