Китайський досвід. Чи може авторитаризм бути краще за демократію

Четвер, 26 березня 2020, 17:30

За останні десятиліття Китай домігся вражаючого економічного успіху. Сьогодні багато країн, включаючи західні демократії та Україну, копіюють методи Пекіна в боротьбі з пандемією.

Така зразковість КНР може сприяти популяризації "соціалізму з китайською специфікою" (офіційна назва ідеології Комуністичної партії Китаю). Особливо це актуально для України, де більшість громадян тяжіють до ліво-авторитарних поглядів.

Може, й справді китайська модель управління нічим не гірша за ліберальну демократію, а в сьогоднішніх реаліях навіть ефективніша?

Історичний урок

У листопаді 2002 року в Китаї спалахнула епідемія атипової пневмонії. Причиною цьому став коронавірус SARS-CoV. Інформацію про випадки захворювання Пекін приховував від усього світу кілька місяців.

Лише коли інфекція перекинулася на інші країни, китайська влада публічно визнала проблему.

З листопада 2002-го до липня 2003-го було зареєстровано понад 8000 випадків зараження в 29 країнах. Померли близько 750 людей. 

Пекін офіційно вибачився й пообіцяв бути максимально відкритим, якщо в майбутньому відбудеться щось подібне. Експерти сумнівалися в цьому, оцінюючи китайську бюрократію. І мали рацію.

Заглушення правди

У середині грудня 2019 року в лікарні Уханя стали надходити пацієнти з симптомами вірусної пневмонії. Місцеві лікарі почали говорити про таємничу інфекцію.

30 грудня. Лі Веньян, офтальмолог з центрального госпіталю Уханя, у чаті розповідає колишнім одногрупникам, що в його лікарню доправили 7 пацієнтів з інфекцією, схожою на SARS-CoV.

Директорка госпіталю Ай Фен, отримавши результати лабораторного дослідження, публікує інформацію про новий коронавірус. І отримує догану від інспекційної комісії лікарні. За "поширення чуток" і "нанесення шкоди стабільності".

31 грудня. Китайська влада повідомляє ВООЗ про спалах невідомої пневмонії в Ухані. При цьому наголошує, що нібито немає доказів передачі інфекції від людини до людини.

1 січня. Уханьське бюро громадської безпеки допитує 8 лікарів, які оприлюднили інформацію про захворювання. Зокрема офтальмолога Веньяна. Поліція звинувачує його в "поширенні чуток" і "порушенні правопорядку", погрожуючи арештом.

Чиновник провінції Хубей наказує лабораторіям, які вже визначили, що нова інфекція схожа на SARS-СoV, припинити тестування та знищити існуючі зразки.

2 січня. Китайські вчені визначають новий коронавірус SARS-СoV-2. Ця інформація не оприлюднюється до 9 січня.

11-18 січня. В Ухані проходить запланований семиденний з'їзд Комуністичної партії. Протягом цього часу місцева медична комісія запевняє, що начебто нових інфікованих немає. У місті влаштовується новорічний банкет, на який збираються десятки тисяч людей.

20 січня. Китайський пульмонолог Чжун Наньшань, який виявив SARS-СoV у 2003 році, стверджує, що новий коронавірус фактично передається між людьми.

Пекін прокидається. Офіційна газета Компартії вперше повідомляє про епідемію й транслює позицію китайського лідера Сі Цзіньпіна. Він роздає "важливі інструкції", щоби "поставити на перше місце здоров'я й безпеку людей".

Читайте також: 

ПАНДЕМІЯ COVID-19 В УКРАЇНІ. ДАНІ МОЗ УКРАЇНИ

Уляна Супрун: Найчастіше коронавірус підхоплюють не на вулиці, а вдома. Ексклюзивне інтерв’ю

Тестувати, щоб вижити. Що не так в Україні з тестуванням на коронавірус

Про катастрофічні наслідки для економіки України: спільна заява бізнесу щодо надзвичайного стану

Реактивний ефект

З 23 січня Китай вживає небувалі заходи.

Припиняються всі види сполучення з Хубеєм, де проживає 60 мільйонів людей. У провінції зупиняється рух громадського транспорту.

Місцевим жителям забороняється залишати житло, крім екстрених випадків. За продуктами дозволяється виходити раз на три дні. За порушення заборони – арешт на 10 діб. У житлових масивах встановлюються пости охорони.

В околицях Уханя відкриваються три нові лікарні. Оперативно налагоджується виробництво тест-систем.

Жорстко контролюються всі випадки захворювання. Тих, хто контактував з інфікованими, відшукують та ізолюють. За приховування симптомів – тюремний термін від 10 років, у крайньому випадку – смертна кара.

Жителям багатьох китайських міст влада наполегливо закликає залишатися вдома й виходити на вулицю тільки в разі потреби. На карантині перебувають близько 760 мільйонів людей.

Втрачений час

Імітаційна модель, яку створили вчені з Університету Саутгемптона (Великобританія), показує: прийняті Китаєм заходи запобігли потенційному зростанню кількості хворих у 67 разів.

Якби Пекін почав активну боротьбу на один, два або три тижні пізніше, число інфікованих могло б збільшитися у 3, 7 і 18 разів відповідно.

При цьому дослідники зазначають, що поліпшення діагностики захворювання, масова ізоляція й соціальне дистанціювання, ймовірно, принесли більше користі, ніж транспортні заборони.

Проте головний висновок інший: якби Китай ужив усі ці заходи на один, два або три тижні раніше, кількість заражених могла бути менше на 66%, 86% і 95% відповідно, що значно обмежило б географічне поширення коронавірусу. 

Свобода і відкритість

Економічний досвід Китаю свідчить, що для процвітання необов'язково бути демократичною державою.

Зараз Пекін показує, як потрібно діяти в критичній ситуації, щоби захистити людей від невидимого ворога.

Виходить, демократія – не найефективніша модель управління, а сьогодні їй дає прикурити "соціалізм із китайською специфікою"?

Заперечуючи це, можна навести приклад Південної Кореї, демократичної держави, яка також показує успішний досвід боротьби з коронавірусом.

При цьому південнокорейська влада не вдалася до таких жорстких заходів, як у Китаї. Вона не блокувала міста, не зупиняла рух громадського транспорту і не забороняла громадянам виходити з дому. 

Сеул зробив ставку на потужну програму діагностики захворювання, а також грамотно організував систему пошуку та обсервації людей, які контактували із зараженими.

Правда, Південній Кореї вдалося все це налагодити завдяки високому рівню економічного розвитку, основи якого були закладені в авторитарних умовах. При диктатурі Пак Чон Хі, який керував державою в 1963-1979 роках. 

Він був противником комунізму, проте не гребував активним державним втручанням в економіку.

Виходить, південнокорейський кейс також частково говорить на користь китайської моделі управління. Отже, її можна поставити на один щабель з ліберальною демократією чи навіть вище в нинішньому контексті?

Можна. Якщо винести за дужки два чинники – свободу і відкритість.

Сьогодні Китай демонструє успішний приклад боротьби з проблемою, розростанню якої посприяла його ж бюрократія.

У перші тижні поширення інфекції, коли превентивні заходи могли б звести епідемію до мінімуму, місцеві комуністи придушували і приховували правду, затуляли рота лікарям і лабораторіям. Не вивчивши урок 17-річної давнини.

Усе в ім'я безсмертного авторитарного культу – "стабільності".

Уханьський офтальмолог Лі Веньян, який один з перших опублікував інформацію про SARS-СoV-2 і був звинувачений силовиками в порушенні правопорядку, 7 лютого помер від коронавірусу. 

Після смерті Веньяна влада визнала, що помилково переслідувала лікаря, та вибачилася перед його родиною. За неналежне реагування на спалах епідемії були звільнені декілька чиновників.

Проте корінь проблеми не в окремих держслужбовцях, а в бюрократичному устрої Китаю. У системі, що осліплена ідеєю "порядку".

Сьогодні Україна запозичує китайські методи боротьби з пандемією. У нинішніх умовах вони можуть бути виправдані. 

Водночас потенційна спокуса для української влади – захопитися пекінською моделлю управління в посткоронавірусній реальності. На тлі суспільного запиту на патерналізм. 

Новий "комунавірус" Україна може не витримати.

Євген Середа, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

В Україні додатково контролюватимуть купівлю і продаж бізнесу

Лайви, екскурсії через службовий вхід, обвалений тиньк: чим живе і за що виживає NAMU

Як ПДВ перетворився в податок на міжнародну торгівлю

Що відбувається у ПАРЄ: реалістично про битву України за нові санкції проти РФ

Виключена більшість або занадто молоді для політики

Український прорив: де шукати ключі до світлого майбутнього