Про мешканців окупованих районів Донбасу: бачили очі, що купували...
Нормандські переговори завершились без капітуляцій з боку України, принаймні очевидних сьогодні.
З президентом Зеленським можна погодитись щодо сьогочасних пріоритетів стосовно ситуації навколо Донбасу. Насамперед вирішувати проблеми по можливості їх виконання. Припинення вогню, розведення військ, безпека – це найперше, що лежить на поверхні. Росія показово погодилась, бо будь-яка протидія в цьому питанні за столом переговорів буде незрозумілою.
Повернення полонених, заручників для президента є відчутним результатом і буде вагомим внеском в зелену скарбничку. Хіба що сама акція може супроводжуватись довгою і нудною торгівлею.
Перемовини про вибори цілком очікувано чи неочікувано – це як для кого – зависли. Сторони намагаються забезпечити свої позиції таким чином, щоб отримати найбільш прийнятний для себе результат виборів.
Звідси відмова Росії передати кордон під контроль України, формально посилаючись на Мінські домовленості ("подяка" Порошенку), пропозиція України враховувати думку переміщених осіб і включити їх у перелік виборців, а представників – до переговорної групи.
Схоже, що остання пропозиція перекинула м'яч на поле Росії і поставила перед нею досить непросту проблему.
Сюди треба додати намір прив'язки виборів до місцевих виборів в Україні у 2020 році, що певним чином нівелює окремішність Донбасу від інших регіонів України і, звичайно, не викличе позитив у Росії і найманців.
Читайте також:
Перша нормандська: як та у чому Зеленський переміг Путіна на саміті в Парижі
Нормандія 2019 відбулася. Перша реакція соцмереж
Офіс президента опублікував комюніке паризького саміту. Повний текст
Термін "окуповані райони" дуже не подобається Путіну, бо не може бути Росія посередником у конфлікті, якщо сама дотична до окупації територій. Тож вибори… у перспективі, яка може змінюватися залежно від розвитку ситуації і особливо подальшого виконання Росією взятих на себе зобов'язань.
На цьому тлі досить блідо і віддалено прозвучала теза Путіна про необхідність закріплення в Конституції України особливого статусу Донбасу.
У підсумку Україна якщо не виграла, то й не програла на нинішньому етапі.
Росія ж не наблизила свою основну мету – не вдалося приєднати Україну до Донбасу і зняти санкції. Останні два моменти можна переставити місцями.
Говорити про потепління відносин між країнами навряд чи можна, а от чекати найближчим часом загострення ситуації – це більш імовірно з огляду на невдоволення кремлівської команди результатами нормандських переговорів.
Читайте також:
Як Зеленський не виправдав сподівань Путіна на нормандській зустрічі
Хто насправді заплатить за "примирення" з РФ? Нотатки для мандрівника до Нормандії
Для України лишається полемічне питання повернення жителів окупованих районів в Україну.
Враження таке, що ставлять воза поперед коня, коли говорять про те, що Україна повинна боротися за жителів окупованих територій, за їхнє повернення в Україну. Зеленський посилається на людей, що, мовляв, всі хочуть миру. Певно, що всі за мир, особливо скуштувавши всі принади обіцяного раю. При цьому жителі "не знають", хто винен, чи це "правітєльство", чи те "правітєльство", але люди, мовляв, ні до чого і не повинні страждати.
Ті ж самі мешканці бігли один поперед одного на референдум про "народні республіки", сподіваючись на "манну небесну" від Росії, блокували українську армію, добровільно виступаючи живим щитом для бойовиків.
А тепер всі за мир, і за них ще треба боротися. На це можна тільки сказати "бачили очі, що купували …".
Читайте також:
5 нормандських зустрічей до Зеленського. Як Україна домовлялась про мир
"Вибори, Конституція та "представники Донбасу": на що погодиться Зеленський на саміті в Парижі"
Нормандські переговори та звичайні українці. Кожному свій мир
Все ж, попереду воза слід ставити коня. Хай ці жителі борються за повернення в Україну, хоча навряд чи можна розраховувати на таку боротьбу, і тут треба добре все зважити, чи "шкірка варта вичинки".
Підготовка і проведення нормандських переговорів показали, що ЗЕлена команда здатна розробити і здійснювати гнучку тактику, в основі якої лежить захист українських національних інтересів.
Президент Зеленський позірно старається апелювати до українського народу.
Якраз питання подальшого співжиття України і людей, які "без найменших докорів сумління" зрадили Україну, треба поставити перед українським народом. А не про мир взагалі.
Валерій Семененко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
