Чому реформа самоврядування потрібна Києву вже зараз

486 переглядів
П'ятниця, 10 серпня 2018, 17:00
Світлана Бондаренко
громадська діячка, експерт з питань місцевого самоврядування

Київ ще в 15 столітті отримав Магдебурське право. Після певного періоду занепаду цей крок став визначальним для відновлення міста, пожвавлення його економіки.

У системі державного управління дарування Магдебурського права місту лише укріплювало саму державу, підсилюючи громаду та зменшуючи вплив феодалів.

А нині столиця України впродовж тривалого часу позбавлена системи самоврядування та залишається поза процесом реформи децентралізації.

Уже кілька років поспіль в країні впроваджується децентралізація. Уряд визначив підтримку цієї реформи в Україні як одну з пріоритетних, адже вона сприятиме розвитку місцевого самоуправління й економічному розвитку країни в цілому.

Однак столиця – як серце країни, яке повинно задавати ритм життя та бути рушійною силою всіх життєважливих процесів для держави – й досі стоїть незайманою, поза процесом.

Сьогодні в столиці існує спотворена система управління. Ще в 2010 році були ліквідовані районні ради, а з цим зруйнована система самоврядування. Нині можна стверджувати, що через КМДА та РДА в Києві здійснюється пряме президентське управління, і це до самоврядності не має ніякого стосунку.

Що ж залишається мешканцям столиці? У чому ж полягає їхня участь в управлінні містом?

Наразі мешканці столиці обирають своїх представників до Київської міської ради в кількості 120 депутатів. Зважаючи на кількість людей, які проживають у столиці, кожний депутат представляє інтереси не менше ніж 30 тисяч осіб.

До відання депутатів належать як питання стратегії розвитку міста, так і дуже локальні питання, що турбують містян. Наприклад, законність розміщення гаражу... чи ямковий ремонт у дворі.

Гроші розподіляються по районах з погляду з висоти печерських пагорбів чи провладних кабінетів, а не виходячи з нагальних потреб мешканців.

Так чи можна вважати таку систему управління в місті дієвою? Чи здійснюється передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей?

І чи є столиця України прикладом того, як державна політика України у сфері місцевого самоврядування спирається на інтереси представників територіальних громад? Ні.

Райради в Києві: бути чи не бути?

Очевидним є одне – люди повинні мати представницький орган, розташований до них якнайближче та наділений повноваженнями та правами. В існуючій системі чинного законодавства найкоротший шлях до встановлення самоврядування – це відновлення районних рад.

Власне, питання відновлення самоврядування в Києві порушували неодноразово. І на крок до реалізації цього шляхом повернення районних рад місто було в 2015 році, коли ухвалили рішення Київської міської ради "Про управління районами міста Києва".

Цим рішенням було утворено районні в місті Києві ради. Та внаслідок політизації процесу вибори до райрад так і не провели.

Через судовий позов було заблоковано постанову ЦВК щодо призначення виборів, а згодом рішення КМР щодо звернення до ЦВК про призначення виборів заветовано мером.

Очевидним є те, що питання самоврядності стало жертвою політичних процесів. Але воно повинно вийти за рамки політики, адже це питання управлінського процесу. Це питання ефективного господарювання в місті.

Важливим є усвідомлення представниками інституцій міста, політичних партій, що необхідно відкинути власні амбіції та поставити на перше місце інтереси самого міста. Нарешті дати новий подих у розвитку Києва та лідерство в процесах державотворення.

Архаїчна модель управління "з центру" вже віджила своє. В епоху глобальних процесів у світі, активного розвитку міст як центрів економічного та соціального життя Київ, столиця європейської держави, не може залишатись у старій парадигмі.

Система управління потребує змін. І Київ має стати прикладом трансформаційних перетворень.

Як кияни можуть вирішити проблему?

Громадою міста усвідомлення важливості змін уже відбулося. Проводилися численні круглі столи та експертні зустрічі в пошуках шляхів вирішення ситуації, яка склалася.

І сьогодні ми констатуємо беспрецедентний крок, який було зроблено представниками громади на шляху до управління своїм містом – це відновлення районних рад шляхом подання місцевої ініціативи.

Це прекрасний демократичний інструмент, який дозволяє людям бути безпосередніми ініціаторами змін у своєму місті. А районні ради – дієвим інструментом в системі управління.

Що ж конкретно пропонується в місцевій ініціативі? У документі йдеться про два кроки:

1. Скасування 4-го пункту рішення Київради від 2015 року, де йдеться про те, що перші вибори райрад у столиці мають відбутися 27 березня 2016 року. Ця дата вже минула, а тому цей пункт неможливо виконати.

2. Звернення Київради до ЦВК з вимогою призначити конкретну дату перших виборів до райрад у столиці.

Тепер рушійною силою, яка спонукатиме до змін, має бути громада. Якщо ви з цим погоджуєтеся, то підписати місцеву ініціативу можна за посиланням.

Світлана Бондаренко, громадська діячка, експерт з питань місцевого самоврядування

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Золотий клієнт Манафорта. Як Україні оговтатися від чергової репутаційної втрати
Нам важливо навчитися співпрацювати один з одним. Адже наскільки сильнішими ми будемо, якщо перестанемо тягнути на себе маленький шматок ковдри, а збільшимо розмір цієї ковдри разом.
Бізнес-ангел чи акселератор — що вибрати?
У підприємців-початківців часто виникає питання про різницю між акселераторами та бізнес-ангелами. Це різні поняття, але вони можуть доповнювати один одного. (рос.)
Як втручатися в роботу суду. Посібник від депутатів, активістів та силовиків
В Україні тиск на суд уже став нормою поведінки, а ймовірною причиною зростання масштабів такого тиску є відсутність реальної відповідальності.
Чи буде "Труба", або Доля антикорупційної реформи в руках ДБР
Судді повинні відчувати як свій обов’язок, так і невідворотність покарання за його порушення. І ось тут у гру вступає ДБР, до повноважень якого належить розслідування суддівських злочинів.
Порохова діжка Балкан: чи можливе повторення війни у Боснії
Близько 62% молоді на території Республіки Сербської є безробітними. Натомість ця молодь є військовозобов’язаною. А чергові вибори, що пройдуть у жовтні, стали чудовим приводом для посилення риторики ворожнечі.
"Новий курс" перемоги Порошенка
Україну ставлять перед вибором – або Порошенко, або Медведчук. І в цій конфігурації Тимошенко постає перед загрозою переходу на другий план.
"Полагодити" воду: як змінити підхід держави до очистки річок
Питної води у світі все менше. Ріки міліють, озера пересихають. Країни світу інвестують величезні кошти у системи водопостачання. Україна на межі.