Знати все: чек-лист джерел для роботи з органами влади

1484 перегляди
Понеділок, 19 листопада 2018, 06:00
Ярослав Железняк
експерт зі зв'язків з ВР Стратегічної групи радників при КМУ (SAGSUR), співзасновник проекту PolitEyes

Коли готуєшся до марафону та націлений на результат, тобі важлива кожна секунда. Зайві грами ваги або невчасно випитий ковток води на маршруті можуть вкрасти дорогоцінний час.

Так само і в роботі, у якій необхідно слідкувати за регуляторним порядком денним. Якщо ви юрист, журналіст, громадський діяч або, звичайно, спеціаліст зі зв'язків з органами влади, треба неабияка підготовка та оперативний моніторинг свого питання в коридорах влади.

Хороша новина – є цілий арсенал джерел, які допомагають не пропустити важливі деталі та вчасно відреагувати на зміни політичної кон’юнктури. І більшість із них є публічними й доступними кожному.

Інсайдерська інформація хоч і відіграє важливу роль, але вона надто залежить від конкретного моменту та особистих контактів. Публічні ж джерела не лише корисні, а й часто бувають чудовим способом перевірити те, що вам сказали "по великиму секрету".

Якщо їх систематизувати, виходить такий собі чек-лист, що допоможе за лічені хвилини перевірити, чи всі ключові інформаційні канали ви відслідковуєте для успішної роботи з владою.

1. Сайти держорганів

Сайт Верховної Ради – найбільш інформативне джерело для нас як команди, яка працює в законотворчому процесі. "Зависаємо" на ньому часто, тож можу стверджувати, що сайт достатньо user-friendly, порівняно з ресурсами багатьох парламентів світу.

На особливу увагу заслуговують розділи:

Зареєстровані протягом тижня законопроекти – мабуть, найцінніший розділ на сайті.

Тижневий порядок денний. З’являється ввечері четверга перед пленарним тижнем.

Порядок денний пленарного засідання. З’являється наприкінці дня перед пленарним засіданням.

Результати голосувань за день. Публікуються майже в режимі реального часу.

– Сторінки окремих законопроектів, на яких можна відслідковувати, наприклад, появу висновків ГНЕУ або Юруправління.

Джерелом інформації по парламенту є також сайти Комітетів. Як правило, на них оперативно оприлюднюють порядки денні засідань.

Якщо дуже пощастить, можна навіть натрапити на порівняльні таблиці до другого читання раніше, ніж їх затвердить Комітет та опублікує Верховна Рада.

"Sharing is caring", – подумали ми та створили Telegram-канал PolitEyes.Рада, повністю присвячений діяльності парламенту. Оскільки ми регулярно відслідковуємо вищезазначені пункти, оперативна інформація на каналі гарантована.

Не варто оминати увагою й офіційні сайти центральних органів виконавчої влади (ЦОВВів). Звичайно, вибір залежить від сфери ваших інтересів. Проте універсальними є розділи "Обговорення проектів документів" та "Нові нормативно-правові акти".

На сайті Кабінету міністрів важливо відслідковувати адженду засідань Уряду та Урядових комітетів. А самі засідання Кабміну можна дивитися наживо на офіційному YouTube-каналі.

2. Соцмережі

Ділимося життєвим досвідом: щоб покрити моніторинг соцмереж, вистачить лише одного Facebook. Ні для кого не секрет, що це – основна соцмедійна платформа для політичних комунікацій в Україні.

Щоб не пропустити важливі новини та повідомлення, достатньо лише підписатися на оновлення приблизно 20-50 профілів. У фокусі мають бути:

– офіційні сторінки ЦОВВів;

– сторінки топ-менеджменту ЦОВВів (міністри та замміністри);

– сторінки ключових парламентарів та окремих депутатів-стейкхолдерів ваших питань;

– сторінки партій/фракцій (правду кажучи, наразі не найкорисніший ресурс);

– сторінки громадських організацій: Центр протидії корупції (ЦПК); Реанімаційний пакет реформ (РПР); Transparency International Україна; Спілка українських підприємців (СУП); Офіс ефективного регулювання (BRDO) тощо;

– сторінки профільних лідерів думок та журналістів;

– сторінки окремих законодавчих проектів та ініціатив.

Кожен обирає для себе. Додам тільки лайфхак для ефективного пошуку: найбільш повний перелік згадок про законопроект Facebook видасть, якщо в пошуковому полі ввести запит "закон+ //номер законопроекта, який цікавить//".

3. ЗМІ (так, по-кепівськи, але якщо вже чек-лист, то чек-лист)

– Ключові інформаційні ресурси, лідери медіаринку (думаю, їх навіть не треба перераховувати). Головне – завжди пам'ятати про розділ з колонками зовнішніх авторів. Саме в таких блогах ваші опоненти та/або стейкхолдери висловлюють власну позицію щодо ініціативи.

– Профільні медіа за тематикою вашого питання.

Для регулярного та глибокого моніторингу краще замовити послуги спеціальних моніторингових агентств. Для точкових же запитів підійде навіть безплатний варіант – пошук у Google за останні 24 години або тиждень у форматі "закон+ //номер законопроекту//".

4. Сайти організацій

Вибір, як і в попередніх пунктах, залежить від релевантності для вашої сфери. Втім, виокремлю основних гравців, за якими варто слідкувати:

– громадські організації, які займаються законодавчими питаннями (наприклад, РПР);

– бізнес-асоціації (EBA, АСС, СУП та інші);

– аналітичні центри (ЦЕС, VoxUkraine та інші).

Це не додасть багато зайвої роботи, оскільки більшу частину новин організацій має покрити ще моніторинг Facebook.

5. Telegram-канали

Наостанок, найсвіжіший тренд серед джерел політичної інформації – всі необхідні новини в одному месенджері. Користуємося самі і радимо всім підписатися на такі канали:

– Офіційні канали держорганів. Поки далеко не всі використовують цей інструмент, тож вам пощастить, якщо сфера інтересів пов'язана з діяльністю Мінекономіки, МВС, Міносвіти або Мінохорониздоров’я.

– Канали про діяльність держорганів. Наприклад, вже згадуваний раніше наш канал про парламент, який публікує виключно новини з-під куполу.

– Інші канали, які висвітлюють новини та інсайди української політики.

Сподіваюсь, чек-лист стане в пригоді для досягнення рекордних результатів у роботі.

Єдиний дисклеймер: список джерел не претендує на вичерпність, але точно дозволить завжди тримати руку на пульсі та покрити 95% інформаційного поля.

Інші 5% залежать тільки від вас :)

Ярослав Железняк, спеціально для УП



powered by lun.ua
Скоро в школу: чи готова українська освіта до ЛГБТ-учнів?
За кілька тижнів новий навчальний рік та чи стала школа більш безпечним середовищем для дітей і підлітків?
Перезавантаження по-азійськи: нові можливості для експортерів зернових
Прийшов час шукати нові ринки збуту для української агропродукції, або ж перезавантажити відносини з партнерами уже на існуючих. Причина – зростання експорту зернових.
Чому Україна повинна ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду
Підписавши Римський статут у 2000-му році, Україна до цих пір його не ратифікувала. В чому ж проблема та чому питання його ратифікації зайняло так багато часу і досі викликає дискусії? І, власне, чому Україна зрештою повинна ратифікувати Римський статут?
В "Укроборонпромі" "зрада": чистий дохід зріс на 9 мільярдів
Витрати на собівартість продукції державного концерну справді зросли на 44% порівняно з попереднім роком. Розповім про причини.
Голуб, який нагидив, і "тупа вівця". Як проходить велика інформаційна війна піарників проти журналістів
У партії "Слуга народу" з'явився "новий Ляшко"? Як скандал з депутатом СН Бужанським і журналісткою "Новое время" вписується в парадигму інформаційної війни.
Чому потрібен закон про освіту дорослих
На сьогодні освіта дорослих фактично працює хаотично без бюджетного фінансування.
Збільшення статутного капіталу банку: як підготуватися
Банкам, які планують збільшувати свій статутний капітал, варто вже зараз підготуватися до оцінки Національним банком джерел коштів їхніх акціонерів.