Крим сьогодні: Брудний секрет Росії відкриють світові

4250 переглядів
П'ятниця, 28 грудня 2018, 09:00
Єлизавета ЯськоLisa Yasko
народний депутат, голова української делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи

Цього тижня на телеканалі Aljazeera (AJ) вийшов новий документальний фільм, створенний командою британської фільм-компанії Clover Films.

"Крим. Брудний секрет Росії" показує сьогоднішнє життя Криму та розкриває передусім іноземній аудиторії історії кримсько-татарського народу. 

Мені 28, я виросла в Незалежності й не знаю іншого Криму, аніж українського.

Анексія Криму 2014 року принесла горе у життя тисяч людей. Та, незважаючи на увагу усього світу до Криму, історія кримських татар залишається недосказаною. Україна тимчасово втратила Крим, і ми, українці, мусимо винести свої уроки з цього.

Найперше - ми мусимо більше знати про кримсько-татарську культуру та популяризувати її.

Знати Україну у її різноманітті, на мою думку, мусить бути одним з перших завдань внутрішньої гуманітарної політики України та особистою відповідальністю й обов'язковим пунктом самоосвіти кожного українця.

Мушу визнати, що моє знайомство з Кримом у свідому віці почалось лише 10 років тому. У студентські роки разом з подругою ми відпочивали та подорожували Кримом і дуже полюбляли кримсько-татарські заклади та історичні місця.

Пам'ятаю, як вперше у Бахчисараї мене вразила гама та орнамент східних кольорів у Ханському палаці, східна музика, а також водій маршрутки в Сімферополі, який слухав кримсько-татарську музику та розмовляв незрозумілою мені мовою.

 

Покоління наших батьків у Радянському Союзі не мало можливості познайомитись з кримсько-татарською культурою в Криму, адже кримські татари не могли жити на своїй рідній землі.

У роки Незалежності ми отримали таку можливість, але знаю за прикладом свого оточення, що лише після анексії Криму багато українців вперше почали цікавить історією та культурою кримсько-татарського народу.

Тому щиро радію зростаючій популярності усього кримського: чергам у "Мусафір" у Києві, аншлагам бажаючих скуштувати чебуреки в "Софрі" на Подолі, перемозі Джамали на "Євробаченні" та створенню "Кримського Дому" в Києві. Однак цього недостатньо.

Другий урок – у боротьбі проти фейків ми мусимо обирати правильні інструменти для комунікації проблеми Криму.

На мою думку, для того, щоб світ нас розумів, пам'ятав та ще й був нашим союзником, Україні потрібно вчитись робити більше журналістських розслідувань та продуктів культурної дипломатії на достойному рівні.

Більше того – важливо, щоб ті, хто створює подібні проекти або виступають дипломатами наших інтересів, керувались національними інтересам та розмовляли на професійному рівні мовою інтелектуальних світових кіл. Тобто мовою фактів, аргументів, використовуючи принципи нейтральності та толерантності, тощо.

Документальне кіно – один з небагатьох жанрів та інструментів, який оперує фактами та дозволяє розповісти історії людей та дати їм можливість бути почутими.

Наш фільм "Крим. Брудний Секрет Росії" розповідає історії людей, доля яких стрімко змінилась та залежить від дій, направлених проти кримсько-татарського народу та активістів, які не бояться говорити про те, що відбувається в Криму сьогодні.

Під час роботи над фільмом та зйомок, ми інтерв'ювали як лідерів кримсько-татарського народу, так і родини безпосередньо постраждалих від анексії 2014 року.

Також окремо ми піднімаємо тему депортації 1944 року, життя за межами історичної Батьківщини та повернення у Крим.

Ми мали певні логістичні труднощі, адже наша команда знімала як на території материкової України, так і на території окупованого Криму.

На жаль, ситуація така, що в Криму багато людей бояться давати будь-які інтерв'ю, оскільки свобода слова більше не є частиною їхнього життя. "Постійні рейди, погрози створюють атмосферу залякування", – говорить у своєму інтерв'ю нам Мустафа Джемілєв.

Незважаючи на це, нам вдалося поспілкуватись з членами родин активістів, які зникли безвісти або були заарештовані.

Важливість цієї стрічки головний продюсер фільму Джемі Доран пояснює наступними словами:

"Мені здається, що зовнішній світ легко забув про Крим. Так, санкції встановлені, але насправді закордоном є відчуття, що Росії вдалося виконати свій план та силою заволодіти півостровом, тож навіщо знову піднімати це питання? Проте є важливі факти, про які слід знати світові - саме тому я і вирішив зняти цей фільм".

Джемі Доран має понад 40 років досвіду роботи у документальному кіно, жив і працював над фільмами про права людей у гарячих точках - Сирії, Афганістані, Пакістані, країнах Африки. Його компанія Clover Films має 4 нагороди престижної премії Еммі.

Третій урокМи не маємо права загубити свою історію, тому мусимо знати та вивчати історію Криму.

Як продюсер фільму можу сказати, що робота над картиною була цікавою та пізнавальною. Я для себе відкрила новий світ і відтепер сприймаю Крим як свою власну історію.

Крим для мене - це цілий світ, це фундаментальний зв'язок поколінь. Крим – це справа не лише кримських татар, це наш спільний біль та відповідальність.

Також, у боротьбі проти фейків у світі пост-правди, я вважаю необхідним, щоб важливі факти з історії в Криму, пам'ятали:

  • Анексія 2014 року – не перша анексія Криму. Ще наприкінці XVIII століття Катерина II видала указ про ліквідацію Кримського Ханства та приєднання Криму до Російської імперії.
  • За XIX та XX століття відбулася примусова зміна етнічного складу населення – заселялись росіяни. Переселення корінних народів Криму відбувалося постійно через репресії проти них з кінця XVII століття.

У XVIII та до середині ХIX століття абсолютною більшістю населення Криму були кримські татари (понад 90% ), коли, наприклад, на початку ХIX росіян було менше 5%. Однак ця цифра стрімко збільшувалась.

Після приходу до влади більшовиків у 1917 на території Криму проживало вже 44% росіян, і лише чверть населення була кримсько-татарською. Після депортації 1944 року склад населення збільшився - 75% в сторону росіян.

У сучасному Криму кримські татари становлять лише 12%  населення.

  • Радянська влада влаштувала геноцид проти кримських татар під час та після депортації 1944. За даними КДБ, під час перших двох років після депортації загинуло мінімум 37% татар.
  • Повернення додому на свою землю для кримських татар є дуже особливою сакральною темою.

Наш фільм апелює до критичного мислення, людяності та гуманізму. І, сподіваємось, що він так само, як кримсько-татарський народний танець хайтарма, який символізує рух вперед, розкаже або нагадає іноземним глядачам про життя корінного народу в Криму та небезпеку російської агресії, в якій перебуває не лише Україна, а й увесь світ.

Світ мусить почути історію кримських татар.

В Україні показ фільму "Крим. Брудний секрет Росії" запланований на лютий 2019 року.

Ліза Ясько, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Політична аберація, або Зеленський і революційна ситуація
Революційна ситуація можлива лише і виключно за умови, коли панівний режим потягне нас знову в обійми Москви. Зараз начебто такої ситуації немає. Але все може змінитися восени після місцевих виборів.
Іти чи залишитися? Відпустка по-новому
Пандемія міняє все: колосальні зміни в бізнес-процесах, державних та міждержавних питаннях, і навіть у нашій дуже персональній, майже сакральній історії – відпустках.
Справа про плівки судді Вовка: за крок до моменту, коли в українців може урватись терпець
Нікому не заборонено вимагати від державних органів діяти за законом, тому потрібно забезпечити громадський контроль за розслідуванням справи ОАСК і захищати тих слідчих, прокурорів та суддів, які попри перешкоди, тиск та погрози чесно виконують свої обов'язки.
Як рівність може збільшити прибутки бізнесу
Компанії, які впроваджують політики гендерної рівності, мають кращі економічні показники. Як це працює?
Кібербезпека у цифрову епоху: чи готова Україна до нових викликів?
Як Національний координаційний центр кібербезпеки протистоїть транскордонній кіберзлочинності і навіщо залучає до своєї роботи фахівців з приватного сектору, які спеціалізуються на кіберзахисті.
Нарешті, сквер Анни Київської у Києві став реальністю
За три роки пройдено попередні комісій, громадські слухання, просто комісії. І ось, нарешті, Сквер Анни Київської став реальністю.
Партії в пошуках членів ТВК: чому громадяни мають контролювати підрахунок голосів
Прийдешня кампанія для членів виборчих комісій буде нелегкою, бо форму виборчого бюлетеня серйозно змінили, й вона залишає більше шансів на фальшування результатів виборів.