Кнопкодави Зеленського: Порушити обіцянку в перший тиждень роботи

Однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського було побороти кнопкодавство. Партія президента також не оминула цю тему. "Слуги народу" понапідписували меморандумів з обіцянками скласти мандат за кнопкодавство. Але не пройшло і декілька місяців, а Рух ЧЕСНО впіймав двох Зе!кнопкодавів, і яка реакція? Матюки від президента та спроба порушників Конституції відкупитися благодійністю. 

Кнопкодавство як спосіб збереження коаліції нардепи використовують уже кілька скликань поспіль. ЧЕСНО зафіксував 1809 випадків неособистих голосувань тільки під час 8 скликання. Нова рада протрималась без кнопкодавства тиждень. 

Здавалось монобільшості — 251 нардепу —  кнопкодавство не потрібно. Голосів вистачає, в разі чого самовисуванці трохи підстраховують. Але два провальні голосування 12 вересня, коли "слугам" не назбирали навіть 226 голосів, свідчать про те, що кнопкодавство Зеленському ще може знадобитися.  

Для розуміння — неособисте голосування — це не етична проблема, як її намагаються подати у ЗМІ, це неспроможність влади забезпечити дотримання верховенства права. Кнопкодавство в новій Раді — це не результат відсутності відповідальності, це відсутність політичної і правової культури депутатів, культури виконання обіцянок.

Кожен депутат представляє свою частину виборців. Віддати право голосувати за цю частину виборців він нікому не може, бо обрали саме його. Кнопкодавство нівелює представницьку функцію депутата, за якого кнопкодавлять. 

Самі ж "слуги" чітко виписали механізм боротьби з кнопкодавством у своїх передвиборчих меморандумах — не кнопкодавити, не передавати картку, в разі чого — скласти мандат. Все просто. Але коли така ситуація сталася в реальності, ми бачимо лише дискурс "стидно за наших", "матюки від президента", а не просте виконання передвиборчої обіцянки. Все ж просто. Порушили — складіть мандат, а рада за це проголосує.

Читайте також: "Слуги народу" покаялись за кнопкодавство і відмовились від зарплати

"Слуга народу" добре відчуває суспільні настрої і дуже тонко реагує. Зникає риторика про складання мандатів, порушники каються, віддають зарплату на благодійність. Навіть сильний президент "насварив" кнопкодава. Але ще один позафракціний порушник залишився поза увагою, ще й погрожував журналістам. Та й по всьому. Це ні на крок не наближає до вирішення проблеми — радше просто спроба відбілити репутацію. 

"Слуга народу" активно виступає за покарання кнопкодавів. Червневий президентський законопроект пропонував карати "піаністів" штрафами. 3 вересня депутати передали на розгляд Конституційного суду проект змін до Конституції, які зокрема передбачають позбавлення нардепа мандату за кнопкодавство.

Шановні "слуги", є серйозні сумніви, що таке покарання ефективно запрацює. Поки що ви навіть "своїх" не можете покарати. Перш ніж обіцяти і грозити усіма можливими карами, дайте відповіді на наступні питання: Хто буде фіксувати порушення? Як будуть порушників притягувати до відповідальності? Механізм, який ви пропонуєте, не чіткий і незрозумілий. 

До того ж, навіщо придумати систему покарання, якщо є технічні рішення, які унеможливлюють кнопокдавство. Таких варіантів наразі три:

• Сенсорна кнопка. Депутатські пульти нею вже обладнані. Державне бюро розслідувань нещодавно зірвало тестування цієї системи. 
• Біометрична кнопка, коли для голосування потрібен відбиток пальця. Надійно, але потребує трохи часу на впровадження. 
• Прийняття рішень простою більшістю присутніх в залі. Зникає потреба мати 226 голосів для звичайних законів. Залишаються обмеження по кількості голосів за законопроекти з категорії важливих та зміни до Конституції. Таке рішення рекомендувала місія Кокса. Це дисциплінує як більшість, так і опозицію.

То давайте вирішувати проблеми, поки є політична воля. Бо скоро можемо знову скотитися у дискурс "у нас нема повноважень". 

Віта Думанська, координаторка руху ЧЕСНО

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.