Одеські порти. Що відбувається насправді

4022 перегляди
П'ятниця, 23 листопада 2018, 16:30
Остап Семерак
міністр екології та природних ресурсів України

Вважаю за необхідне відреагувати на колонку в УП керівника Одеської ОДА Максима Степанова, оскільки порушена в публікації проблематика напряму зачіпає Мінприроди та реформування Державної екологічної інспекції.

Нелегка, безперечно, ця справа – пробудити в людях нове відчуття відповідальності за світ, уміння поводитися так, наче їм дано жити на цій землі вічно, а певного дня скласти звіт про її стан.

Ця думка Вацлава Гавела якнайкраще ілюструє мої переконання щодо природоохоронної сфери України в цілому й Одеської області зокрема.

Ця територія справді унікальна: потужний транспортний вузол, значення якого в умовах анексії Криму важко переоцінити, і найпопулярніша курортна зона в останні роки.

На одному узбережжі одночасно працюють найбільші в Україні порти та відпочивають мільйони туристів. Завдання перших – у найшвидші строки забезпечити транспортування товарів, інші ж хочуть якісного відпочинку та оздоровлення. В умовах чіткого дотримання природоохоронного законодавства баланс може бути знайдений.

Проте сьогодні так не є. Проблема перевірок суден в Одеських портах Держеконіспекцією не з’явилася вчора. Усі попередні роки такі перевірки відбувалися, і жодних нарікань з цього приводу не було.

Я здогадуюся, чому. Бо здебільшого інспектори навіть не відривалися від стільців і фізично не виходили на перевірки. Натомість підписували пакет документів. Не важко здогадатися, що не задарма.

За перші сім місяців цього року в українські порти зайшло 3000 суден. З них 200 були перевірені інспекторами. У 37 випадках встановлено факти забруднення внутрішніх морських вод.

Більшість із цих суден належать іноземним компаніям. Для правоохоронних органів не важко встановити, до речі, справжніх бенефіціарів цих офшорів.

Найтиповіші порушення – це скид баластової води з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, часом у десятки разів.

Просто кажучи, судна, покидаючи порт, просто "миються" цілющими водами Чорного моря, залишаючи по собі решти нафти, хімікатів, соляри і десятки інших хімічних сполук.

Уся ця таблиця Мендєлєєва мандрує морем, знищуючи на своєму шляху рослини та живі організми, завдаючи шкоди людям. І в цьому контексті ситуація з туристичним сезоном і безпекою громадян залишається дуже і дуже тривожною.

Я ставив завдання перед керівництвом Держекоінспекції припинити цю вакханалію в портах. І певні зрушення є, про що свідчать цифри.

За 2016 рік Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря оформлено 11 претензій на загальну суму $25 691,94, які сплачені в повному обсязі. За 2017 рік оформлено 6 претензій на суму $38 924,31, а в добровільному порядку сплачено лише $2897,37.

За сім місяців поточного року оформлено 37 претензій на суму $824 333,82, і до державного бюджету надійшло $789 131,66. У відсотках – це на 2017% більше, ніж за цілий минулий рік.

Як на мене, ці цифри – досить красномовний показник роботи кадрової оновленої інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря.

Я також пропонував інспекторам мати сучасні засоби фіксації порушень, аби їх легше було доводити в судах: на жаль, практика оскарження приписів екоінспекторів носить масовий характер, і дуже часто наша Феміда не на боці закону та справедливості.

Хочу поділитися з читачами лише декількома з десятків записів перевірок суден інспекторами в портах Одещини: Blue Lake Star, Bulk Switzerland, Eren C 17 07 18, Gertrude Oldendorff, Iron Destiny 1 1, Iron Destiny 1 2, Jumeirah Beach, Mineral Noble , NBA VAN GOGH, Oura, River Thames 2. З рештою матеріалів можна ознайомитися на сайті.

Коли недобросовісні перевізники зрозуміли, що жити таки будемо по-новому, а інспектори діятимуть виключно в межах чинного законодавства і в дозволений ним спосіб, Держекоінспекцію вирішили просто ігнорувати!

Адже штраф за недопуск на територію порту все ще мізерний. Нагадаю, що законопроект №8026 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження європейського досвіду про здійснення державного природоохоронного контролю) розроблений Мінприроди і перебуває в парламенті.

Набагато вигідніше просто не пускати інспекторів до порту, ніж сплачувати штрафи за перевірки, оплачувати простої суден у портах. За поточний рік 17 разів екоінспекторів взагалі не було допущено до портів. Про це є відповідні протоколи і судові позови.

Щодо кожного випадку складання припису тому чи іншому судовласнику Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря готова надати вичерпні, у тому числі й публічні, пояснення.

Не стану акцентувати увагу на тому, що в травні керівнику тамтешньої інспекції просто під адміністративним приміщенням Держекоінспекції  спалили машину, що вдалося зафіксувати на камери спостереження.

Не люблю висловлювати припущень про тиск, але зволікання правоохоронців із розслідуванням цього злочину залишає місце для подібних припущень.

Мене дуже розчаровують випадки, які перекреслюють усі спроби "перезапустити" не лише роботу Держекоінспекції, а й суспільне ставлення до важливості такої роботи.

Мова про хабарників. Так, правоохоронці фіксують факти хабарництва і серед працівників Держекоінспекції, у тому числі і в Одеській області.

Не можу сказати, що радію таким затриманням, але переконаний, що без них очищення системи неможливе.

Як ніхто інший зацікавлений, аби тінь вчинків окремих людей не стала хмарою, за якою не видно й усієї природоохоронної служби. Бо від її роботи – наголошую ще раз – напряму залежить здоров’я громадян.

Проте я не є прихильником виключно методу батога. Щиро вірю, що вільний прозорий ринок, де діють чіткі і прийнятні закони та правила, – кращий регулятор.

Тому Мінприроди дуже ретельно, з урахуванням позиції відповідального бізнесу та громадськості, провело розробку двох документів: порядку відбору проб та порядку взаємодії між Держекоінспекцією та Адміністрацією морських портів.

Відповідно до плану заходів, затвердженого Кабінетом міністрів, ці документи мають бути представлені на розгляд Уряду 4 грудня. Так воно і буде.

До речі, ніяких пропозицій з цього питання від керівництва Одеської обласної адміністрації до Мінприроди станом на цю хвилину не надходило.

Дуже добре розумію прагнення очільника Одеської області наповнити місцевий бюджет і використати кошти на розвиток регіону. Портові збори можуть і повинні стати системним джерелом таких доходів.

Але ж Вам, Максиме Володимировичу, як людині, котра свого часу подолала корупційного монстра на поліграфкомбінаті "Україна", добре відомо, що гроші пахнуть. У випадку з Одеським портом вони дуже часто смердять хімікатами, розлитими в Чорному морі.

Іти назустріч бізнесу, який хоче чесно працювати і має екологічну свідомість, – готовий. А тим шахраям, що накупили суден-"євроблях", а в Україні прагнуть працювати за принципом "нагадив і пішов", – руки не подам.

Мене ніколи не влаштує ситуація, коли ці "корита", єдина мета яких – попрацювати пару пікових для аграріїв сезонів, будуть плавати нашими морями.

Власники цих "суден" – люди, що пропонують свої послуги найдешевше, і жодна пристойна компанія-перевізник, яка вкладається в сучасні судна та технології, не може скласти їм цінову конкуренцію.

Ці власники давно вже дивляться на Україну з пагорбів Монако чи кіпрських пляжів, а для мене і Вас, Максиме Володимировичу, Україна – батьківщина, де живуть наші діти. Чи не так?

Тож пропоную діалог з приводу екологічних проблем Одеської області.

У рамках діалогу ми могли б обговорити не лише проблему портів, а й, наприклад, використання екологічного податку області. За минулий рік цей податок становив 34 380,3 тис. гривень, у тому числі до місцевого бюджету – 27 504,2 тис. гривень.

Його левова частина була витрачена, зокрема, на будівництво та реконструкцію каналізаційних очисних споруд, каналізаційних насосних станцій тощо – 17 808,4 тис. гривень, охорону і раціональне використання водних ресурсів – 4 872,6 тис. гривень, розчистку русел річок та захист від підтоплення – 2 031,4 тис. гривень. Міг би запропонувати й інші способи гідно використати екологічні кошти.

Також я закцентував би увагу на історії з пожежею на одному з цехів на олієпереробному підприємстві "Дельта Вільмар", куди за два місяці до пожежі прийшли екоінспектори, винесли приписи і навіть звернулися до суду з вимогою зупинити діяльність підприємства до усунення порушень.

Але підприємство продовжувало роботу. І як би не виправдовувався зараз керівник заводу, що, мовляв, інспектори були в іншому цеху, але ж папери не горять.

Ми могли б обговорити проблему забудови природоохоронних зон і факти нових будівництв у таких зонах. Не менше мене турбує вирубка дерев, що під виглядом санітарної часто відбувається саме там, де невдовзі виникає новий будівельний майданчик.

Проте головною темою нашої зустрічі, Максиме Володимировичу, я б запропонував визначення підходів до вирішення цих та інших проблем.

Мені близька ідея солідарності та співвідповідальності керівників усіх рівнів. Переконаний, що у відкритому листуванні, піар-конференціях і безкінечних "круглих столах" рідко народжуються фахові документи.

Але точно забивається черговий кілок зневіри у свідомість українців, котрі продовжують жити в стереотипах "нічого не змінюється" і "всі вони там однакові".

Тож вважаю особисто для себе спілкування за посередництвом ЗМІ з цієї теми вичерпаним. Натомість двері мого кабінету завжди відкриті для Вас, колего.

Щиро вірю, що в нас спільна система координат.

Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів



powered by lun.ua
Як (не)випадково заощадити чверть мільярда на "земельних" координатах
Держгеокадастр відкрив доступ до координат земельних ділянок по всій країні. Що це означає для землевласників та економіки?
Повторний розстріл після смерті: до питання замахів на пам'ять Леонтовича
Уже три роки Фонд гуманітарного розвитку України веде боротьбу за збереження будинку, в якому наприкінці XIX століття провів своє дитинство легендарний композитор Микола Леонтович. І який сьогодні знаходиться на межі руйнування.
Безпека журналістів: влада тисне чи захищає?
В умовах недосконалості правоохоронної й судової системи України та нерозвиненості демократичних інститутів будь-які спроби контролювати ЗМІ нагадуватимуть репресії в дусі Північної Кореї або Росії...
Для чого українці їздять в Давос
У Давосі триває Всесвітній економічний форум, куди поїхала значна частина політичної еліти України. Їх обіцянки в Швейцарії розходяться з реальністю в нашій країні. (рос.)
Чому українські тренери готують іноземних чемпіонів
Спортивні інститути деградують - йти туди особливо ніхто не хоче, але ж раніше кожна кафедра проводила спортивні змагання серед студентів. (рос.)
Що робити з півсотнею збанкрутілих підприємств Міноборони?
Якщо уряд хоче хоч щось виручити на озброєння для армії, діяти треба негайно. Адже з кожним роком банкрутів під лейблом Міноборони стає все більше, а їхнє значення для економіки країни прямує до нуля.
Україна повернулася на ринок єврооблігацій
Міністерство фінансів розмістило євробонди на 1,25 мільярда євро за найдешевшими в історії України відсотковими ставками – 4,375%. (рос.)
Податкова реформа 2020: найголовніші зміни
Якими є основні новації для бізнесу у зв'язку зі змінами до Податкового кодексу у 2020 році.