"Подвійні агенти" в новоствореному українському "ФБР"

3733 перегляди
Четвер, 16 серпня 2018, 13:30
Олександр Солонько
політичний аналітик, громадський активіст

В Україні зараз проходить визначальний процес – створення національного варіанту ФБР – Державного бюро розслідувань. На жаль, цьому процесу приділяється занадто мало уваги, як зі сторони ЗМІ, так і громадськості.

Новостворений орган буде принципово відрізнятися від існуючих силових відомств. ДБР стане своєрідним мета-правоохоронним органом з повноваженнями прокуратури, і в компетенції якого буде розслідування злочинів, скоєних високопосадовцями всіх рівнів.

Президент і голова парламенту разом із нардепами, прем`єр і урядовці, судді всіх судів, ГПУ, співробітники НАБУ, прокурори САП, ЗСУ – представники всіх цих органів будуть у сфері підслідності ДБР.

Конкурс на ТОП-посади Бюро почався зі скандалів – активісти виявили багато порушень у біографіях та деклараціях кандидатів.

Все виглядало досить типово: бідні посадовці при надзвичайно багатих дружинах чи родичах. Але фінансові порушення, знайдені громадськими організаціями і журналістами, виявилися лише квіточками.

Незважаючи на намагання досвідчених оперативників приховати "зайву" для їхньої кар’єри інформацію, в еру соцмереж і геотегів сховати "плоди" майже неможливо.

Один із таких скелетів у шафі і виявився на просторах соцмереж: один із новопризначених "державних агентів", імовірно, тісно пов`язаний із сепаратистами.

Мова про призначеного керівника Управління оперативних розробок ДБР Володимира Криволапова та його бізнес-партнера Олега Койнаша.

Подружилися вони на початку 2000-х, коли Койнаш працював у Донецькій прокуратурі, а Криволапов – у Донецькому управлінні по боротьбі з економічними злочинами. За наявною інформацією, Койнаш управляє сімейним бізнесом Криволапова – кав’ярнею OldStreetCafe, розташованою в центрі Києва.

 
 

Подібних фото з кафе Криволапових у Койнаша на сторінці багато. Причому дискусії в коментарях Койнаш веде з риторикою шефа закладу.

До того, як Олег Койнаш так полюбив київську каву, він влаштовував сепаратистські мітинги та робив картинку для каналу "Россия-24" разом із партією "Голос народу". Не завжди мітинги в Олега проходили успішно, наприклад, у Вінниці його облили зеленкою і вигнали з міста.

Цікаво, що Койнаш був на особливому рахунку у своїх російських кураторів і спілкувався з ними напряму. Після провалу своєї антиукраїнської агітаційної кар’єри він старанно вичистив свою сторінку на Facebook і видалив всю інформацію за буремні 2013-2014 роки.

Проте дещо видалити забув, зокрема фотографію на борту приватного літака зі спеціальним посланцем Путіна Володимиром Лукіним.

Однак "Російська весна", всупереч очікуванням Олега, далі Донбасу і Криму не поширилась. Олег розчарувався і виїхав до Києва. У "ДНР" у Койнаша залишився невеликий бізнес – спортивний клуб "Гедеон-Донбас".

 

У Києві Койнаш вдає з себе вже українського патріота. Іноді, правда, проривається, і Олег репостить ватних друзів, які озвучують темники кремлівської пропаганди про "дідиваєвали" і "не дамо переписувати історію".

Я не з тих, хто вірить усьому, що пишуть у соцмережах, тому вирішив перевірити цю інформацію і знайшов, як мені здається, сторінки Криволапова і Койнаша у Фейсбуці. На сторінках соцмережі партнери переписуються і лайкають пости один одного про дорогі автомобілі та нові сорти кави.

 

Мені також вдалося знайти новини і відео про мітинг у Вінниці за участі Койнаша і перевірити інформацію про спільний бізнес. До речі, ресторан дружини не вказаний у декларації Криволапова.

Це все ставить питання до компетенції і незалежності конкурсної комісії ДБР – органу, який покликаний врівноважити правове поле країни.

Як обираються і перевіряються кандидати, якщо серед найближчого оточення обраних посадовців нового органу виявляються сепаратисти з незадекларованим бізнесом?

І чи не варто громадськості приділяти більше уваги органу, який стане ключовим серед усіх силовиків?

Олександр Солонько, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Як організовувати конференції з єврейських студій? Погляд ізсередини
В Україні, як і в сусідніх пострадянських республіках, сформувалася доволі специфічна традиція організації і проведення наукових конференцій.
Венчурні інвестиції: чому придушувати емоції — шкідливо для бізнесу
Заперечувати емоційну сторону ведення справ — нераціонально. Досвідчений інвестор знає свої емоції і вміє з ними працювати. (рос.)
Якими будуть українські школи, якщо вони матимуть "агентів змін"
У освітньому процесі "агенти змін" – це учні, які найкраще підготовані до майбутнього.
Студентські заворушення 14-15 листопада 1918 року
Студенти Київського українського державного університету заявили: "в зв'язку з подіями в Галичині, а також з призивом бувших офіцерів, лекції в університеті треба зовсім припинити, всім студентам записатись у військо, а студенткам – у Червоний Хрест".
BEPS – технічні нюанси чи стратегічні рішення?
"Податкові пільги", які отримують деякі компанії — суттєво руйнують конкурентне середовище і не дають можливості бізнесу розвиватись.
Голосування як сервіс: погляд з України на вибори в США
На виборчій дільниці не можуть відмовити у можливості проголосувати. Навіть якщо виборець відсутній у списку або зареєстрований на іншій дільниці. Інакше він може втратити інтерес до виборів.
Чи можна захистити права українців у Криму, не спілкуючись з Окупаційною Державою?
Як би провокаційно не звучала така ідея, але ми повинні це робити і для верховенства права, і для забезпечення реалізації прав потерпілих і підозрюваних. (рос.)