Академія медичних наук: неефективність ціною в сотні мільйонів

2284 перегляди
Вівторок, 14 січня 2020, 09:00
Олександр Гуменюк
StateWatch

Національна академія медичних наук України – це найбільша самоврядна організація в Україні, яка займається дослідженнями з найважливіших проблем у медичній науці. Також варто відзначити, що НАМН має у своєму підпорядкуванні 36 наукових установ, серед яких є клініки та лікувально-діагностичні підрозділи.

Для того, аби всі підрозділи НАМН функціонували та виконували свої функції, вони потребують серйозної фінансової підтримки зі сторони держави.

Про те, як саме посадовці витрачають надані державні кошти, ми розповімо вам на одному з прикладів.

 
Національна академія медичних наук України – маленька непримітна будівля в центрі Києва, в якій припускаються порушень на сотні мільйонів гривень
Фото: http://amnu.gov.ua

Під кінець минулого року Рахункова палата України завершила аудит одного з пілотних проєктів НАМН, що фінансується державою, і виявила цілу низку багатомільйонних порушень та розтрат.

Йдеться про пілотний проєкт, який стосується зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах НАМН України.

Даний проєкт мав на меті розпочати перехід системи охорони здоров'я України до фінансування на основі моделі державного солідарного медичного страхування громадян з використанням для цього коштів, акумульованих у державному бюджеті.

У 2017–2019 роках на реалізацію пілотного проєкту було затверджено кошти держбюджету у сумі 1 мільярд 697 млн грн, з яких із загального фонду – 1 млрд 492 млн грн.

Неефективне управління та організація проєкту

Як було встановлено аудиторами, влітку 2017 року при узгодженні пілотного проєкту, Урядом не було визначено мети, завдань, очікуваних результатів цього проєкту та повноважень НАМН України для забезпечення його ефективної реалізації.

Внаслідок невизначеності та несвоєчасної підготовки МОЗ і НАМН, пілотний проєкт розпочався лише наприкінці 2017 року. Але впродовж двох років він триває без конкретного результату щодо його реалізації.

У зв'язку з цим аудитори прийшли до висновку, що НАМН як головний розпорядник бюджетних коштів не забезпечила належного планування коштів для реалізації пілотного проекту. А також не створила системи внутрішнього контролю за використанням отриманих з держбюджету 1,5 млрд грн.

Окрім цього, аудитором стало відомо, що Сектор реалізації даного пілотного проєкту, що мав би займатись втіленням його у життя, було створено лише через півтора роки після старту проєкту. Більше того, штат сектору не було укомплектовано навіть на момент перевірки аудиторами.

Також аудитори підмітили важливу деталь.

Як стало відомо під час перевірки, через відсутність належного контролю НАМН України, учасниками пілотного проєкту не було розміщено у доступних для пацієнтів місцях (реєстратурі, приймальному відділенні, приміщеннях для очікування, на вебсайті тощо) інформації, що послуги з третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у межах реалізації даного пілотного проєкту оплачуються за рахунок коштів державного бюджету і надаються без додаткової плати пацієнта. А це є порушенням умов вказаних договорів.

Корупційні ризики

Пілотний проєкт передбачав певний порядок направлення пацієнтів, які могли б отримувати безоплатну медичну допомогу. Однак, як вдалось з'ясувати аудиторам, медична допомога за рахунок коштів пілотного проєкту надавалась усім пацієнтам, які звернулися для її отримання, в тому числі і без направлень.

Категорія осіб, яким медична допомога надавалася на платній основі, визначалася самими учасниками пілотного проєкту самостійно, що створило корупційні ризики.

Варто відзначити, що учасниками даного проєкту стали одразу чотири державні установи, що підпорядковані НАМН України:

  • Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова,
  • Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова,
  • Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова,
  • Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска".

Loading...

Окрім цього, аудитори з'ясували, що пацієнти у вигляді благодійних внесків сплачували до благодійних фондів вартість консультативних послуг, лабораторних досліджень і діагностичних обстежень, враховану в розрахунку тарифів трьох учасників пілотного проекту. Йдеться про: державна установа "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України", ДУ "Національний науковий центр "Інститут кардіологіїім.акад. М. Д. Стражеска НАМН України", ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України".

"За рахунок цих внесків благодійними фондами закуповувалися матеріальні цінності та послуги, що надалі передавалися учасникам пілотного проєкту. У 2017–2018 роках і І півріччі 2019 року від благодійних фондів одержано 59 мільйонів гривень допомоги. Як наслідок, залучення благодійних внесків фактично перетворилося на джерело фінансування потреб зазначених установ, насамперед у придбанні лікарських засобів і медичних виробів, господарських матеріалів, оплаті послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання тощо", – зазначено в аудиті.

Читайте також: Медичні інститути понад 5 років тримали на складах обладнання на сотні мільйонів гривень

Неефективне використання коштів

Згідно з аудиторським звітом, окрім чисельних організаційних порушень, також було знайдено фінансові порушення, загальна сума яких складає близько 400 млн грн.

Було з'ясовано, що Державна казначейська служба за дорученням учасників пілотного проєкту здійснила платежів на суму понад 88 млн грн за відсутності затверджених паспортів бюджетної програми. Цим було порушено вимоги бюджетного кодексу України.

Окрім цього, протягом 2017-2019 років НАМН України і "Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України" у договорах про медичне обслуговування населення визначали вимоги, що не були передбачені проєктом. Таким чином, це призвело до використання коштів державного бюджету на суму понад 89 млн грн на витрати, що не були передбачені примірним договором проєкту.

Не обійшлось і без порушень із закупівлею медичних препаратів.

Згідно з даними аудиторського звіту, учасники проєкту у 2017 році уклали 8 договорів, за якими закупили лікарські засоби та медичні вироби. Однак учасниками пілотного проєкту не було вчасно використано вищезгадані лікарські засоби і медичні вироби, які було закуплено на виконання цих договорів.

Загальна ціна невикористаних медичних засобів та препаратів склала понад 200 млн грн.

Не обійшлось і без порушень чинного законодавства.

Аудитори визначили, що учасники пілотного проєкту протягом 2017-2019 років надали 1993 послуги, що не були передбачені переліком послуг та договорами про медичне обслуговування населення (що є порушенням вимог використання коштів).

Як наслідок, кошти загального фонду державного бюджету у сумі понад 23 млн грн було використано з порушенням вимог чинного законодавства.

 
Інфографіка: StateWatch

Як бачимо, лише на прикладі одного пілотного проєкту аудиторам вдалось знайти величезну кількість організаційних проблем та, як наслідок, фінансових порушень на загальну суму понад 400 млн наших з вами коштів.

Це дає привід замислитись над тим, як витрачаються всі інші кошти, що надаються з держбюджету. Адже лише у 2019 році об'єм фінансування НАМН України з державного бюджету складав понад 4 млрд грн.

Олекснадр Гуменюк, StateWatch

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Зарплата Новосад – комунікаційні помилки, емоції та раціональне мислення
Нова хвиля міністрів декларує, що не хоче таємно красти, але хоче мати високі офіційні зарплати. Але більшість з них не відчуває – де та межа, де їхнє розуміння "достатньої" зарплати вступає в конфлікт з таким же розумінням більшої частини населення.
VIP-лікарня з сотнями "прислуги" за наші гроші – яка Феофанія зсередини
Цікаво, чи стане "Феофанія" колись по-справжньому лікарнею, відкритою для всіх, а чи й далі висітиме на балансі ДУСі? Адже зараз там можна утримувати півтисячі персоналу, заробляти мільйони і не перейматися – гроші з бюджету і далі будуть виділяти. Бо це ж не просто лікарня, а VIP. І це в той час, як лише у 18% сільських лікарень є санвузли.
Газорозподільні мережі: як державі отримати вигоду від використання власного майна
Чому держава не отримувала вигоди від використання власних мереж, чи отримує вона вигоду зараз, і як держава може розпорядитися цим майном?
Яким буде Київ у 2050 році, й чому це залежить від нас
Для мещканців та туристів вся краса 1500 літнього єпропейського Києва нівелюється незручностями та стресом від перебування у ньому.
Скільки коштує міністр
Скільки мають заробляти державні чиновники.
Три поради з Канади: на що звернути увагу українським експортерам одягу
У 2017 році набула чинності угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою. На що слід звернути увагу експортерам одягу, щоб стати успішними в Канаді?
Коли розуміння і підтримка – це теж ліки. Досвід онкопацієнтки
Для онкохворих вкрай важлива не тільки доступність ліків та наявність професійних лікарів, але й можливість отримати підтримку.
Інша Америка: як зміняться світ та Україна у разі перемоги Сандерса
Секрет високої популярності Берні Сандерса серед виборців полягає в тому, що у світі змінюється економічна парадигма. Тому його програма має значення й для інших держав, включно з Україною.