Рольові ігри України з Євросоюзом: взаємини підлітка з батьками

1256 переглядів
Середа, 21 березня 2018, 10:00
Артем Захарченко
голова аналітичного департаменту Центру контент-аналізу

Підтримує, пропонує, вимагає.

Ці три слова ми найчастіше зустрічаємо в новинах, коли читаємо про якісь дії Європи, її інституцій чи країн щодо України.

Якщо сприймати медіа-тексти як сюжетну оповідь, щось на зразок серіалу, то виходить такий собі роман про підлітків. У дитини потроху настає перехідний період: раніше мирні і безхмарні, стосунки дедалі гострішають.

З одного боку, Україна дедалі менше зважає на настанови старших, з іншого – дехто з батьків (Угорщина, Польща) відверто маніпулює незміцнілою підлітковою психікою.

Ось перелік дієслів, які вживалися у вибірці для опису дій Європи щодо України з липня 2015 року.

Слова, якими позначалися дії європейських інституцій, країн і політиків стосовно України
Слова, якими позначалися дії європейських інституцій, країн і політиків стосовно України

Як бачимо, абсолютна більшість дієслів свідчать про хороші стосунки між Україною та ЄС і виражають підтримку та допомогу. Дієслова, які характеризують конфліктні взаємини – скажімо, вимогу чи примус від спікерів із ЄС щодо України – фігурували тільки 84 рази, тобто в близько 24% повідомлень.

Але ситуація змінюється, і стосунки потроху стають більш напруженими.

Динаміка найчастіше згадуваних функцій євроінституцій у медіа за аналізованими періодами
Динаміка найчастіше згадуваних функцій євроінституцій у медіа за аналізованими періодами

Тут треба зазначити, що аналіз першого кварталу 2017 року пройшов лише на матеріалі перших півтора місяця, тому не є кількісно достовірним, і наведений тут лише для того, щоб продемонструвати тенденцію.

До того ж, не всі медіа передають нам одну й ту саму історію. Найбільше про "гострі кути" у відносинах з Європою розповідають "Європейська правда", "Страна" та "1+1". Решта медіа приділяють більше уваги оповідям про "дружні" стосунки України з ЄС.

По два дієслова, які найчастіше характеризують дії Європи щодо України в кожному медіа
По два дієслова, які найчастіше характеризують дії Європи щодо України в кожному медіа

Що ж до інших цікавих спостережень, то інтернет-медіа дещо більше схильні використовувати лексику, якою виражається тиск, а не сприяння, підтримка чи заохочення. Вочевидь, це можна пояснити як стилем інтернет-видань, так і більшим різноманіттям форматів, у тому числі наявністю авторських блогів.

А от умовно проросійські і проєвропейскі медіа однаково висвілюють теми євроінтеграції України, на відміну від позиції цих видань у часи Євромайдану.

Імовірно, це пояснюється тим, що в умовах війни дійсно рейтингові проросійські видання намагаються дуже обережно артикулювати свою позицію, щоб не бути обвинуваченими у співпраці з окупантом.

До того ж, усі медіа працюють у єдиному інформаційному полі, а отже, дієслово частіше визначається інформаційним приводом, аніж інформаційною політикою ЗМІ.

Як це підраховано

Для аналізу бралися 5 популярних інтернет-медіа, які часто висвітлюють питання європейської інтеграції: "Європейська правда", "Страна", "Сегодня", "Ліга" і "НВ". Також аналізувалися сюжети на телеканалах "1+1", "Інтер", ICTV, "Україна", "5 канал".

Як на телебаченні, так і в інтернеті формувалася збалансована вибірка: ми намагалися включити до неї ЗМІ різного формату та симпатій власника.

Користуючись загальноприйнятою логікою, ми вважали "Європейську правду", "ЛігаБізнесінформ", "НВ", "1+1", ICTV і "5 канал" умовно проєвропейськими медіа. Натомість "Інтер", "ТРК Україна", "Сегодня" і "Страна" – "євроскептичними" ЗМІ.

Аналізувалися повідомлення протягом 5 піврічних періодів, починаючи з початку другого півріччя 2015 року, а також, для порівняння, перші півтора місяці 2018 року.

У кожному півріччі було від 322 до 710 повідомлень, сумарно 2225 публікацій, у яких подавалося ставлення європейських спікерів до України, або містилася позиція видання з цього питання.

До вибірки ввійшли по 100 випадковим чином відібраних повідомлень з кожного півріччя і ще 25 – з останнього півторамісячного періоду. Таким чином, було проаналізовано 525 публікацій, серед яких у 358 підтвердилася наявність характеристики дій спікерів із ЄС щодо України.

Повну версію цього дослідження, включаючи повний розподіл дієслів за різними категоріями медіа, можна знайти у презентації.

Артем Захарченко, Олексій Півторак, Центр контент-аналізу

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
"Топографія пам'яті": ми – те, що ми пам'ятаємо
"Топографія пам'яті" Мартіна Поллака це збірка есеїв, написана в різні роки австрійським письменником, журналістом та перекладачем, що спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи.
Чому українці не люблять українське
В Україні чимало компаній виробляють сучасні якісні товари, але вітчизняні споживачі їх не цінують. У чому річ? (рос.)
Коли ламається смартфон, або Що буде, якщо ваша бабуся з'явиться у Instagram
Людмилі Йосипівні за кілька місяців буде 70. Смартфон їй купили зо півроку тому. З того часу бабуся перестала бурчати на нас, що ми "сидимо в телефоні", – провела інтернет і стала пропадати в ньому.
Державні ветеранські політики – це імітація активності та "пшик"
Ветеранська проблема заговорюється, влада вдається до суцільної імітації активності. А в результаті ветеран як сидів у закритій кімнаті наодинці зі своїми спогадами та алкоголем, так і сидить.
Чому без потужного середнього класу Україна приречена на провал
Ми все більше живемо на зовнішні запозичення. Бо з бюджетом усе більші проблеми. А стабільне наповнення державної скарбниці має забезпечувати саме "золота середина" – національний виробник товарів та послуг.
Де у світі найкращі пенсійні системи
Один з найбільших викликів для політиків — яким повинен бути компроміс між платниками податків та пенсіонерами.
Як зібрати гроші на інновації у школах
Сьогодні великим ризиком для трансформації освіти в Україні (окрім політичного, звісно) є неспроможність директорів та вчителів на місцях втілювати зміни.