Як Зе!держава відновить мої права? Роздуми в очікуванні змін

3473 перегляди
Середа, 04 вересня 2019, 14:00
Лариса ГольникЛариса Гольник
суддя Октябрського райсуду Полтави

5 років тому я, суддя, викрила корупційний злочин, пов'язаний з колишнім міським головою Полтави Олександром Мамаєм. Відтоді зазнаю переслідувань.

За сприяння правоохоронцям у документуванні пропонування хабара й тиску на суд та вимогу притягнути до відповідальності всіх причетних мені мстяться: голова суду, де я працюю, Олександр Струков, у кабінеті якого мер збирався остаточно уламати мене винести вигідне йому рішення, та Олександр Ковжога, екс-заступник начальника міської міліції, який на той час представляв інтереси мера в суді та перебуває в тісних стосунках з очільником суду.

 
Мамай і Ковжога в суді, 2014 рік
Всі фото надані суддею Гольник

Наміри нової владної команди захистити викривачів та звільнити судові лави від володарів мантій з потайними кишенями повинні істотно поліпшити становище подібних до мене "білих ворон". В ідеалі – перетворити на домінуючий вид.

Справа ця – нелегка. На власному прикладі спробую окреслити масштаб завдань.

Кумівське кривосуддя

За повідомленнями ЗМІ, що не були спростовані, Струков і Ковжога – куми. Це не заважає першому з 2014 року розглядати кримінальну справу щодо підбурювання адвокатом Валерієм Грубичем свого клієнта до дачі хабара суддям апеляційного суду.

 
Адвокат Грубич підбурює клієнта до вчинення злочину, 2013 рік

На відео, знятому в ході негласних слідчих дій, Грубич розповідає, що діє не сам. Заносить у потрібні кабінеті гроші, попередньо обміняні Грубичем на інші купюри, Ковжога. Проте останній фігурує в справі… як свідок. Його "об'єктивно" та "неупереджено" допитував суддя Струков.

У цій судовій фантасмагорії трапляється, що впродовж одного дня Струков зустрічається з підсудним Грубичем ще і як з… адвокатом, котрий захищає інших обвинувачених.

Чи можна за таких обставин розраховувати на торжество справедливості та неминучість покарання?

Яке їхало, таке й здибало

Тривалий час Струков використовує свої адміністративні повноваження для збиткувань наді мною.

Ще в 2017-му НАЗК визнало, що голова суду піддає мене як викривача негативним заходам впливу. Внесло відповідний припис голові Вищої ради правосуддя Ігору Бенедисюку.

Утім орган, що виступає судом над суддями, знайшов спосіб "відмотати ситуацію".

Поки член ВРП Павло Гречківський, обвинувачений в отриманні хабара – у півмільйона доларів, зволікав із розглядом скарг, моєї та голови Ради суддів України, на Струкова та подання НАЗК, мій антагоніст "накатав" 3 ламентації у відповідь (які раніше були відхилені іншим членом ВРП).

За об'єднаним дисциплінарним провадженням покарали обох: голову суду суворою доганою з позбавленням доплат на 3 місяці, мене – доганою (надбавок як суддя без повноважень я й без того не отримувала).

Наразі накладене на мене стягнення скасувала Велика Палата Верховного Суду. Та поки воно діяло, Вища кваліфікаційна комісія суддів України не допустила мене до участі в конкурсі з добору суддів Вищого антикорупційного суду.

Аргумент, що має місце переслідування викривача і Закон прямо забороняє кар'єрні перепони й притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, комісія зігнорувала. Як згодом і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, до якого я оскаржила дії ВККСУ.

Mea maxima culpa

Рішення Дисциплінарної палати має переглянути ВРП. Доповідач – її нинішній голова Володимир Говоруха. Я знайома з його висновком, де ні слова про переслідування з боку Струкова.

У рішенні про накладення стягнення фігурує якась абстрактна дискримінація мене головою суду. Проте від решти суддів я не відрізняюся кольором шкіри, мовою чи, скажімо, релігійними переконаннями. Єдина відмінність – викриття корупційного злочину.

Відкидаючи цей факт, ВРП відмовляється визнати причинно-наслідковий зв'язок між діями Струкова та моєю реакцією на гоніння.

Виходить, я безпідставно "зривала" збори суддів і надавала "зневажливі оцінки своїм колегам".

28 вересня 2016 року Струков скликав збори суддів для затвердження тенденційної, у багатьох місцях нахабно неправдивої, характеристики на мене (усі попередні були позитивними).

Обурені ситуацією полтавці (громадські активісти, депутати районних, міської та обласної рад, помічники народних депутатів) добре розуміючи, що відбувається, прийшли до суду, аби підтримати мене. Відтак перелякані "колеги" під прицілами камер багатьох ЗМІ втекли із зали.

За це ВРП приписала мені "грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя".

А Струков у подальшому розсилав характеристику, так і не затверджену, до ВККСУ, ВРП, інших державних органів. Щоб завадити моєму призначенню на посаду судді безстроково (цей однозначний висновок містить припис НАЗК).

 
Голова суду Струков втішається, 2019 рік

20 червня 2017 року трапився епізод, в якому ВРП побачила поведінку, що "порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя" у питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів, які "забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів".

На той час розбиратися з ситуацією в суді приїздила робоча група Ради суддів України. Зокрема було з'ясовано, що керівництво суду фабрикувало мені прогули та інші порушення трудової дисципліни і на цій підставі позбавляло частини зарплатні.

Миротворці від РСУ рекомендували Струкову добровільно усунути порушення моїх прав. Він не квапився. Я просила втрутитися збори суддів (тільки цей орган суддівського самоврядування може зобов'язати голову суду до певних дій).

"Октябрята" обмежилися… рекомендацією. Ще й від себе.

Я ж написала у Фейсбуці, що "колектив покірний, мов ті вівці". Взяла слово "колеги" у лапки, додавши, що вони "бездумно голосують на догоду Струкову". За це й покарана.

Loading...

Харків дивиться на Київ?

Зарплатня за 2016 і 2017-й роки в повному обсязі мені так і не виплачена. А Струков, який на час дисциплінарного провадження затих, знову взявся за старе: фальсифікує мою відсутність на роботі "без поважних причин", проводить оплату "пропорційно відпрацьованому часу".

Не зарадив і позов до суду.

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Людмила Єресько, призначена згодом президентом Порошенком до Касаційного адміністративного суду, роз'яснюючи своє рішення, визнала факт порушення моїх прав, але відновити їх не захотіла.

Тепер очікую вердикту Другого апеляційного адміністративного суду, що в Харкові (перейменування, котрі не дозволяють зрозуміти місцезнаходження суду – один із "істотних" результатів попередньої реформи).

У "другій столиці" розгляд справи, розпочатий ще в квітні, весь час переноситься й відкладається. Кілька разів змінювався склад суду. Наступне засідання призначене на кінець жовтня.

Сподіваюсь, до того часу харківські судді визначаться з напрямом політичного вітру.

Абревіатури без сенсу

Поновлення переслідувань змусило мене знову звертатися до органів, Законом зобов'язаних карати негідників у мантіях.

Та ВРП, схоже, вирішила надати Струкову можливість дотягнути до 65 років і піти у відставку, отримуючи чималу пенсію.

ВККСУ мала б зробити подання про звільнення Струкова з огляду на його 4 неявки на кваліфікаційне оцінювання, але чомусь зволікає.

НАЗК вичікує, коли Рада суддів України визначиться, чи діє Струков, зловживаючи адміністративними повноваженнями стосовно мене, в умовах реального конфлікту інтересів.

А РСУ теж не поспішає.

Колишній голова вищого органу суддівського самоврядування Олег Ткачук спершу брався розв'язати клубок проблем в Октябрському суді. Та єдине, чим можу йому завдячити – приїзд до Полтави, в результаті якого збори суддів скасували дискримінаційну спеціалізацію, придуману "колегами" спеціально для мене.

Інакше б я й ночувала на роботі, виконуючи обов'язки слідчого судді та розглядаючи матеріали про адміністративні правопорушення (всі ці справи потребують швидкого, нерідко невідкладного, розгляду, але дають судді низький коефіцієнт навантаження – тому їх надходить дуже багато).

Йти далі любитель красивих фраз про нещадну боротьбу з корупцією в суддівських лавах не став. На жодне зі звернень, починаючи з 30 листопада 2018 року, я від нього навіть формальної відписки не отримала.

Сподіваюсь, нове керівництво РСУ виявить належну принциповість і визнає очевидне. Покараний за переслідування мене голова суду, продовжуючи те, що робив раніше, діє в умовах реального конфлікту інтересів.

Пропала грамота

Дивно, але наклепи Струкова діють і за нової влади. З конкурсу до Вищої ради правосуддя за квотою президента я вибита після співбесіди, на якій було оголошено про надходження характеристики на мене за підписом голови суду та якихось звернень колективу.

Отримати ті "бомаги" не вдалося. На моє прохання Струков відповів, що мав документи в одному примірнику і всі відіслав Конкурсній комісії.

 
Офіційна відповідь суду

Готувала безглузду та знущальну відписку Тетяна Черняєва, заступниця керівника апарату суду. Наразі ВККСУ рекомендувала її до призначення суддею. Молодець, вислужилася перед Струковим – отримуй нагороду.

Проміжний висновок

Маю вагомі причини сумніватися, що намічений командою президента Зеленського план дій з очищення судової системи спрацює.

Відповідно до нього на конкурсних засадах, із вирішальною участю закордонних експертів, набирається новий склад ВККСУ.

Першочерговим завданням ВККСУ стає "прорідження" складу Верховного Суду: було 200, стане 100 суддів.

Керуватиме процесом ВРП, яка, скажімо, затверджуватиме регламент для ВККСУ.

У складі ВРП формується власне чистилище – Комісія з питань доброчесності та етики. Вона визначатиме долю недоброчесних членів ВРП та ВККСУ.

Головний ризик, що благі наміри заведуть на манівці, полягає ось у чому. Комісію формуватиме нинішній склад ВРП, до якого суспільство й експерти давно висувають обґрунтовані претензії.

Чи зможе він виділити з власного середовища янголів та вручити їм караючі мечі проти себе? Відповідь очевидна. Делегованими будуть найбільш цинічні та вправні у закулісних оборудках.

Далі почнеться саботаж. Із вибірковими звільненнями тих, кого не шкода. Та збереженням на посадах стовпів системи. За красивої та правильної риторики.

Конкурсна комісія, яка відбирає для призначення президентом двох нових членів ВРП, що була сформована переважно з представників "старої школи", показує пропорції майбутніх змін: 6:4 на користь недоброчесних і сумнівних.

У фінал вийшли 10 осіб, із них троє маркованих як "кандидати, яким не місце у ВРП" і троє, до яких експертне середовище мало істотні запитання (переважно через невідповідність набутого майна і фінансів офіційним заробіткам).

Цей приклад демонструє, як із дотриманням демократичних процедур можна чинити глухий спротив довгоочікуваним змінам, а крайнім робити главу держави.

Якщо ж має місце розрахунок зберігати закулісний вплив Офісу президента на керманичів судової влади, це шлях у нікуди.

Петра Порошенка граблі у вигляді сумнозвісного ОАСК, який він не став розпускати, вдарили дуже боляче.

Далі буде…

Лариса Гольник, суддя Октябрського райсуду Полтави, лауреат міжнародної премії Blueprint for Free Speech, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Перший Зимовий похід: тільки факти
Перший Зимовий похід – партизанський рейд Української армії, який розпочався 6 грудня 1919 року. Він тривав шість місяців, за які українські вояки маршем здолали понад 2500 кілометрів, провели десятки успішних боїв.
"Земельний" податок для Укрзалізниці: хто оплатить нововведення на мільярди
Майже рік Укрзалізниця позбавлена пільги по сплаті земельного податку. Відраховуються платежі за землю не тільки під вокзалами, а й колійними смугами, перонами тощо. Хто "виграє" від цих відрахувань?
Пам'ятка президенту Зеленському: що важливо для України і які можуть бути наслідки нормандської зустрічі
Будь-який сценарій нормандської зустрічі може бути обтяжений "джокером", який дбайливо заготував Путін на індивідуальну зустріч із Зеленським. І незалежно від того, що привезе Зеленський з Парижу, нам всім потрібно бути готовими і далі відстоювати себе і свою країну. 
Врятувати будинок Леонтовича: зараз або ніколи
З того часу як Фонд гуманітарного розвитку України почав кампанію за порятунок будинку, ані місцева, ані національна влада не зробила абсолютно нічого, щоб сприяти цій справі.
Корупція викликає залежність. Не починайте
38% українців вважають, що корупція – це частина української ментальності. Хіба це не питання відсутності освіти?
Забути про ціну на газ
Сума, яку доводиться платити українцям за газ, залежить не тільки від ціни, а і від обсягів його споживання. Влада має стимулювати скорочення цього показника.
Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткині
Парасчина спадщина мандрує між хатою та Музеєм Івана Франка, де діє невелика експозиція присвячена творчості мисткині, іноді відправляється за межі села на виставки.
Що впарюють вам виробники ліків: про скандальний законопроект 2089
Виробники ліків в Україні бояться конкуренції з якісними ліками з Європи за доступними цінами.