Як залучити українців за кордоном до виборчого процесу? Досвід Молдови

Вівторок, 05 березня 2019, 09:00

Вже дуже скоро в Україні відбудуться спочатку президентські, а потім і парламентські вибори. Для голосування українців за кордоном передбачена 101 виборча дільниця у 72 країнах світу. Відповідно, в багатьох країнах бажаючим проголосувати доведеться долати величезні відстані.

Більше того, виборцям необхідно пройти процедуру включення у виборчі списки, а, отже, в багатьох випадках відстань доведеться долати двічі.

Виникає запитання: чи обов'язково проголосувати має бути так складно?

Подивимось на приклад сусідньої для нас країни – Молдови. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, близько 1 мільйона молдаван проживають за межами і 3,5 мільйона – на території їхньої країни. Ці пропорції, подібні до тих, що існують у нас.

Кілька днів тому у Молдові відбулися парламентські вибори, результати яких є досить неоднозначними. Втім, не будемо зосереджуватись на останніх, а розглянемо те, яким чином в Молдові організований виборчий процес за кордоном, – може, і нам корисно буде.

Про залучення молдавської діаспори мені розповів паризький активіст та екс-кандидат на виборчому окрузі Західна Європа, мій давній знайомий Василь Кальмацуй.

Василь приїхав навчатись до Франції у 1993-ому році як стипендіат Європейського Союзу. Планував залишитися на рік, але економічна ситуація в Молдові погіршилася, одні події призводили до інших – тому він і залишився.

З 2004-ого року Василь почав займатися громадською діяльністю. Спершу це були акції проти російської агресії у Придністров'ї і зловживань влади. Потім, у 2010-ому році, вирішив спробувати змінити систему зсередини і вступив до Ліберальної партії, де відстоював права діаспори: їм вдалося відкрити три виборчі дільниці в Паризькому регіоні в 2014-ому році. У 2016-ому саме голоси діаспори завадили проросійському Ігору Додону перемогти в першому турі.

Цілком природньо, що на останніх виборах Василя висунули кандидатом від його партії в окрузі Західна Європа. В той час як в Україні громадянин повинен проживати протягом останніх п'яти років на її території, щоб мати можливість балотуватись, у Молдові немає такого цензу.

Ліберальна партія була першою в Молдові партією, яка використала потенціал діаспори і вже в 2014-ому році мала обранця, який мешкав в Італії. В Україні ж у 2014-ому році була спроба зареєструвати кандидата від закордонних українців – Олеся Городецького, але ЦВК йому відмовила.

 
Василь Кальмацуй в першому ряді маршу проти російської агресії (український мітинг в Парижі 9 березня 2014), перший ліворуч, з банером в руках. 
Фото: сіріль клеман

"Ситуація різко змінилася в 2009-2010-их роках. З одного боку, переродився імідж діаспори: раніше комуністи могли представляти нас як зрадників, що потім відображалось і в засобах масової інформації, але завдяки різним акціям, образ молдаванина, що проживає закордоном став більш позитивним і сьогодні усі центральні медіа мають розділ "Діаспора" на своєму сайті.

З іншого боку, ми почали більш активно брати участь у національних дебатах з різних питань. Наприклад, в 2012-ому році провели кампанію проти податку на автомобілі, зареєстровані закордоном, і нам вдалося впровадити наше бачення: податок зменшили в 10 разів. Починаючи з тих подій спостерігається зростання інтересу молдовських політиків до діаспори", – Василь Кальмацуй, кандидат на окрузі Західна Європа.

Спілкуючись з Василем, дізнаємось, що організація голосування діаспори має свої труднощі.

По-перше, це виборчі дільниці.

До 2009-ого року, згідно з законодавством Молдови, закордонні виборчі дільниці могли бути розміщені лише в посольствах. Аналогічна ситуація зараз в Україні.

Потім це положення було вилучено з закону. Завдяки цьому Василю та іншим активістам молдавської діаспори вдалося відкрити 3 виборчі дільниці в паризькому регіоні, і 29 – в Італії.

Приміщення для виборчих дільниць часто пропонує діаспора. У паризькому регіоні одна з дільниць була розташована у церкві, яка люб'язно надала своє приміщення, а інша – у громадському просторі, наданому мерією. Посольству потрібно було лише повідомити владу Франції про проведення виборів у цих локаціях.

Василь визнає, що в деяких країнах, таких як Канада та Німеччина, є пов'язані з законодавством труднощі для того, щоб відкрити виборчі дільниці за межами дипломатичних представництв. Але в більшості інших країн це не є проблемою.

По-друге, реєстрація у виборчих списках.

У Франції та Україні діє підхід попередньої обов'язкової реєстрації. В Молдові це не так. Кожен може прийти зі своїми документами і проголосувати завдяки включенню у додатковий список.

Це може створити проблеми, тому що буває, не вистачає виборчих бюлетенів, але це простіше для наших співгромадян, які іноді не знають заздалегідь, чи будуть вони, наприклад, відвідувати батьків у день голосування.

До речі, щоб вирішити проблему недостатньої кількості бюлетенів у Молдові збільшили їхню кількість з 3000 до 5000 на одну закордонну виборчу дільницю.

По-третє, це документи, з якими можна голосувати.

У 2005-ому році молдавани могли проголосувати за  кордоном, використовуючи посвідчення особи (аналог українського внутрішнього паспорту чи пластикових ІД-карток).

Також, до останніх виборів діаспоряни могли скористатись закордонним паспортом, навіть якщо він був простроченим (у 2009, 2010, 2014, 2016-их роках). На жаль, нещодавно Конституційний Суд Молдови прийняв суперечливе рішення і заборонив голосувати з дійсними посвідченнями особи, а також простроченими закордонними паспортами.

Згідно ж із законами України, для отримання виборчого бюлетеня за кордоном необхідно мати при собі паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний або службовий паспорт.

Нарешті, новинкою останніх виборів для Молдови стали мажоритарні округи, зарезервовані для діаспори. Але для Василя – це "окозамилювання". Три виборчі округи створені за кордоном не були збалансованими.

Згідно з даними сайту pv.cec.md (сайт ЦВК Молдови), на сході від Молдови депутат, який переміг, отримав 3600 голосів, в США та Канаді – 2200, а в Західній Європі – 50 000. Цей розподіл чітко дискримінував молдаван, що проживають в ЄС.

В Україні, в рамках чинного законодавства, ситуація ще гірша: українці що проживають за кордоном, не голосують за мажоритарних кандидатів, тобто в нас крадуть половину голосу.

Описане вище показує, що існують дієві способи для збільшення залученості громадян, що проживають за кордоном до виборчого процесу:

  • створення більшої кількості виборчих дільниць, зокрема за межами дипломатичних установ,
  • спрощення процесу внесення громадян до реєстру виборців за кордоном,
  • скасування цензу осілості,
  • розширення переліку документів, за якими можна голосувати.

На жаль, в цьому питанні Україна відстає від сусідньої Молдови.

Партії українського політикуму, які справді працюють задля європейського майбутнього для країни, повинні підтримувати ініціативи для більшого залучення українців-експатів. Адже це передусім додаткові голоси за європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Ігор Решетняк, спеціально для УП



powered by lun.ua

Як живеться в Луганську після 2014 року: 4 історії

Що потрібно знати про встановлення вінірів: види, переваги і недоліки

Які нововведення пропонує законопроєкт про реформу у сфері містобудування?

Як повернути собі власне життя: 5 головних правил делегування

Помста системі. Чому Зеленському не цікава реформа державного управління?

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944