Відкритий діалог: як працює ефективний парламент

П'ятниця, 17 квітня 2020, 17:37

Не секрет, що майже всі владні інститути в Україні завзято розвалювали десятиліттями. І команда президента Зеленського точно не складається з чарівників, щоб дуже швидко та ідеально все перебудувати. 

Але ми добре розуміємо ключові проблеми управління.

Разом з рештою світу Україна входить у глобальну кризу. Можливо, ця криза виявиться найважчою за всю історію нашої незалежності. Тому сьогодні вкрай важливо об'єднати зусилля органів влади – президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів і всієї виконавчої вертикалі, органів місцевого самоврядування. 

Досвід інших країн показує, що й цього виявляється замало – потрібні зусилля бізнесу, громадських організацій і, що обов'язково, – відповідальна позиція кожного громадянина.

Уже звучать думки, що впоратися з пандемією та наслідками світової кризи можуть виключно авторитарні режими. Це не так, і я з цим категорично не згоден. 

Справді нам потрібно підвищувати ефективність нашої управлінської системи, проходження рішень по вертикалі та якість їхнього виконання. Але цього цілком можна досягти в межах демократичних форматів.

Читайте також:

Три війни, на які приречений Зеленський

Верховна Рада – майданчик для складних дискусій

Сьогодні нам дійсно потрібен ефективний парламент. Я чудово знаю, що в нашій політичній культурі ще зовсім нещодавно існувала традиція "управління" депутатським корпусом ззовні. 

Скажу жорсткіше: багато президентів і деякі чиновники "за дорученням" дозволяли собі прямий тиск на депутатів. "Голосуйте так і не інакше!". Це абсолютно неприпустимо. І це – безперспективний шлях. 

У простих ситуаціях тиск, може, й допомагає вирішувати деякі завдання. Але правила виживання в умовах кризи та побудова більш ефективної системи управління – це вирішення тисяч найскладніших завдань і конфліктів. І ось тут "прості підходи" обов'язково призводять до кризи взаємної довіри і в підсумку – до важкої політичної кризи.

Особисто я виступаю виключно за відкритий, чесний та аргументований діалог з публічним викладенням своїх позицій. 

Так, цей шлях складніший, вимагає більше часу та зусиль. І з боку іноді виглядає навіть більш конфліктним. Але лише в діалозі народжується істина.

Про "законодавчий спам" і корупційний лобізм скажу трохи пізніше. Але в іншому законодавча процедура в кілька читань і створена для того, щоб народні депутати мали можливість на базі профільних комітетів спільно з представниками уряду та експертами добре відпрацювати кожен законопроєкт.

В окремих ситуаціях цілком допустима скорочена процедура. Але це означає, що члени уряду та депутати повинні попрацювати ще більш ретельно та інтенсивно.

Інакше кажучи, Верховна Рада має виконувати свою найважливішу місію – відігравати роль майданчика для узгодження всіх громадських, політичних і професійних думок та інтересів. Тим більше, коли йдеться про вироблення стратегічних рішень. У питаннях стратегії президент України, до речі, покладає великі сподівання саме на парламент.

Водночас Володимир Зеленський налаштовує Кабінет міністрів на щоденну плідну роботу з народними депутатами та профільними парламентськими комітетами. Помилки попередніх складів уряду, коли деякі міністри не знаходили часу на спілкування з депутатським корпусом, неприпустимі. 

Як приклад можу згадати те, як Японія протистояла Азійській кризі наприкінці 90-х років. Тоді міністри економічного блоку практично жили в парламентських комітетах. Тільки в такому разі члени парламенту усвідомлено беруть на себе частину управлінського вантажу та включаються в роботу.

"Фрагментація" президентської фракції – нормальний процес

Наявність у фракції "Слуга Народу", яка виконує функцію коаліційної більшості, неформальних груп депутатів – теж частина демократичного процесу. Такі об'єднання дають можливість полегшити спілкування, визначити спільні інтереси, разом відстоювати ті чи інші позиції.

Звичайно, іноді між цими ситуативними об'єднаннями виникають природні суперечності. Знову ж таки, вважаю, що це – цілком нормальний і демократичний спосіб співіснування різних інтересів у рамках великої правлячої партії. Саме так це відбувається в інших країнах зі зрілою демократією. 

Знову наведу приклад Японії. Японське економічне диво стало можливим завдяки успішному правлінню Ліберально-демократичної партії, яка була створена у 1955 році й перейшла в опозицію лише у 1993-му. Всі ці роки основні суперечності між різними політичними, соціальними та фінансово-промисловими групами в Японії вирішувалися шляхом діалогу та знаходження консенсусу між різними фракціями правлячої партії.

Сьогодні ми так само завжди знаходимо повне взаєморозуміння з ключових та принципових питань всередині партії влади. Особливо, якщо це стосується публічно заявлених президентом України пріоритетів. І Володимир Зеленський вже багато разів показав, що готовий працювати з депутатським корпусом стільки, скільки цього вимагають завдання з розвитку України.

Корупційний лобізм повинен залишитись у минулому

Команда президента Зеленського послідовно бореться з корупцією, зокрема в українському парламенті. Ми багато разів зупиняли спроби неформально "узаконити" традиційний для минулих скликань тіньовий лобізм. Саме тому було стільки внутрішніх скандалів – ми просто зацікавлені в повній прозорості.

Яскравий приклад негативного лобізму – внесення тисяч поправок у дуже важливий законопроєкт, коли їхня кількість перевищує кількість слів у документі. Це вже не має нічого спільного з бажанням удосконалити проєкт закону. Під час кризи така поведінка є особливо недоречною. 

Читайте також:

Зе без Бе. Нескінченна битва за "антиколомойський" закон

Але я впевнений, що ми впораємось й з цим. Шляхом діалогу і роз'яснень. І я точно так само впевнений і в тому, що будь-які прояви корупції у Верховній Раді дедалі частіше отримуватимуть оцінку правоохоронних органів та політичну оцінку з боку українського суспільства.

Взаємодія більшості з опозицією

Незважаючи на складні зовнішні умови, фракція "Слуга народу" продовжує ефективно виконувати роль парламентської більшості. І навіть хвороби депутатів та карантинні заходи не змогли перешкодити цьому. 

Але це абсолютно не означає, що для правлячої партії не важлива співпраця з іншими політичними силами. Багато важливих законопроєктів ухвалювалися за участю інших парламентських фракцій, депутатських груп та позафракційних народних обранців. Нехай і після важких обговорень. 

Окремо відзначу, що в цьому складі Верховної Ради рекордну кількість законів було ухвалено конституційною більшістю. І таким чином ми активно намагаємося переформатувати нашу традиційну управлінську модель, зробити її більш сучасною та більш мобільною. 

Успіх маленького Сінгапуру, який за кілька десятиліть перетворився з відсталої колишньої колонії на одну з найрозвиненіших країн світу, базувався на одному важливому принципі: "Ми всі різні, але ми всі – громадяни однієї країни, і ми всі її любимо". 

Тому окремо хочу сказати слова подяки лідерам інших партій і фракцій, які розуміють важливість голосування за фундаментальні закони та об'єднання на тлі кризи, тимчасово залишаючи за дужками свої політичні амбіції.

Ключове для нас сьогодні – успішна Україна, у якій влада демонструє свою ефективність і здатність швидко відповідати на ключові виклики та ризики.

Андрій Єрмак, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Чому Україні потрібно поставити на паузу економічні відносини з Білоруссю

Чому Україна так і не стала частиною західного світу?

"Романтика переслідувань" або Чому сталкінг не вважається злочином в Україні

Територіальна оборона – без паніки, але напоготові. Досвід резервістки

Чи реально отримати 8 мільярдів від приватизації у 2022 році?

Як держава підтримуватиме аграріїв у 2022