Рольові ігри України з Євросоюзом: взаємини підлітка з батьками

1319 переглядів
Середа, 21 березня 2018, 10:00
Артем Захарченко
голова аналітичного департаменту Центру контент-аналізу

Підтримує, пропонує, вимагає.

Ці три слова ми найчастіше зустрічаємо в новинах, коли читаємо про якісь дії Європи, її інституцій чи країн щодо України.

Якщо сприймати медіа-тексти як сюжетну оповідь, щось на зразок серіалу, то виходить такий собі роман про підлітків. У дитини потроху настає перехідний період: раніше мирні і безхмарні, стосунки дедалі гострішають.

З одного боку, Україна дедалі менше зважає на настанови старших, з іншого – дехто з батьків (Угорщина, Польща) відверто маніпулює незміцнілою підлітковою психікою.

Ось перелік дієслів, які вживалися у вибірці для опису дій Європи щодо України з липня 2015 року.

Слова, якими позначалися дії європейських інституцій, країн і політиків стосовно України
Слова, якими позначалися дії європейських інституцій, країн і політиків стосовно України

Як бачимо, абсолютна більшість дієслів свідчать про хороші стосунки між Україною та ЄС і виражають підтримку та допомогу. Дієслова, які характеризують конфліктні взаємини – скажімо, вимогу чи примус від спікерів із ЄС щодо України – фігурували тільки 84 рази, тобто в близько 24% повідомлень.

Але ситуація змінюється, і стосунки потроху стають більш напруженими.

Динаміка найчастіше згадуваних функцій євроінституцій у медіа за аналізованими періодами
Динаміка найчастіше згадуваних функцій євроінституцій у медіа за аналізованими періодами

Тут треба зазначити, що аналіз першого кварталу 2017 року пройшов лише на матеріалі перших півтора місяця, тому не є кількісно достовірним, і наведений тут лише для того, щоб продемонструвати тенденцію.

До того ж, не всі медіа передають нам одну й ту саму історію. Найбільше про "гострі кути" у відносинах з Європою розповідають "Європейська правда", "Страна" та "1+1". Решта медіа приділяють більше уваги оповідям про "дружні" стосунки України з ЄС.

По два дієслова, які найчастіше характеризують дії Європи щодо України в кожному медіа
По два дієслова, які найчастіше характеризують дії Європи щодо України в кожному медіа

Що ж до інших цікавих спостережень, то інтернет-медіа дещо більше схильні використовувати лексику, якою виражається тиск, а не сприяння, підтримка чи заохочення. Вочевидь, це можна пояснити як стилем інтернет-видань, так і більшим різноманіттям форматів, у тому числі наявністю авторських блогів.

А от умовно проросійські і проєвропейскі медіа однаково висвілюють теми євроінтеграції України, на відміну від позиції цих видань у часи Євромайдану.

Імовірно, це пояснюється тим, що в умовах війни дійсно рейтингові проросійські видання намагаються дуже обережно артикулювати свою позицію, щоб не бути обвинуваченими у співпраці з окупантом.

До того ж, усі медіа працюють у єдиному інформаційному полі, а отже, дієслово частіше визначається інформаційним приводом, аніж інформаційною політикою ЗМІ.

Як це підраховано

Для аналізу бралися 5 популярних інтернет-медіа, які часто висвітлюють питання європейської інтеграції: "Європейська правда", "Страна", "Сегодня", "Ліга" і "НВ". Також аналізувалися сюжети на телеканалах "1+1", "Інтер", ICTV, "Україна", "5 канал".

Як на телебаченні, так і в інтернеті формувалася збалансована вибірка: ми намагалися включити до неї ЗМІ різного формату та симпатій власника.

Користуючись загальноприйнятою логікою, ми вважали "Європейську правду", "ЛігаБізнесінформ", "НВ", "1+1", ICTV і "5 канал" умовно проєвропейськими медіа. Натомість "Інтер", "ТРК Україна", "Сегодня" і "Страна" – "євроскептичними" ЗМІ.

Аналізувалися повідомлення протягом 5 піврічних періодів, починаючи з початку другого півріччя 2015 року, а також, для порівняння, перші півтора місяці 2018 року.

У кожному півріччі було від 322 до 710 повідомлень, сумарно 2225 публікацій, у яких подавалося ставлення європейських спікерів до України, або містилася позиція видання з цього питання.

До вибірки ввійшли по 100 випадковим чином відібраних повідомлень з кожного півріччя і ще 25 – з останнього півторамісячного періоду. Таким чином, було проаналізовано 525 публікацій, серед яких у 358 підтвердилася наявність характеристики дій спікерів із ЄС щодо України.

Повну версію цього дослідження, включаючи повний розподіл дієслів за різними категоріями медіа, можна знайти у презентації.

Артем Захарченко, Олексій Півторак, Центр контент-аналізу

Спеціально для УП



powered by lun.ua
"Мертві душі" серед отримувачів державних виплат. Як їх виявити?
Що таке верифікація державних витрат? Відповіді на топ-5 запитань.
Держзрада в Мінекономіці та зірване виробництво снарядів: до чого тут люди Пашинського? 
Поки державна компанія "Артем" чекає на обладнання зі США, право поставляти снаряди для "Гіацинтів" збройних сил отримала приватна фірма ТОВ "Рубін 2017". Розбираємося, до чого тут Пашинський і його люди.
Що може піти не так під час оновлення НАЗК?
Які ризики у процесі оновлення НАЗК залишаються. Для їхнього уникнення в більшості випадків може допомогти лише належна увага з боку громадськості та міжнародних партнерів.
Фонд енергоефективності: що треба знати ОСББ та управителям
Нова програма фонду передбачає виділення грантів на енергомодернізацію багатоквартирних будинків. Далі — відповіді на головні процедурні питання.
Веселі старти президента Зеленського у судах
Зеленський вніс до парламенту законопроект, що має виправити помилки, допущені попередньою владою, та забезпечити реальну незалежність суддів. Як змінився законопроект між першим і другим читанням, чи дослухались депутати до порад експертів і чи всі недоліки були вилучені – пояснюємо.
Маленька війна для Ердогана: навіщо Туреччина загострила конфлікт у Сирії
На тлі падіння популярності правлячої партії президенту Туреччини була потрібна маленька переможна війна. Та чи не зробив Ердоган найбільшу політичну помилку в своєму житті?
Як розпущена ВККС намагається залишити на посадах 75 недоброчесних суддів
17 жовтня біля ВККС зберуться активісти у костюмах нечисті та суддівських мантіях, щоб показати людей, яким кваліфкомісія хоче дозволити судити довічно.