Виборча реформа: сім нових законопроектів за місяць

4112 переглядів
Середа, 10 січня 2018, 09:00
Олег Петровець
політичний експерт

За гучними політичними подіями часто з PR-складовою багато хто не помічає, наскільки серйозна боротьба розгортається довкола питання зміни виборчого законодавства в Україні.

Так, зовсім нещодавно я аналізував цікаву альтернативу проголосованому в першому читанні проекту Виборчого кодексу, аж ось за місяць у Верховній Раді зареєстрували ще 7 альтернатив!

Складається ситуація, коли аналіз ледве встигає за змінами, що відбуваються з його об’єктом. Важко навіть уявити, що ж буде, коли справа дійде до ухвалення остаточного рішення.

Отже, коротко про "найсвіжіші" депутатські ідеї, як змінити українську виборчу систему на краще.

– Законопроект №7366-1 "Про вибори народних депутатів України (з відкритими для широкого обговорення партійними списками)"

Документом пропонується проведення виборів суто на пропорційній основі, але з запровадженням процедури так званого "широкого обговорення кандидатів у депутати", а також закріпленням кандидатів за регіонами. Разом з тим перші п’ять осіб у списку, які "забезпечують загальнодержавний характер партії", не закріплюються за регіонами.

Загалом ініціатива досить оригінальна і має дві основні переваги:

1) простота процедури проведення виборів та підрахунку голосів;

2) збереження зв’язку між депутатом та виборцями в регіонах.

Проте наявність "недоторканної п’ятірки" навіює висновки, перш за все, про те, що яскраві політичні особистості й надалі "протягуватимуть" у парламент політичні сили, не наповнені змістом, але з харизматичними лідерами.

Крім того, запропоноване регіональне закріплення кандидатів може розглядатися не тільки як спосіб збереження зв’язку та взаємної відповідальності депутата з виборцем, але й і як така собі "модифікація" технології гречкозасівання.

– Законопроект №7366-2 "Про вибори народних депутатів України"

"Родзинкою" законопроекту можна вважати запровадження нового інституту – Центру підготовки учасників виборчого процесу, який зокрема, буде здійснювати підготовку кандидатів у члени окружних виборчих комісій.

Крім того, на відміну від проекту Виборчого кодексу, ухваленого в першому читанні, документом пропонується кількість мандатів, які розподілятимуться у кожному з виборчих регіонів, поставити в залежність від кількості зареєстрованих в окрузі виборців, а не явки.

Також фактично забороняється розміщення платної політичної реклами, що повинно стати вагомим внеском у формування свідомого електорату, який не змінюватиме вподобань під впливом лавини політичної реклами.

Але, незважаючи на очевидний позитив, загалом цілком логічно було б не реєструвати окремого законопроекту, а спробувати реалізувати викладені в ньому конструктивні пропозиції шляхом доопрацювання вже ухваленого в першому читанні проекту Виборчого кодексу.

– Законопроект № 7366-3 "Про вибори народних депутатів України"

По-суті, законопроектом пропонується запровадити ту ж саму пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Проте акцент автори документу роблять на остаточному розподілі мандатів на загальнодержавному рівні ("компенсаційний механізм").

Загалом можна зробити висновки про максимальну схожість цього законопроекту в запропонованих підходах до реформування виборчої системи України з уже проголосованим у першому читанні. Різниця, по-суті, полягає лише в кількості виборчих округів, які пропонується створити (28 і 27 відповідно) та висоті прохідного бар’єру (3% і 4% відповідно).

– Законопроект №7366-4 "Про вибори народних депутатів України (на засадах пропорційної системи з відкритими виборчими списками)"

Чи не єдиною суттєвою відмінністю цього законопроекту від попереднього є встановлення 5% прохідного бар’єру (у попередньому – 3%). А в цілому документом з посиланням на рекомендації низки компетентних європейських інституцій знову ж таки пропонується запровадити пропорційну виборчу систему з відкритими списками та регіональними округами.

– Законопроект №7366-5 "Про вибори народних депутатів України"

Першим, що кидається у вічі при аналізі цього законопроекту, є невідповідність його назви тій, що зазначена в пояснювальній записці. Із суттєвих новел можна виділити участь у виборчому процесі не тільки політичних партій, але й блоків.

Також скасовується таке поняття, як "грошова застава". На думку автора, довгий час це було чималою перешкодою для участі у виборчому процесі політичних сил, що не мають фінансування з боку різних олігархічних груп.

З одного боку, такі зміни дійсно мали б стимулювати розвиток політичних сил. З іншого – необов’язково всі партії фінансуються олігархами. Однак відсутність у них ресурсу навіть для внесення застави наштовхує на роздуми про їх політичну спроможність як таку.

Щодо блоків, які зазвичай утворюються напередодні виборів з єдиною метою – прихід до влади під новим розкрученим брендом – позитив тут дуже і дуже сумнівний.

– Законопроект №7366-6 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів народних депутатів України"

Основними "стовпами", на яких побудована ця законодавча ініціатива, є:

– пропорційна виборча система з голосуванням за виборчі списки на загальнодержавному виборчому окрузі;

– допущення до виборів партій та блоків, які мають подолати для перемоги бар’єр 2% та 3% голосів відповідно;

– введення двоетапного голосування, де перший – це обов’язкове голосування на праймеріз, що організовується ЦВК з метою формування остаточних списків для голосування від кожної політичної сили;

– електронізація реєстрів виборців з використанням цифрового підпису;

– закріплення обов’язковості проведення передвиборних теледебатів.

На перший погляд, усе виглядає досить змістовно та раціонально, але якщо придивитися ближче, можна знайти багато "але", а саме:

– ніби блокування і повинне забезпечити більшу політичну конкуренцію, але ж 3% для блоку – досить низький бар’єр, що забезпечить появу нових і нових проектів виключно під вибори;

– систему праймеріз пропонується запровадити через складність введення преференційної системи, проте насправді ще велике питання – яка з цих систем є простішою. Крім того, по-суті, праймеріз і преференційна система несуть однакове функціональне навантаження;

– обов’язкові дебати – річ прекрасна, адже зазвичай саме дебати знімають левову частину масок. Якщо питання не узгоджені наперед.

– Законопроект №7366-7 "Про вибори народних депутатів України"

Законопроект спершу здається найменш оригінальним, адже в ньому пропонується залишити змішану виборчу систему, де 225 депутатів обиратимуться на пропорційній основі, а інша половина – на мажоритарній. Проте є свої цікавинки:

– пропорційна складова з закріпленням кандидатів у депутати зі списків за регіональними виборчими округами від політичних сил;

– допущення до виборів як політичних партій, так і блоків.

Таким чином, через регіональну прив’язку кандидатів із загальнодержавного списку, фактично, бачимо спробу за збереження пропорційної складової, на якій наполягають наші європейські партнери, посилити мажоритарний компонент виборчої системи.

*  *  *

Провівши навіть такий неглибокий аналіз, можна побачити, що різні політичні сили, відстоюючи свій варіант змін до виборчої реформи, намагаються "врятувати" власні інтереси через законодавчі "хитрощі".

І це зрозуміло, адже кожна політична сила чинного парламенту хотіла б забезпечити собі стабільне майбутнє і після найближчих виборів.

Проте слід виділити один аспект, який об’єднує всі ці законопроекти.

Усі вони є альтернативними до ініціативи №7366, відповідно до якої передбачається повернення до чистої мажоритарної виборчої системи. Я б навіть назвав їх своєрідною протесаною реакцією на "мажоритарну пропозицію".

Можливо, така одностайність викликана не власними переконаннями, а наявністю наполегливих порад з боку наших західних друзів.

Але як би там не було, очевидно, що консенсус щодо кістяка майбутньої реформи таки знайдено. І, швидше за все, на виході Україна отримає якщо й не ідентичний, то напевно співзвучний з ним результат.

Олег Петровець, політичний експерт, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Нові можливості конвертації боргу в статутний капітал
Конвертація боргу в капітал може стати ефективним інструментом погашення внутрішньо групової заборгованості українських ТОВ перед інвесторами. (рос.)
Молода країна без молодих політиків: чому вибори нічого не змінюють
99% із них просто не хочуть іти в політику на тих умовах, які перед ними стоять. Адже для кожного це ризикує стати не вінцем кар’єри, а величезним і дуже дорогим сізіфовим каменем.
Раз, два, три – "ліки" від корупції прийми
Корупція в охороні здоров'я – багаторівнева проблема, яку не вирішують окремі ізольовані кроки.
29 годин зі Львова до Маріуполя: що заважає вийти з внутрішньої ізоляції
"Зшивання" країни зручним і доступним за ціною транспортним сполученням – одна з головних умов успішної реінтеграції. Все дуже просто – люди повинні мати можливість бачитися один з одним. (рос.)
(Не)зрозуміла Піднебесна: як укласти привабливу угоду
На що звернути увагу бізнесменам-початківцям у спілкуванні з китайськими колегами? (рос.)
Суди як ноги: чому Україна повзе, а не біжить економічний марафон
Суди — це опора держави, вони тримають її (чи то мали б) на засадах верховенства права. На міцних ногах легко змагатися разом з іншими державами в економічному марафоні.
Якщо не підвищити зарплати військовим, скоро захищати країну буде нікому
Люди з досвідом бойових дій масово полишають лави ЗСУ через те, що держава не спроможна запропонувати їм гідну підтримку.