Новий виборчий кодекс: страх старої політичної еліти та мажоритарних феодалів

2403 перегляди
Четвер, 14 березня 2019, 17:00
Володимир КуреннойVolodymyr Kurennoy
народний депутат, учасник руху "Люди важливі"

Виборчу реформу, яка вкрай потрібна Україні, що мріє бути європейською і модерновою, скоріш за все, доведеться робити вже в наступному парламенті.

Адже зараз прогнози щодо прийняття законопроекту про виборчий кодекс невтішні: ні влада, ні мажоритарники не хочуть втрачати свої важелі впливу.

Виборчий кодекс майже готовий до голосування. Робоча група у Верховній Раді завершила опрацьовувати понад 4 тисячі правок.

У першому читанні законопроект, який унеможливить скандальні засівання мажоритарних округів, проголосували ще в листопаді 2017 року.

Зараз реформа виборчої системи, яка вкрай необхідна українській демократичній системі, вийшла на фінішну пряму. Але боюся, що це скоріше ілюзія, ніж реальність.

На жаль, політичний клас, який домінує в українському політикумі, не готовий до реальних змін у виборчій системі.

Які ж зміни потрібні?

Відкриті списки і пропорційна виборча система.

Ця система повинна бути максимально спрощена, щоб виборець розумів, як вона працює, і щоб політичні сили мали можливість рівноправно конкурувати між собою.

В деяких напівтоталітарних країнах також вводилися нібито пропорційні системи з відкритими списками, але це була бутафорія, і системи були настільки ускладнені, що де-факто це означало замасковану мажоритарну стару систему.

До слова, той варіант, який пішов на підготовку до другого читання виборчого кодексу, мав багато недоліків. До прикладу, в ньому були достатньо впливові елементи мажоритарної системи.

Це не дуже добре, бо мажоритарна система, яка багато років панувала в Україні, продемонструвала, що вона може поставляти в парламент тільки бізнесменів (тобто заможних людей, які мають можливість "скупити" округ) або представників олігархічних угруповань чи компаній, які фінансуються за допомогою великих фінансових груп.

Loading...

Насправді, нам потрібна не тільки виборча, а й парламентська реформа (згадаємо комісію пана Кокса).

Метою цих реформ є професіоналізація політичної діяльності, зокрема професіоналізація парламентарів.

Тоді ми ліквідуємо такі проблеми, як, наприклад, "кнопкодавство" або постійну відсутність великої кількості депутатів на робочих місцях.

Та все ж, цей виборчий кодекс значно кращий за ту виборчу систему, яка діє в Україні. Без сумніву, це буде крок вперед.

І зрозуміло, що після другого читання, коли можна буде внести певні корективи, цей кодекс треба прийняти і вийти на пропорційну систему з відкритими партійними списками. Це важливо і для парламентських, і для місцевих виборів.

Інше питання: чи готова Верховна Рада VIII скликання прийняти цю ініціативу, чи готова зробити цей крок вперед? Думаю, не готова.

Що стає на заваді?

А головний фактор, який стримує прийняття подібного документу – це наявність великої кількості (а точніше половини) депутатів-мажоритарників. Практично всі вони виступають проти подібної системи, адже вже працюють на своїх округах (або як вони самі кажуть, "окучують" їх).

Ще один нюанс – позиція певних політичних сил.

Так, Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" на чолі з лідером завжди виступали за чисто пропорційну систему, але це трохи інше. Бо мова йде про пропорційну систему з закритими списками. Це варіант, коли лідер сам формує список де-факто перед з'їздом, розставляє своїх помічників (консультантів, друзів, родичів) в першу, найвищу, частину або продає місця в списку так званим "інвесторам".

Звісно, така система трохи краща за чисто мажоритарну, але вона набагато гірша ніж те, що пропонується у виборчому кодексі.

Отже, якщо ми порахуємо решту політичних груп в парламенті, то побачимо, що там не стане голосів для прийняття цього виборчого кодексу. Тому мій прогноз, на жаль, негативний.

Прийняття цього кодексу в такому вигляді, як він є зараз, можливе виключно за умови несподіваного результату на президентських виборах… але цей сценарій має дуже невеликий відсоток вірогідності.

Скоріш за все, виборчу реформу, яка вкрай потрібна нашій країні, доведеться робити вже в наступному парламенті.

Володимир Куренной, спеціально для УП



powered by lun.ua
Чи вдарить штрафна система по нардепах-прогульниках?
Новий закон принципово змінює підхід до участі народних обранців в засіданнях парламенту та комітету Верховної Ради. А от чи подіє ця штрафна система в умовах сучасної політичної ситуації – невідомо.
Як задовольнити кадровий голод в агросекторі
До кінця 2019 року загальна кількість вакансій в агросекторі складе 14,5%. При цьому 12,9% серед усіх зареєстрованих безробітних в липні – з сільського господарства. Чому роботодавці та безробітні не можуть знайти один одного. (рос)
Адмінпослуги можуть бути зручними та доступними для всіх
6% відвідувачів центрів надання адміністративних послуг – люди з інвалідністю. І ми здатні зробити так, щоб усі без винятку отримували якісний сервіс.
Кому дістануться функції Держгеокадастру
Нова влада оголосила, що п'яте за величиною штату відомство країни припинить існування у нинішньому вигляді. Що далі?
Інспекція з будівництва корупції
Діяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції — це історія про неефективність і корупцію, що породжує завищення вартості житла. Вирішити ці проблеми можна лише радикально реформувавши ДАБІ.
"Мені біля світлофора зупиніться": що не так з нашим громадським транспортом
Система громадського транспорту в Україні потребує змін, і шанс наблизити її до рівня розвинутих країн Євросоюзу є. Цьому сприятиме новий законопроект.
Чому інноваційна стратегія України не пов'язана з економічним зростанням
Уряд України не може розробити і впровадити якісну науково-технічну політику через інституційну слабкість.