Напади на громадських активістів: чи будуть покарані винні?

531 перегляд
Вівторок, 18 червня 2019, 11:00
Віталій УстименкоВіталій Устименко
голова Одеського осередку ВГО "Автомайдан"

Замовні організовані напади на громадських активістів є чи не найбільш виразним трендом 2018 року в Україні. Ці злочини відбувались в різних регіонах, мали різний резонанс і результат для жертв і нападників.

Найчастіша спільна риса цих випадків – робота слідчих органів. Те, що правоохоронні органи з помпою представляли як неабиякий результат розслідування, часто виявлялось "бульбашкою" – злочинці уникали і продовжують уникати відповідальності.

У червні 2018 року на мене самого був здійснений напад групою найманих злочинців. Я спробую коротко описати те, що відомо про підготовку і здійснення замаху на мене. Чи є надія на покарання замовників цих нападів?

Я не можу тут коментувати якість і хід слідства, яке досі триває. Хочу лише зняти деякі окремі питання, відсутність відповідей на які дозволяє публічно маніпулювати зацікавленим у результатах цієї справи особам.

Напад

Напередодні здійснення нападу 5 червня 2018 року, я кілька разів фіксував стеження за собою.

Були моменти, в яких не можна було б однозначно стверджувати про наявність зовнішнього спостереження. Проте деякі ситуації абсолютно точно давали можливість стверджувати про стеження. Такі ситуації ми обговорювали в Автомайдані, шукали шляхів перевірки джерел можливих загроз, консультувались у питанні безпеки.

Оскільки погрози, попередження про фізичну розправу та різного роду тиск є невід'ємною складовою мого життя з 2013 року, було важко оцінити міру особистої загрози саме на той момент.

Підготовка до нападу тривала щонайменше два місяці. Учасники групи прибули до Одеси і розселились окремо завчасно. Нападники (Станіслав Руденко та Юрій Гаврилюк) сотні разів телефонували і декілька разів зустрічались з одним із організаторів – Євгеном Лісицьким. Остання їхня зустріч відбулась напередодні нападу, коли, очевидно, обговорювались остаточні його деталі.

Нам досі остаточно не зрозуміло, чи була дата "5 червня" визначена заздалегідь як день, коли мав відбутись напад. Деякі деталі не дають бути однозначним в цьому питанні.

Нападники чергували біля редакції "Суспільного Телебачення" Одеси (де я працював ведучим) впродовж певного періоду. Зокрема, в день нападу. Логіка обрання саме цього публічного місця біля телеканалу, пункту охорони має кілька пояснень. Це місце, де я з певною регулярністю з'являвся, що дозволяло там мене відстежувати.

Місце і час, обрані для нападу, дозволяють використовувати відео з камер спостереження неподалік і чітко підтвердити особи нападників. На відеозаписах затримані підозрювані Гаврилюк і Руденко.

Loading...

Справа і слідство

Мені дуже хотілося б поділитись окремими деталями, які містяться в матеріалах справи. Вони б дали точну і недвозначну оцінку, щонайменше, роботі слідства.

На чисельні вимоги правозахисників та народних депутатів, за день до передачі справи до суду, слідство виділило окреме провадження по організаторам та замовникам замаху. Тепер існує два провадження:

1) по затриманих виконавцях Гаврилюку і Руденку за статтею "замах на вбивство";

2) по організаторах та замовниках (підозрюваних по якій у слідства немає).

Одному з організаторів нападу, який також фігурує в справі замаху на інших активістів, підозру досі не вручено.

У той же час, ГПУ постійно відхиляє клопотання про об'єднання проваджень і перенесення справи в інший слідчий орган.

Сьогодні, 18 червня о 12:00 в Приморському районному суді Одеси відбудеться перше засідання розгляду справи по підозрюваних виконавцях Руденку та Гаврилюку. Чесно кажучи, я маю сумніви, що вже на цьому засіданні нападники не вийдуть на волю.

Правова держава в Україні не може відбутись без встановлення принципу покарання зла. Особливо, коли це зло покривається офіційними органами.

Власне, в цьому і полягає один із ключових викликів нашої держави: подолання тіньової держави та її неформальних впливів.

Не зможемо цього домогтись – загинемо, буквально. Напади триватимуть, покарання для злочинців не наставатиме, нас і надалі вбиватимуть.

Віталій Устименко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Парламент хоче встановити для НАЗК нереальні строки перевірки партійних звітів
Плюси і мінуси нового законопроєкту щодо фінансування партій та їхньої звітності.
Що не так з українською версією "викривачів корупції"?
Недосконалість нового закону про викривачів корупції створює для українських правоохоронців додаткові приводи "кошмарити" бізнес. (рос)
"Земельний" податок для Укрзалізниці: хто оплатить нововведення на мільярди
Майже рік Укрзалізниця позбавлена пільги по сплаті земельного податку. Відраховуються платежі за землю не тільки під вокзалами, а й колійними смугами, перонами тощо. Хто "виграє" від цих відрахувань?
Пам'ятка президенту Зеленському: що важливо для України і які можуть бути наслідки нормандської зустрічі
Будь-який сценарій нормандської зустрічі може бути обтяжений "джокером", який дбайливо заготував Путін на індивідуальну зустріч із Зеленським. І незалежно від того, що привезе Зеленський з Парижу, нам всім потрібно бути готовими і далі відстоювати себе і свою країну. 
Врятувати будинок Леонтовича: зараз або ніколи
З того часу як Фонд гуманітарного розвитку України почав кампанію за порятунок будинку, ані місцева, ані національна влада не зробила абсолютно нічого, щоб сприяти цій справі.
Корупція викликає залежність. Не починайте
38% українців вважають, що корупція – це частина української ментальності. Хіба це не питання відсутності освіти?
Забути про ціну на газ
Сума, яку доводиться платити українцям за газ, залежить не тільки від ціни, а і від обсягів його споживання. Влада має стимулювати скорочення цього показника.
Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткині
Парасчина спадщина мандрує між хатою та Музеєм Івана Франка, де діє невелика експозиція присвячена творчості мисткині, іноді відправляється за межі села на виставки.