Як виглядатиме скасування депутатської недоторканності?

П'ятниця, 28 липня 2017, 10:13

Більше ніж півтораста парламентарів виступили авторами законопроекту щодо скасування в України інституту недоторканності народних депутатів.

Невже така авторська масовість означає, що нарешті головну обіцянку всіх учасників усіх виборчих процесів за часи незалежної України таки буде виконано?

Обіцянка учасників виборчих перегонів зняти з себе недоторканність у разі перемоги – це для заполітизованого українського суспільства як манна небесна.

Вона всім подобається, нею всіх годують – але ніхто ніколи її не бачив.

Важко порахувати й законодавчі ініціативи з цього приводу. Вони то спалахували, то гаснули – залежно від того, скільки часу лишалось до наступних виборів.

Однак особливо плідно законодавчі ініціативи почали народжуватись після введення системи е-декларування для чиновників, а також нещодавнього старту скандальної історії з генпрокурорськими поданнями стосовно зняття недоторканності одразу з кількох нардепів, підозрюваних у хабарництві, несплаті податків, дерибані землі тощо.

Довідково:

Суть інституту депутатської недоторканності в Україні розкривається у 80-й статті Конституції, яка говорить: "Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".

І якщо грудневим законопроектом №5487 пропонується максимально спростити процедуру внесення та розгляду подань про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт народних депутатів, а також дозволити стосовно них слідчі дії й заборонити виїзд з України без згоди парламенту – то найсвіжіша депутатська ініціатива виглядає набагато радикальніше.

Мова йде про нещодавно зареєстрований у Верховній Раді законопроект №6773 "Про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності)" від 19 липня поточного року, свої підписи під текстом якого поставили більше 150 народних обранців.

У пояснювальній записці до законопроекту його автори наголошують на тому, що інститут депутатської недоторканності було створено з метою гарантування свободи політичної діяльності. Водночас настрої в суспільстві засвідчили, що такий імунітет народних обранців виявився невиправданим, оскільки він по суті перетворився в гарантію безкарності.

На їхню думку, сьогодні депутатська недоторканність є "одним із бар'єрів, який розділяє народних обранців та виборців". І, чесно кажучі, аналізуючи депутатські е-декларації, з таким формулюванням важко не погодитись.

Отже, зміни, які запропоновано внести до Конституції даним законопроектом, насправді дуже прості. Вони полягають у вилученні з Основного закону частин 1 і 3 статті 80.

Порівняльна таблиця
Про внесення змін до Конституції України
(в частині скасування депутатської недоторканності)

Чинна редакція

Пропонована редакція

Стаття 80. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.

Виключається.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Виключається.

Тобто, самі ж депутати, виходячи з тексту законопроекту, пропонують залишити себе та своїх колег з обов'язками перед громадою, що їх обрала – проте вже без недоторканності, що роками слугувала більшості ширмою для тамування своєї жадоби до незаконної наживи.

Так, дехто може апелювати, мовляв, без недоторканності депутати будуть беззахисні перед правоохоронно-каральною системою і піддаватимуться політичним переслідуванням з боку правлячих еліт.

Але ж чого боятися людині, яка не вчиняла жодних злочинів і сумлінно виконує свою роботу?.. Питання, звісно ж, риторичне.

Насамкінець хочеться виразити сподівання на те, що цього разу ініціатива, яку депутати висунули так масово, нарешті буде підтримана.

Адже це може стати хорошим фундаментом для якісних трансформацій в українському парламенті, а отже – і в політиці.

Олег Петровець, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції