Музей на Поштовій: не відкладаймо невідкладне

1181 перегляд
Середа, 26 вересня 2018, 08:00
Павло Клімкін
міністр закордонних справ України

Разом з Сергієм Гусовським розмірковуємо про сумну ситуацію навколо Поштової площі. Сумну для міжнародного іміджу Києва, але, в першу чергу, для самих киян.

На жаль, історія з Поштовою площею все ще не закінчена. Попри рішення наукової конференції, попри численні звернення громадськості, духовенства, МЗС та Міністерства культури.

Попри нашу критичну необхідність у колективній історичній пам`яті, Київрада 20 вересня не внесла проект рішення про розірвання інвестиційного договору з забудовником до порядку денного.

Хоча він мав розглядатися "як невідкладний". Відклали.

Поштова площа – це один із маркерів сучасного Києва. Зранку тут збирається черга на фунікулер, літніми вечорами звідси йдуть натовпом на Труханів острів, і кожен день потоки машин поспішають з набережної до центру, а з центру на набережну.

Поштова живе незалежно від постанов і настанов. Але під цією сучасністю ховається ще не один шар та не один вимір київського життя.

Ймовірніше за все, саме тут, на річці Почайні, хрестили Україну-Русь. Почайна – це не просто "нова назва Петрівки", це частина нашого культурного коду.

Пам’ятаєте, у геніальної Ліни Костенко: "Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна… І тільки верби знатимуть старі: киян хрестили в ній, а не в Дніпрі".

А сьогодні ж "істина печальна" може торкнутися вже не увічненої, зрештою, річки, але й головного сакрального місця на шляху її колишнього русла.

Трагедія відкладання, посування, заморожування рішення по Поштовій – також і в невідповідності реальних вчинків декларованим цінностям.

Ми всі охоче говоримо про брендинг Києва, радіємо публікаціям та відеосюжетам іноземних журналістів і блогерів, підтримуємо наратив "Kyiv is a new Berlin"… І якось заплющуємо очі на те, що з містом насправді відбувається.

А відбувається те, що ті, хто мають ухвалювати рішення, не лише ігнорують важливість збереження київської історії та самої концепції нашого міста, але й насправді рухаються в напрямі, далекому від прагматичності.

Модерні музеї, презентація власної історії, цікава розповідь про себе – це те, що вабить туристів, те, що в перспективі приносить дивіденди, більші, ніж будь-який торговий центр. Хто б які розрахунки по квадратних метрах не провів.

Для України сьогодні конче важливо робити ставку на значущі іміджеві проекти, які націлені на майбутнє, а не керуватися короткозорою ринковою кон’юнктурою.

Але ж, у першу чергу, болить Поштова саме киянам. І треба розуміти, що цей скандал та цей біль – це симптоми хвороби непоміркованого будівництва.

Так, даремно сперечатися з урбанізацією, даремно згадувати часи, коли Київ був дев`ятиповерховий чи, ба більше, дерев`яний. І, тим паче, даремно заперечувати необхідність розвитку чесного (!) бізнесу. Але ця історія про інше.

Про те, як у процесі розвитку ми обираємо не той шлях – шлях забуття, байдужості та компромісу з совістю. Наскільки відомо з історії, такі слизькі шляхи завжди заводять у глухий кут.

У нас немає сумнівів, що рано чи пізно історія руками небайдужих розставить усе по своїх місцях: там, де має бути музей – буде саме музей, а не підземний торговий центр. Бо власною пам'яттю не торгують.

Однак, поки Київраді бракує політичної волі та глобального бачення історії. А може, бракує розуміння, власне, Києва – часто складається враження, що далеко не всі знають, чим живе та дихає наше місто.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Сергій Гусовський, голова депутатської групи "Київська команда" в Київраді

Спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Справедливість для всіх. Як потрібно реформувати судову систему України
Президент подав новий законопроєкт №3711 про реформування судової системи. Та чи зробив автор проєкту висновки зі своїх попередніх помилок?
Відновлення економіки неможливе без контролю епідемії
Запустити економічну активність можна лише при повній упевненості людей у реальному зниженні ризиків для здоров'я. (рос.)
Вулицями Києва: Царське село й Леся Українка
Від цієї зупинки починався власне бульвар Лесі Українки з високими тополями, який котився вниз, майже до Бессарабки.
Місцеві гарантії для місцевих доріг
Новий закон дозволить місцевій владі залучати кошти на ремонт місцевих шляхів.
Чи покарають Зеленського за невчасне повідомлення про майнові зміни в декларації
Зовсім нещодавно схожа ситуація зі спробою притягнути Зеленського до адміністративної відповідальності мала місце на Хмельниччині. Тоді президент порушив карантин, на нього склали протокол, але суд кінцевого рішення так і не прийняв.
Кагарлик: справа честі чи вирок "системі"?
Справа честі – таким мало стати притягнення до відповідальності поліцейських, винних у жорстокому зґвалтуванні та катуванні Нелі Погребіцької у травні цього року. Натомість результати говорять про зворотнє. Система "своїх" не здає.
Як в Україні грабують іноземний бізнес
У китайської автомобільної корпорації через шахрайство в суді відібрали майно вартістю понад 2 млрд грн.