Скасування пайової участі: інфраструктурний колапс маленьких міст

1614 переглядів
П'ятниця, 20 вересня 2019, 12:00
Михайлина СкорикМихайлина Скорик-Шкарівська
мешканка Ірпеня, засновниця агенції Media Masters

У передмісті Києва та інших великих міст України може зупинитися будівництво всіх шкіл та садочків, які нині тривають.

Також громади "малих міст" ризикують отримати позови від будівельних компаній з вимогою повернути гроші, які вони сплатили наперед як пайову участь у розвиток інфраструктури населених пунктів.

Такими є наслідки проекту закону під привабливою назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", який Верховна Рада вирішила розглянути за скороченою процедурою. 

Чому малі міста проти законопроекту №1059

Документ передбачає цілий пакет змін, одна з яких забороняє місцевим органам влади примушувати забудовників фінансувати будівництво комунальних шкіл, садочків, лікарень, доріг тощо.

І саме вона призвела напередодні до конфлікту між мерами міст України та ініціаторами змін з Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, який не зміг у четвер прийняти рішення по законопроекту №1059.

Ось ця норма:

У законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 рік, № 34, стаття 343 із наступними змінами):

1) статтю 7 доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об'єктів";

2) частину п'яту статті 30 виключити;

3) статтю 40 виключити.

Одночасно розробники законопроекту не пропонують інших джерел фінансування для будівництва соціальної інфраструктури міст та сіл, що інтенсивно забудовуються. 

За їхньою логікою, все має врегулювати вільний ринок, а місцевій владі достатньо краще збирати наявні податки з тих мешканців, що вже живуть. Зокрема, йдеться про податок на нерухомість та земельний податок. 

Тобто якщо зараз забудовник, який зводить новий квартал, також зобов'язаний частково профінансувати садочок та/або школу, то після прийняття закону ці видатки повністю лягають на місцевий бюджет. 

Мешканка села Чайки Олена Горб як представниця громадської платформи "Люди Київсвяту", підрахувала, як це виглядає на практиці. 

Дані з відкритого бюджету за 2018 рік показують, що податок на житлову нерухомість у містах та селах навколо Києва у 10-20 разів менший за пайові внески.

Зокрема, пропорція по 5 різних за інтенсивністю забудови територіальних громадах така:

  • село Петропавлівська Борщагівка: 2,8 млн vs 14,6 млн
  • село Софіївська Борщагівка: 600 тис vs 32,7 млн
  • селище Крюківщина: 1 млн vs 9 млн.
  • місто Вишневе: 400 тис vs 5 млн
  • Ірпінська міська рада: 1.7 млн vs 15,7 млн

Тож лише по 5 громадах різниця становить 6,5 млн проти 77 млн.гривень.

Ці цифри добре ілюструють, як п'ять бюджетів недорахуються трьох умовних нових садочків, які можна збудувати на пайові внески. Без жодних шансів перекрити їхнє фінансування з інших джерел в 2020 році. 

Loading...

Якщо для Києва з його мільйонами населення є можливості перекриті ці втрати, то для села Чайки за 20 кілометрів від Хрещатика, де мешкає Олена, це означає втрату можливості швидко побудувати нову школу та амбулаторію для цілого мікрорайону новобудов.

Аналогічну думку підтримують Асоціація міст України, куди входять 140 мерів, колишні міські голови та депутати місцевих рад, яких на цьому тижні опитав рух "Чесно". Половина міст України будує соцсферу, залучаючи пайові внески, які є вагомим надходженням до бюджету розвитку.

По суті вперше природні антагоністи – міські та сільські голови й батьківські рухи, які жорстко їх критикують – виявилися солідарні в тому, що пайова участь не може бути скасована з 1 січня 2020 року без належних компенсаторів для розвитку соціальної інфраструктури.

Варіанти виходу з інфраструктурного колапсу

Практика забудови передмістя Києва показала, що будівельні компанії та фізичні особи, які споруджують багатоповерхові будинки навколо великих міст, готові ставити 10-20-30-ти і навіть 40-тисячні райони без комунальних шкіл та садочків. Тож, розуміючи все це, так само, як і корупційну складову цієї історії, активні громади просять депутатів розглянути альтернативні рішення.

Один з варіантів на засіданні комітету у четвер озвучила Інна Совсун, голова підкомітету Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій. Вона пропонує зафіксувати єдиний для всіх пайовий внесок на рівні 4% та зобов'язати місцеві органи влади збирати їх грошима, витрачаючи лише за цільовим призначенням – на соціальну сферу. 

Така зміна механізму сплати пайового внеску унеможливить корупцію і поставить усіх забудовників у рівні умови.

Іншим варіантом може бути встановлення тривалішого – на два роки – перехідного періоду та розробка варіантів інших джерел фінансування для побудови комунальних шкіл, садочків та лікарень. 

Якщо ці варіанти не будуть враховані, а депутати обрубають пайовий внесок нахрапом, це суттєво поглибить інфраструктурний колапс у приміських зонах великих міст, які й так інтенсивно забудовуються.

Михайлина Скорик-Шкарівська, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
У чому логіка "земельного Задзеркалля" щодо іноземців
Заборона іноземцям купувати землю в Україні не працюватиме. Знайдеться ряд механізмів і структур в Україні та за її межами, щоб це обійти. Для кого ж іноземці становлять ризик?
Чому всім нам варто подивитися "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго"
В Україні ми не користуємось інфраструктурою як чимось зручним і корисним, не задумуючись – навпаки, ми, самі того не помічаючи, витрачаємо величезну кількість енергії, щоб компенсувати її розруху.
Синдром політичного інтелекту
То що у нас не так з політичним інтелектом? Посада президента крізь призму теорії поколінь. Та чи можна узяти віртуальний майстер-клас у американських президентів?
Етичний бізнес глобальних корпорацій
Підприємства на Заході поступово змінюють свої підходи до ведення бізнесу. Чому і як це відбувається?
"Реформа" прокуратури: дуже приємно, цар
Чому бізнесу і чиновникам варто боятися ручного управління Офісом генпрокурора. (рос.)
"Укрзалізниця" – мертвий актив чи ласий шматок для інвесторів?
"Укрзалізниця" втілює в собі парадоксальну різницю між потенціалом для приватних інвесторів і реальністю. У чому ризики та перспективи її приватизації?
Викривач корупції – не лише заявник: що не врахували законотворці
Попри загалом позитивний характер закону про викривачів корупції, законотворці обрали звужений підхід до врегулювання статусу викривача. А це матиме значення для викриття можливих корупціонерів та захисту тих, хто їх викриває.