Феофанія 2, або Навіщо держава платить за санаторії для обраних

6933 перегляди
Четвер, 29 серпня 2019, 12:00
Олександр Гуменюк
StateWatch

Для України вже стало традицією, коли економічно здорові та привабливі державні підприємства спочатку банкрутують, а потім їх переводять у приватну власність. Або ж іще простіше – на території, де вони раніше розміщувались, будуються торгівельні чи житлові центри. 

Не оминає така доля і медичні та санаторні державні підприємства. Багато установ, де раніше лікувались та оздоровлювались тисячі людей, наразі фактично доведені до банкрутства та вже не в змозі виконувати свої прямі функції. 

Про одне з таких підприємств та про те, як у минулому успішний заклад ледве не перетворився на руїни, і йтиметься далі. 

У липні цього року Державна аудиторська служба опублікувала звіт, що був складений на основі перевірки лікувально-профілактичного комплексу "Феофанія" (далі ЛПК "Феофанія" – авт.). З тексту звіту стало відомо, що колись прибутковий та унікальний санаторій наразі доведений до катастрофічного стану та перебуває на межі банкрутства.

Варто пояснити, що даний комплекс не має жодного відношення до всім відомої клініки "Феофанія", яку так полюбляють українські чиновники. Клініка "Феофанія" підпорядковується державному управлінню справами, а лікувально-профілактичний комплекс, про який піде мова, контролюється Національною академією наук України (НАН). 

 
Директор департаменту контролю у сфері освіти, науки, інформатики та спорту Державної аудиторської служби Ольга Поліщук
клікніть на зображення, щоб відкрити у більшому форматі

Для того, щоб дізнатись про деталі проведеного аудиту та про те, які основні порушення були знайдені, ми поговорили з директором департаменту контролю у сфері освіти, науки, інформатики та спорту Державної аудиторської служби (ДАС) Поліщук Ольгою Миколаївною.

"Об'єкт привабливий – він в дуже гарному місці розташований. Основним його завданням є надання профілактично-лікувальних послуг науковцям та іншим працівникам НАН. Проте на сьогоднішній день він дуже сильно збитковий. Фактично не працює, в занепаді, і ми прийняли рішення подивитись, чому саме такий стан речей", – розповідає Ольга Поліщук.

 
Тоді як клініка "Феофанія" підпорядковується ДУСі, ЛПК "Феофанія", про який ідеться, контролюється Національною академією наук України

ЛПК "Феофанія" було створено у 80-х роках минулого століття. Колись у санаторії оздоровлювались співробітники НАН України, а їхні діти в таборах відпочинку, що входили до підпорядкування санаторію. 

У 1994-му році санаторій було віддано в оренду на 5 років, однак, як це часто буває в нашій країні, після закінчення терміну оренди, приватний власник відмовлявся повертати майно та намагався приватизувати такий ласий шматок нерухомості та територію, на якій вона була розташована.

Як наслідок, НАН України лише у 2012-му році вдалось повернути майновий комплекс санаторію. В той же час директором підприємства було призначено Ярошенка Ігоря Володимировича. До 2015 року санаторій продовжував здавати в оренду частину приміщень, однак у 2015-му абсолютно все майно було передано до державної власності.

"З 2015-го року підприємство забрало його з оренди і саме намагалося надавати послуги лікувальні та санаторні, проте попитом воно не стало користуватись і вкладень ніяких, жодних поліпшень матеріально-технічного становища, закупівлі медичних препаратів, медичного обладнання не було, відповідно не було на чому здійснювати (свою діяльність – авт.) і пішов такий різкий спад в наданні медичних послуг", – розповідає представник аудиторської служби.

Різке падіння попиту на послуги зазначечне і в аудиторському звіті. Якщо в 2016-му році загальна сума отриманих коштів від наданих послуг складала майже 5 мільйонів гривень, то в 2018 році ця сума ледве перевищувала півмільйона гривень.

Основну причину такого плачевного стану справ аудитори, зокрема, пов'язують з незадовільною роботою старого директора санаторію Ігоря Ярошенка. Так, наприклад, колишнім керівництвом при збитковості підприємства у 2016-2017 роках нараховувались премії на загальну суму в 300 000 гривень.  

Про ситуацію з преміями нам також розповіли в аудиторській службі:

"Тобто (колишній – авт.) керівник виписував собі премії в цей період, які нараховувались і сьогодні відображені в кредиторській заборгованості. Тобто новому керівнику потрібно прийти і знайти гроші, щоб виплатити йому (колишньому директору – авт.) ту заробітну плату. А як ми бачимо по зовнішньому вигляду і по фінансових результатах – підприємство фактично не працювало і навпаки йшло у збитки…" – зазначають в аудиторській службі

Loading...

Окрім не виплачених премій колишньому керівникові, аудитори повідомили і про інші борги: по заробітній платі, по енергоносіях та по податках.

Ще одним цікавим відкриттям аудиторського звіту та діяльності колишнього керівництва санаторію стала база відпочинку "Урочище Виграївські дачі", що також входила до майна санаторію "Феофанія". З аудиторського звіту стало відомо, що у санаторії фактично відсутня будь-яка інформація чи документи за 2016-2018 роки щодо фінансово-господарської діяльності бази відпочинку. 

"Тобто їхня діяльність, результат їхньої діяльності не враховувався в загальному фінансовому плані, наче бази відпочинку і немає", – зазначає Ольга Поліщук

Однак, як зазначили аудитори, в результаті моніторингу мережі інтернет було знайдено оголошення про те, що база відпочинку "Урочище Виграївські дачі" в той період працювала та запрошувала до себе відпочиваючих. Однак, куди поділись зароблені кошти внаслідок такої діяльності, наразі невідомо.

Окрім неефективного управління санаторієм, аудитори також відносять до причин такого поганого стану речей відсутність своєчасного та належного контролю з боку НАН України як органу управління.

У зв'язку з цим, ми звернулись до НАН для отримання коментаря. Там нам відповіли наступне:

"Стосовно "відсутності… контролю з боку НАН України" діяльності ДП "Лікувально-профілактичний комплекс "Феофанія" повідомляємо, що після виявлених "неефективних управлінських рішень попереднього керівництва" підприємства Академія організувала проведення внутрішньої перевірки, за результатами якої призначила нового керівника, а також вжила ряд запобіжних заходів, спрямованих на збереження державного майна".

Для того, аби перевірити нинішній стан справ у ЛПК "Феофанія", ми завітали до головного корпусу санаторію. 

 
 
Головний корпус ЛПК "Феофанія"

Там ми зустріли нинішнього директора підприємства Олександра Демченка. За його словами, нині комплекс не в змозі виконувати свої прямі функції у зв'язку з відсутністю умов для надання медичних послуг. 

Однак нам вдалося дізнатись, що наразі санаторій виконує функцію готелю. Директор підприємства пояснив, що такого роду діяльність вони змушені провадити, аби отримувати хоч якийсь прибуток.

В головному корпусі вже розпочато капітальний ремонт медичного блоку та декількох номерів для поселення гостей санаторію. 

 
В головному корпусі вже розпочато капітальний ремонт медичного блоку та декількох номерів для поселення гостей санаторію
 
Наразі санаторій виконує функцію готелю
 
 

У той же час новий директор продемонстрував інші приміщення, які ще чекають на ремонт.

За його словами, нинішній ремонт відбувається завдяки благодійникам, а також його власним коштам, які він надав у якості поворотної допомоги. Отже, директор інвестує у державну організацію, яка йому ж і підпорядковується. 

Якщо вірити Олександру Демченку, дану дію він вчиняє виключно з хороших намірів та сподівається на повернення вкладень лише після того, коли санаторій почне приносити прибуток. Чи дійсно це так, покаже час, однак ми (StateWatch – авт.) будемо слідкувати за розвитком подій на підприємстві і надалі.

 
Новий директор ЛПК продемонстрував інші приміщення, які ще чекають на ремонт
 
 
 

Також у санаторії нам вдалось дізнатись про ситуацію з боргами колишнього керівництва підприємства. Згідно з отриманою інформацією, загальна сума боргу, який накопичився минулим керівництвом, склала близько 8 мільйонів гривень.

"Воно дійсно як банкрот. На сьогодні там в звіті відображено, що прийшло керівництво, яке фактично надає фінансову допомогу цьому підприємству для його розвитку. Тобто підприємство, яке на сьогоднішній день існує лише на бумазі. Що прийме і що зробить Національна академія наук це їм вирішувати, бо вони орган управління. Наразі цим займається національна поліція України. У них є кримінальна справа по керівнику цьому бившому", - резюмує представниця аудиторської служби.

На прикладі ЛПК "Феофанія" ми можемо чітко побачити проблематику державних підприємств, що не мають якісного контролю згори. За декілька років колишнє керівництво фактично довело санаторій до банкрутства, і тепер ще велике питання, чи вдасться закладу оговтатись після такого управління. 

Також викликає питання і те, чому досі лікувальний санаторій перебуває в управлінні Національної академії наук та не був переданий до більш компетентного у медицині Міністерства охорони здоров'я. Тим більше, що навіть аудитори кажуть про відсутність належного та своєчасного контролю зі сторони НАН України.

Дослідження проведено в рамках проекту центру StateWatch "Громадський контроль над бюджетними витратами медичних інститутів" за фінансової підтримки програмної ініціативи "Громадське здоров'я" міжнародного фонду "Відродження".

Олександр Гуменюк, StateWatch, спеціально для УП

Фото StateWatch

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Етичний бізнес глобальних корпорацій
Підприємства на Заході поступово змінюють свої підходи до ведення бізнесу. Чому і як це відбувається?
"Реформа" прокуратури: дуже приємно, цар
Чому бізнесу і чиновникам варто боятися ручного управління Офісом генпрокурора. (рос.)
"Укрзалізниця" – мертвий актив чи ласий шматок для інвесторів?
"Укрзалізниця" втілює в собі парадоксальну різницю між потенціалом для приватних інвесторів і реальністю. У чому ризики та перспективи її приватизації?
Викривач корупції – не лише заявник: що не врахували законотворці
Попри загалом позитивний характер закону про викривачів корупції, законотворці обрали звужений підхід до врегулювання статусу викривача. А це матиме значення для викриття можливих корупціонерів та захисту тих, хто їх викриває.
Газова формула: як державним підприємствам купувати газ за чесною ціною
Мінекономіки придумало формулу, яка дозволить державним та комунальним організаціям купувати газ за ринковими цінами. Річна економія сягне 3 млрд грн.
Стратегічна програма уряду: прогалини, які її заблокують
Люди мають отримати доступ до впливу та прийняття рішень у тих громадах, на які вони фактично впливають своїм проживанням у них. Без цього реформи відбудуться на папері, але аж ніяк не в реальному житті, де мешканці все ще мають два життя: одне фактичне, а інше "за реєстрацією".
Чому не варто обмежувати емоції та як їх контролювати
Проявляти емоції безпечно для себе і для оточуючих можна різними способами. Головне, робити це вчасно, не доходячи до критичної точки.