(Не) втонути у смітті: освіта як крок до чистої України

796 переглядів
Вівторок, 29 травня 2018, 10:20
Остап Стасів
співзасновник, координатор проектів ГО "Відкритий Університет Майдану"(ВУМ)

Проходячи повз типовий контейнер зі сміттям, навколо якого розкидані відходи нашої життєдіяльності, вдихаючи відповідний "аромат" та "насолоджуючись" не дуже приємним краєвидом, замислюєшся: "А чому в нашій країні так?".

Ті ж самі думки виникають, коли доводиться бувати в місцях пікніків, де люди відпочивають на природі. Гори неприбраного сміття: одноразовий посуд, пляшки, пакети, залишки їжі…

Недопалки на зупинках місцевого транспорту, під балконами будинків. Тему, на жаль, можна розвивати нескінченно. Знову ж те саме запитання: "А чому в нашій країні так?".

Ми начебто вважаємо себе Європою і вже навіть "безвіз" маємо. Але треба чесно визнати, що наша нація ще не звикла бути екологічно свідомою. Ми можемо смітити скрізь, не замислюючись над тим, що створюємо смітник майже в себе вдома.

Відносно цього питання не треба бути наївними і думати, що українці зможуть змінитися швидко.

Нам важко вимагати від людей зміни їхньої поведінки тому, що в нас немає елементарного інформування людей щодо проблематики, а з іншого боку – не працюють механізми, які дозволять притягнути до адміністративної відповідальності тих, хто смітить.

В Україні можна смітити і, в більшості випадків, безкарно. Але проблема глибша і полягає не тільки в тому, як змусити віднести сміття до урни, а не кидати де попало.

До недавнього часу ми вважали себе екологічно відповідальними громадянами. Пластик (будь-який) кидали до контейнера з міткою "Пластик", органічні відходи – до іншого контейнера, призначеного для них.

Ми думали, що цього достатньо. А дзуськи… Все набагато складніше.

Щодня одне домогосподарство продукує близько 2 кілограмів побутових відходів. 94% всіх побутових відходів у нашій країні захоронюються на сміттєзвалищах. Кількість сміття зростає шаленими темпами.

Ми навіть не замислюємося над тим, що багато відходів в Україні просто не можуть бути перероблені, незалежно від того, у який контейнер ви їх скидаєте.

Простий приклад – сервіс Cafe on the Way, який пропонує каву в одноразовому паперовому стаканчику. Насправді, це майже катастрофічна проблема, тому що стаканчики не паперові, і всередині міститься пластик, який саме ускладнює їхнє перероблення.

Понад 90% таких горняток, які використовувалися приблизно хвилин 10-20, їдуть на сміттєзвалища. І уявіть, що більшість українців про це не знають.

Спробуйте піти в будь-яке кафе, де кава пропонується в паперовому стаканчику, і попросіть налити каву у ваше власне горнятко. Ви дізнаєтеся багато цікавого.

Ми регулярно пояснюємо касирам у супермаркетах, чому не потрібно складати придбані нами банани, капусту, кабачок тощо в пластикові пакети. Зазвичай, після відмови йде уточнення, що пакети безкоштовні, і ми дарма відмовляємося. Що тут скажеш?

З пластиковими пакетами типу "майка" ситуація стала краще, оскільки їх уже почали приймати на перероблення. Але для того, щоб вони були переробленими, сміття треба сортувати і турбуватися про те, щоб ресурсоцінні компоненти дійсно потрапили на перероблення, адже навіть спеціальний контейнер ще не гарантує, що відходи поїдуть куди треба, а не на сміттєзвалище.

Тож ми маємо проблему не тільки в тому, що багатьом українцям ще прийдеться усвідомлювати глибокий сенс простої фрази: "Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять".

Навіть тим, хто вважає, що правильно поводиться з відходами, прийдеться вчитися, розбиратися та змінювати свої звички. Висновок дуже простий – як не почнемо працювати в цьому напрямку, то швидко потонемо в смітті!

В Україні з майже 5500 сміттєзвалищ катастрофічно мало таких, що відповідають стандартам безпеки (57 за даними моніторингу 2015 року), а зі сміттєспалювальних заводів працює аж один у Києві (на кінець 2017 року).

Заради справедливості слід відзначити, що вже ухвалено Національну стратегію поводження з відходами, і в найближчі роки держава планує збудувати кілька нових сміттєпереробних комплексів.

Але темпи змін з боку держави нагадують равлика – тому нам, громадянам, критично важливо відстоювати своє право на екологічну безпеку.

Якщо ми не почнемо думати сьогодні, як скорочувати споживання і продукування побутових відходів, одного дня ми з вами будемо жити на смітнику, відпочивати на смітнику, купатися в смітнику. І ключовим питанням для кожного буде, як би добратися до справжнього пляжу чи походити по молодій зеленій травичці босоніж.

За такого розвитку подій сміття стане важливішим від політики, і єдиним рішенням для порятунку буде покинути цей смітник і вшитися подалі. Як думаєте, чи буде тоді важливо, хто президент чи хто представляє інтереси нашого смітника в парламенті?

Зараз це виглядає радше фантастично – але саме ми, люди, здатні казки перетворювати на бувальщину.

На щастя, в Україні є багато ініціатив, які намагаються змінити ситуацію. Платформа дистанційної громадянської освіти ВУМ online зробила свій внесок у цю справу. Нещодавно на платформі стартував курс "Як правильно поводитись з побутовими відходами".

Це, до речі, перший в історії незалежної України повноцінний дистанційний курс такої тематики. Мета курсу – не тільки пояснити споживачу, як правильно утилізувати, але і дати розуміння, як побудована система поводження з побутовими відходами в Україні, як вона реально працює і чим відрізняється від європейських практик.

Авторами курсу стали фахові науковці – Тетяна Омельяненко, Катерина Абашина та представники провідних екологічних рухів – Євгенія Аратовська, Маріанна Бойко, Анастасія Костенко, які активно привертають увагу суспільства до проблеми ПРАВИЛЬНОЇ утилізації побутових відходів.

Важливо, що в цій роботі над курсом об’єдналися еко-активісти – проекти "Батарейки, здавайтеся", "Зробимо Україну чистою", "Компола", "Зелений птах", "Друге життя".

Щоб змінити свою поведінку стосовно побутових відходів, спершу потрібно змінити мислення. А це можливо зробити тільки шляхом освіти громадян.

Саме таку функцію у просвітництві населення покликаний виконувати онлайн-курс "Як правильно поводитись з побутовими відходами". Курс безкоштовний і відкритий для всіх.

Отже, навчаймося бути людьми якісного сьогодення й екологічного майбутнього. А порядок у власному житті може починатися з порядку у вашому персональному сміттєвому відрі.

Головне – взяти відповідальність на себе і почати діяти, спираючись на знання і досвід фахівців, які тепер доступні кожному у вашому телефоні, планшеті, комп’ютері.

Остап Стасів, співзасновник, координатор проектів ГО "Відкритий Університет Майдану"(ВУМ)

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
"Купуй квартиру – отримай в подарунок туберкульоз!"
Проблема туберкульозу в Україні залишається однією із глобальних проблем в охороні здоров'я.
Туреччину нагодували обіцянками: Ердоган оголосив завершення фінансової кризи
Президент Ердоган запевняє громадськість, що в Туреччині вже немає кризи. Втім, курс ліри та зростання ставки центробанку сигналізують про те, що економіка Туреччини досі хворіє.
Свобода слова для держслужбовців: чому ЕСПЛ не дає чиновникам права на критику
У демократичній державі правоохоронні органи повинні не сваритися між собою на публіці, а виконувати власні обов’язки та повідомляти громадськості про конкретні результати.
Нові можливості конвертації боргу в статутний капітал
Конвертація боргу в капітал може стати ефективним інструментом погашення внутрішньо групової заборгованості українських ТОВ перед інвесторами. (рос.)
Молода країна без молодих політиків: чому вибори нічого не змінюють
99% із них просто не хочуть іти в політику на тих умовах, які перед ними стоять. Адже для кожного це ризикує стати не вінцем кар’єри, а величезним і дуже дорогим сізіфовим каменем.
Раз, два, три – "ліки" від корупції прийми
Корупція в охороні здоров'я – багаторівнева проблема, яку не вирішують окремі ізольовані кроки.
29 годин зі Львова до Маріуполя: що заважає вийти з внутрішньої ізоляції
"Зшивання" країни зручним і доступним за ціною транспортним сполученням – одна з головних умов успішної реінтеграції. Все дуже просто – люди повинні мати можливість бачитися один з одним. (рос.)