Цапи-відбувайли: кого НАЗК зловило на брехні?

Четвер, 19 липня 2018, 16:00

Команда StateWatch проаналізувала результати процедур повних перевірок електронних декларацій, що подані публічними службовцями всіх рівнів.

Як завжди, спостерігали досить вибірковий підхід до реалізації покладених функцій на профільний орган влади – Національне агентство з питань запобігання корупції.

Після вищезгаданих перевірок НАЗК спромоглося знайти настільки незначну кількість порушень, що беруть відверті сумніви в добросовісному аналізі електронних декларацій.

Отже, Агентство зуміло знайти фінансові невідповідності в 4 народних депутатів, 3 представників центральних органів виконавчої влади, 3 чиновників районних та обласних держадміністрацій, 13 депутатів місцевих рад, 2 представників поліції охорони, 2 суддів, 1 чиновника з Адміністрації президента, а також 8 представників органів місцевого самоврядування та 3 співробітників комунальних і державних підприємств.

 

Своєрідним лідером серед "порушників" став народний депутат Денис Дзендзерський, що, за позицією НАЗК, недодекларував фінансових зобов’язань на суму 4,8 мільярди гривень.

До слова, декларації згаданого нардепа перевіряли двічі – за 2015 та 2016 роки. У першому випадку було знайдено невідповідностей на 3,1 мільярди гривень, згодом – у 1,5 рази суму більше.

При цьому різниться також позиція НАЗК і стосовно наявності в діях Дзердзерського складу злочину по незаконному збагаченню.

Вслід за згаданим парламентарем крокує його колега, член фракції "Опоблок" Сергій Дунаєв. Як повідомляють у НАЗК, останній не задекларував корпоративні права пов’язаних між собою юридичних осіб на суму 168 мільйонів гривень.

Третім у своєрідному рейтингу є депутат Запорізької міської ради Михайло Прасол, що "забув" задекларувати 94 мільйони гривень кредитів.

Депутат Харківської облради Анатолій Русецький не задекларував нерухомості на суму 4,2 мільйони гривень. Заступник міського голови Генічеської міської ради Ігор Смолянський, у свою чергу, забувся внести дані про борги перед банківськими установами розміром 2,08 мільйони гривень.

Голова Березівської райдержадміністрації Геннадій Заболотний не записав в е-декларацію часток у капіталах підприємств на 2 мільйони гривень. Депутат сільської ради з Кіровоградщини Ігор Поворозник не вніс дані про автотранспортні засоби на суму майже 1,7 мільйона гривень.

Новоархангельський селищний голова Юрій Шамановський не вніс дані про нерухомість та автомобіль загальною вартістю 2 мільйони 86 тисяч гривень. Заступник Черкаського міського голови Сергій Гура допустив порушень на суму 1,96 мільйона гривень.

Таких прикладів можна привести ще з чотири десятки. І всі вони, у своїй більшості, стосуються посадовців локального рівня.

Чисто випадково в список потрапив Денис Дзендзерський, адже про його судові баталії з банківськими установами знали журналісти. Ба навіть більше, автор цього тексту безпосередньо ознайомлювався з документацією по справі нардепа ще задовго до початку перевірки його декларацій за 2015-2016 роки.

Сергій Дунаєв потрапив у приціл підконтрольного Адміністрації президента органу – НАЗК – через іншу причину. Як вже пояснювалося мною на шпальтах "Дзеркала тижня", Дунаєв є близьким колегою до лідера "Опоблоку" Юрія Бойка.

Останній прямо в кулуарах стверджував, що подання на зняття недоторканності зі згаданого вірного соратника є тиском на всю фракцію.

Проте існує й додаткова причина – винесення рішення НАЗК збіглося з моментом розкручування Бойка як основного спаринг-партнера для Порошенка в другому турі президентських перегонів наступного року.

Та й взагалі, на самого Юрія Анталійовича в генпрокурора Луценка є "папочка", яка легко конвертується в подання про зняття депутатського імунітету.

Серед екс-службовців, що також потрапили в поле зору контролюючих органів, знаходимо колишнього очільника Державної екологічної інспекції Андрія Заїка. Його порушення сягнуло 46 мільйонів гривень.

І на цьому жодних значних порушень у сотень нардепів, десятків посадовців, очільників різних органів публічних органів не знайдено.

Буквально вчора один зі співробітників департаменту фінансового контролю НАЗК проходив співбесіду до центрального апарату Державного бюро розслідувань. Звісно, я не позбавив себе задоволення спитати про проведення повних перевірок е-декларацій службовців усіх рівнів.

По-перше, їх завершено буквально кілька сотень, шістсот у процесі обробки.

По-друге, він визнав, що це занадто мала кількість перевірених (близько 1000 разом з тими, що в обробці) у порівнянні з тими щорічними деклараціями, що є в системі (вже більше 2 мільйони документів).

По-третє, ні про які кейси нардепів Дзендзерського чи Дунаєва згаданий мною співробітник НАЗК і знати не знає.

У рамках цього постає лише одне запитання: а чому платники податків мають оплачувати абсолютно імітовану діяльність на суму порядка 683 мільйонів гривень?

І це при тому, що буквально кожен напрямок діяльності Агентства – е-декларування, врегулювання конфлікту інтересів, захист викривачів, контроль за фінансуванням партій – було з тріском провалено.

Зауважу, що зміна членів НАЗК по факту нічого не дасть, адже змінювати потрібно і конкурсну комісію, яка вже двічі "дала в штангу" під час відбору керівництва цього органу превенції корупції.

Олександр Лємєнов, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Тренер, який не встигає, та збірні з міцним захистом: 6 фактів про суперників України на Євро-2024

Україна бореться за повернення незаконно утримуваних цивільних: перспективи і виклики

Три ключові тенденції ринку нерухомості України в 2024 році

Закупівлі продуктів — лише через Prozorro Market

Треба змінювати систему реабілітації військових: вони заслуговують на гідне ставлення держави

Орфанні захворювання: як держава створює систему виявлення та лікування рідкісних хвороб