(Не) утонуть в мусоре: образование как шаг к чистой Украине

795 просмотров
Вторник, 29 мая 2018, 10:20
Остап Стасив
соучредитель, координатор проектов ОО "Открытый Университет Майдана" (ОУМ)

Проходячи повз типовий контейнер зі сміттям, навколо якого розкидані відходи нашої життєдіяльності, вдихаючи відповідний "аромат" та "насолоджуючись" не дуже приємним краєвидом, замислюєшся: "А чому в нашій країні так?".

Ті ж самі думки виникають, коли доводиться бувати в місцях пікніків, де люди відпочивають на природі. Гори неприбраного сміття: одноразовий посуд, пляшки, пакети, залишки їжі…

Недопалки на зупинках місцевого транспорту, під балконами будинків. Тему, на жаль, можна розвивати нескінченно. Знову ж те саме запитання: "А чому в нашій країні так?".

Ми начебто вважаємо себе Європою і вже навіть "безвіз" маємо. Але треба чесно визнати, що наша нація ще не звикла бути екологічно свідомою. Ми можемо смітити скрізь, не замислюючись над тим, що створюємо смітник майже в себе вдома.

Відносно цього питання не треба бути наївними і думати, що українці зможуть змінитися швидко.

Нам важко вимагати від людей зміни їхньої поведінки тому, що в нас немає елементарного інформування людей щодо проблематики, а з іншого боку – не працюють механізми, які дозволять притягнути до адміністративної відповідальності тих, хто смітить.

В Україні можна смітити і, в більшості випадків, безкарно. Але проблема глибша і полягає не тільки в тому, як змусити віднести сміття до урни, а не кидати де попало.

До недавнього часу ми вважали себе екологічно відповідальними громадянами. Пластик (будь-який) кидали до контейнера з міткою "Пластик", органічні відходи – до іншого контейнера, призначеного для них.

Ми думали, що цього достатньо. А дзуськи… Все набагато складніше.

Щодня одне домогосподарство продукує близько 2 кілограмів побутових відходів. 94% всіх побутових відходів у нашій країні захоронюються на сміттєзвалищах. Кількість сміття зростає шаленими темпами.

Ми навіть не замислюємося над тим, що багато відходів в Україні просто не можуть бути перероблені, незалежно від того, у який контейнер ви їх скидаєте.

Простий приклад – сервіс Cafe on the Way, який пропонує каву в одноразовому паперовому стаканчику. Насправді, це майже катастрофічна проблема, тому що стаканчики не паперові, і всередині міститься пластик, який саме ускладнює їхнє перероблення.

Понад 90% таких горняток, які використовувалися приблизно хвилин 10-20, їдуть на сміттєзвалища. І уявіть, що більшість українців про це не знають.

Спробуйте піти в будь-яке кафе, де кава пропонується в паперовому стаканчику, і попросіть налити каву у ваше власне горнятко. Ви дізнаєтеся багато цікавого.

Ми регулярно пояснюємо касирам у супермаркетах, чому не потрібно складати придбані нами банани, капусту, кабачок тощо в пластикові пакети. Зазвичай, після відмови йде уточнення, що пакети безкоштовні, і ми дарма відмовляємося. Що тут скажеш?

З пластиковими пакетами типу "майка" ситуація стала краще, оскільки їх уже почали приймати на перероблення. Але для того, щоб вони були переробленими, сміття треба сортувати і турбуватися про те, щоб ресурсоцінні компоненти дійсно потрапили на перероблення, адже навіть спеціальний контейнер ще не гарантує, що відходи поїдуть куди треба, а не на сміттєзвалище.

Тож ми маємо проблему не тільки в тому, що багатьом українцям ще прийдеться усвідомлювати глибокий сенс простої фрази: "Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять".

Навіть тим, хто вважає, що правильно поводиться з відходами, прийдеться вчитися, розбиратися та змінювати свої звички. Висновок дуже простий – як не почнемо працювати в цьому напрямку, то швидко потонемо в смітті!

В Україні з майже 5500 сміттєзвалищ катастрофічно мало таких, що відповідають стандартам безпеки (57 за даними моніторингу 2015 року), а зі сміттєспалювальних заводів працює аж один у Києві (на кінець 2017 року).

Заради справедливості слід відзначити, що вже ухвалено Національну стратегію поводження з відходами, і в найближчі роки держава планує збудувати кілька нових сміттєпереробних комплексів.

Але темпи змін з боку держави нагадують равлика – тому нам, громадянам, критично важливо відстоювати своє право на екологічну безпеку.

Якщо ми не почнемо думати сьогодні, як скорочувати споживання і продукування побутових відходів, одного дня ми з вами будемо жити на смітнику, відпочивати на смітнику, купатися в смітнику. І ключовим питанням для кожного буде, як би добратися до справжнього пляжу чи походити по молодій зеленій травичці босоніж.

За такого розвитку подій сміття стане важливішим від політики, і єдиним рішенням для порятунку буде покинути цей смітник і вшитися подалі. Як думаєте, чи буде тоді важливо, хто президент чи хто представляє інтереси нашого смітника в парламенті?

Зараз це виглядає радше фантастично – але саме ми, люди, здатні казки перетворювати на бувальщину.

На щастя, в Україні є багато ініціатив, які намагаються змінити ситуацію. Платформа дистанційної громадянської освіти ВУМ online зробила свій внесок у цю справу. Нещодавно на платформі стартував курс "Як правильно поводитись з побутовими відходами".

Це, до речі, перший в історії незалежної України повноцінний дистанційний курс такої тематики. Мета курсу – не тільки пояснити споживачу, як правильно утилізувати, але і дати розуміння, як побудована система поводження з побутовими відходами в Україні, як вона реально працює і чим відрізняється від європейських практик.

Авторами курсу стали фахові науковці – Тетяна Омельяненко, Катерина Абашина та представники провідних екологічних рухів – Євгенія Аратовська, Маріанна Бойко, Анастасія Костенко, які активно привертають увагу суспільства до проблеми ПРАВИЛЬНОЇ утилізації побутових відходів.

Важливо, що в цій роботі над курсом об’єдналися еко-активісти – проекти "Батарейки, здавайтеся", "Зробимо Україну чистою", "Компола", "Зелений птах", "Друге життя".

Щоб змінити свою поведінку стосовно побутових відходів, спершу потрібно змінити мислення. А це можливо зробити тільки шляхом освіти громадян.

Саме таку функцію у просвітництві населення покликаний виконувати онлайн-курс "Як правильно поводитись з побутовими відходами". Курс безкоштовний і відкритий для всіх.

Отже, навчаймося бути людьми якісного сьогодення й екологічного майбутнього. А порядок у власному житті може починатися з порядку у вашому персональному сміттєвому відрі.

Головне – взяти відповідальність на себе і почати діяти, спираючись на знання і досвід фахівців, які тепер доступні кожному у вашому телефоні, планшеті, комп’ютері.

Остап Стасів, співзасновник, координатор проектів ГО "Відкритий Університет Майдану"(ВУМ)

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Следующего президента Украины выберут те, кто не определился
Неопределившиеся всегда были резервом для выборов, но такого огромного значения эта электоральная группа никогда не имела в истории выборов президента Украины. Фактически, это ключ к победе. (укр.)
Полный пересмотр отношений: Украина готовит демарш в случае победы россиян в ПАСЕ
Во вторник на экстренном заседании комитет ВР по иностранным делам единогласно утвердил проект заявления: Украина не примет "прощение" России, которое сейчас активно продвигают в Совете Европы...
Три истории о том, как просто можно помочь другим
Для того, чтобы победить рак, нужно много людей. Побеждают большие объединенные силы. Так было всегда.
Почему Украина живет в культе страдания и как это изменить
Мы часто не ждём ничего хорошего, и не верим, что "тут может что-то измениться", однако важно признать, что изменения наступят тогда, когда каждый из нас, постепенно начнет пересматривать свой личный жизненный сценарий.
Пенсионный популизм: новые вызовы и обещания
Реформе пенсионной системы Украины – два десятка лет. В чем причина неудовлетворительных результатов? (укр.)
Тренд на добро: как компании помогают людям
Добро сейчас в моде, поэтому если вы не делаете добрых дел – вы вне тренда. (укр.)
Почему инвестиции важны для наших бабушек
Инвестиции — самое модное слово 2018 года. Точнее, оно должно таким стать. Его значение должны понять все бабушки перед тем, как в октябре 2019 года найдут свой паспорт и пойдут на парламентские выборы.