Війна на Донбасі: хто має сплатити українські збитки?

5281 перегляд
Субота, 12 травня 2018, 11:00
Юрій Георгієвський
доктор юридичних наук, голова Координаційної ради ГО "ЕкспертиЗА Реформ"

"У боргах як у шовках" – так можна описати сучасний етап української кредитної історії.

Минулого тижня Україна виплатила Міжнародному валютному фонду близько 368 мільйонів доларів боргових зобов’язань.

А за прогнозами Мінфіну в найближчі три роки ми маємо сплатити за зовнішнім боргом понад 425 мільярдів гривень (99 мільярдів у 2018 році, 151 мільярд у 2019-му і 175,2 мільярдів у 2020-му – прогнозні платежі з погашення й обслуговування зовнішнього державного боргу на 2018-2020 роки).

Погодьтесь, ненайкращі перспективи для країни за сучасних економічних і соціально-політичних умов.

Кредитна голка, на яку "підсіла" Україна, змушує нас звертатися за фінансовою допомогою до всього світу. Але чи є державницькою така стратегія міжнародних фінансових відносин? Чи маємо ми стояти з "протягнутою рукою" перед усім світом? Нам здається, що ні.

Ми маємо зосередити свою увагу на країнах-підписантах Будапештського меморандуму. Причому на всіх. І ось чому.

Очевидним є те, що скрутне економічне становище, у якому Україна опинилася з 2014 року, здебільшого спричинене військовою агресією РФ на Донбасі. Проте не настільки очевидним є те, що це – наслідок невиконання Будапештського меморандум країнами, які його підписали. 

Нагадаємо, що в листопаді 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року і 5 грудня підписала Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум).

Взамін на відмову України від ядерної зброї США, РФ і Велика Британія зобов’язались утримуватися від економічного тиску і загрози використання сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України.

Ці країни також підтвердили свої зобов'язання домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні в разі, якщо вона стане жертвою акту агресії.

Анексія Криму і чотири роки війни на Донбасі беззаперечно свідчать, що не лише РФ, але й США і Велика Британія не дотрималися своїх зобов’язань. Особливо бентежить те, що ця ситуація і досі не має юридичних наслідків у вигляді настання юридичної відповідальності.

Що ж за таких умов має робити Україна для захисту себе на міжнародній арені?

По-перше, відновлювати потенціал ядерної зброї, демонструючи тим самим послідовну реакцію на невиконання зобов’язань країн-підписантів Будапештського меморандуму.

Якою б зухвалою і технологічно необґрунтованою не здалася б ця пропозиція на перший погляд, вона дає відповіді на багато питань. Зокрема, формує розуміння, чому США, Велика Британія, Франція, КНР, Індія й досі зберігають ядерну зброю і чому РФ не наважується на відкриті воєнні дії проти цих країн.

По-друге, заявити претензії Україною ВСІМ країнам-підписантам Будапештського меморандуму, що мають нести солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов’язань. Для цього Україна має всі правові підстави.  

Принцип солідарної відповідальності відомий всім національним правовим системам і закріплений у міжнародному праві.  

Стаття 47 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН №56/83 "Відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння" встановлює: якщо декілька держав несуть відповідальність за одне й те саме міжнародно-протиправне діяння – кожну з цих держав можна притягнути до відповідальності у зв’язку з цим діянням.

Яку відповідальність мали б понести країни-підписанти, що не виконали зобов’язань за Будапештським меморандумом? Відповідь знаходимо в цій же резолюції.

Російська агресія проти України на Донбасі підпадає під визначення міжнародно-протиправного діяння, закріпленого у статті 2 цього документу. Військова агресія є порушенням міжнародно-правового обов’язку (зокрема, обов’язку про ненапад), що закріплений і в Будапештському меморандумі, і в статуті ООН.

До того ж, під визначення порушників міжнародно-правових зобов’язань потрапляють усі гаранти безпеки України за Будапештським меморандумом:

РФ (протиправними будуть діяння як її органів, які схвалили анексію Криму, так і Л/ДНР, які ведуть війну на Донбасі фактично за її вказівкою та під її контролем);

– а також США і Велика Британія (протиправною є бездіяльність їхніх вищих органів та посадових осіб щодо припинення вчинюваних РФ порушень).

Як зміст відповідальності за порушення резолюція передбачає припинення і неповторення протиправного діяння, а також відшкодування країною-порушником завданих збитків. Формами відшкодування, у свою чергу, є реституція, компенсація і сатисфакція.

Реституція передбачає відновлення стану речей до вчинення протиправного діяння – отже, має йтися про повернення Україні територій АРК і Донбасу РФ під відповідною модерацією цього процесу країнами-гарантами – США і Великою Британією.

Компенсація передбачає відшкодування фінансових збитків, завданих протиправним діянням. У цьому зв’язку, наразі Україна має висувати вимоги не на отримання міжнародних кредитів чи гуманітарної допомоги, а на беззворотну безвідсоткову фінансову компенсацію від РФ, США і Великої Британії за збитки, завдані війною.  

Наявність визначеного зовнішнього державного боргу України дозволяє провести "залік" зустрічних вимог з урядами цих країн і міжнародними фінансовими організаціями, до яких вони мають безпосередній стосунок. Це позбавить Україну від перспективи загострення економічної кризи в майбутньому. 

Окрім цього, має йтись і про солідарну сатисфакцію країн-підписантів Будапештського меморандуму – тобто визнання порушення міжнародно-правового обов’язку і висловлення співчуття. Звісно, варто бути реалістами і розуміти, що резолюція ООН має лише рекомендаційний характер.  

Але, по-перше, всі члени ООН можуть використовувати і посилатися на резолюції ООН у міжнародній судовій практиці.  

По-друге ж, викладена в цій резолюції правова позиція має стати безумовним поштовхом для України в проведенні активної зовнішньої політики в перемовинах з міжнародними організаціями. 

У міжнародному праві сьогодні відсутній нормативний механізм, який чітко визначає компенсаторну функцію щодо відповідальності держави за міжнародно-протиправні діяння.  

Але чому б Україні не стати "піонером" цих правових ініціатив? Українська влада має вносити ці пропозиції на міжнародному рівні, лобіюючи їхнє ухвалення і дотримання як на рівні Ради Безпеки ООН, так і на рівні ПАРЄ.  

В іншому випадку слід констатувати, що ООН як організація з підтримки міжнародного миру не відповідає безпековим викликам сучасного світу. Про це свідчить не лише неспроможність ефективно вплинути на ситуацію в Україні, але й розв’язати конфлікти в гарячих точках світу, приміром, у Сирії. 

Наразі очевидно, що на міжнародній арені Україна має захищати себе активно, пропонуючи світу правові компенсаторні механізми відповідальності за міждержавно-протиправні діяння.  

Вважаємо, що наведені вище аргументи можуть бути використані очільниками української влади в перемовинах з керівництвом держав-підписантів Будапештського меморандуму і представниками міжнародних організацій задля, врешті-решт, ефективного захисту національних інтересів України.

Юрій Георгієвський, доктор юридичних наук, голова Координаційної ради ГО "ЕкспертиЗА Реформ"

Спеціально для УП

powered by lun.ua
Порошенко vs Зеленський: війна образ і маніпуляцій
Дебати, побудовані на маніпуляціях, образах і примітивній агітації, не дали українцям відповідей. І Порошенко, і Зеленський боролися за публіку, а поговорити про важливе так і не встигли. (рос.)
Порошенко і пустота
Можливо, й варто було Порошенку програти вибори, щоб повернути собі себе.
Що таке інфантильна сексуальність
Чому приватна власність іншої людини вважається цінністю, на яку зазіхати не можна, а от тіло, гідність, сексуальність – ні?
Для місії не потрібен месія
Нам пропонується кілька варіантів маршруту, але кінцева точка буде тією ж. Хоча і її ми можемо свідомо змінити... У всіх президентів України була своя місія для чергового етапу розвитку країни. Вони або робили вибір, або ставали причиною такого вибору. (рос.)
Міфи та легенди українського громадянства
Про умови, за яких виникають ризики втрати українське громадянства, та інші законодавчі нюанси.
Наш щоденний вибір
Філософія прийняття рішень допускає право робити як виважені, так і ірраціональні вчинки, але активна та відповідальна життєва позиція вимагає робити їх щодня, без зволікань і права на слабкість. Робити власний щоденний вибір – вибір, за який нас не будуть масово агітувати, переконувати чи закликати.
Як почуватися в безпеці у своєму дворі та під’їзді: поради, які не вимагають великих коштів
Часто людина, яка не зможе чинити гідного опору зловмисникові, опиняється у ситуації безвиході зовсім поряд зі своїм багатоквартирним будинком.
Як бути жінкою на барикадах?
Дівчатка завжди народжуються уже "чиїмись", вони уже належать конкретній традиції ще до свого народження, значно більшою мірою, ніж хлопчики.
Зеленський і Порошенко – соціально-психологічні портрети кандидатів
Для кращого розуміння потенціалу особистостей кандидатів можна використати типологічний підхід. Він дозволяє ознайомитися з основними рисами характеру, мотивами поведінки та вчинків, зрозуміти можливості та здібності, симпатії та антипатії, життєві цілі кандидатів.