Чи врятує Саакашвілі потопаючий корабель Зе?

Четвер, 23 квітня 2020, 10:00

Старий кінь борозни не зіпсує

22 квітня з'явилася інформація щодо можливого призначення Міхеіла Саакашвілі віцепрем'єром уряду України з питань реформ. Ініціатива нібито надійшла від самого Зеленського. Тож, можливо, вже зовсім скоро до "керма" повернеться "старий капітан". Але чи зможе він стабілізувати ситуацію всередині країни та чи не будуть йому протидіяти старі призначенці у владі?

Повернення "старої гвардії"

На жаль, із самого початку сподівання Зеленського почати ефективну роботу уряду з новими обличчями, не пов'язаними з корупційними скандалами, розбилися об сувору реальність. 

Як показує досвід та сьогоденний стан справ, ані Гончарук, ані Шмигаль не змогли продемонструвати дійсно ефективну роботу та забезпечити підйом економіки.

До того ж ситуація значно погіршується внутрішнім розколом у монобільшості та відсутністю дієвої комунікації між президентом та групами впливу. Усе це ми бачимо на прикладі "поправочного" спаму, який є справжньою перешкодою на шляху успішної співпраці України з МВФ під час кризи.

Для багатьох тямущих економістів та політологів уже стало очевидним, що єдиний шлях протидії економічному занепаду – це кредити від МВФ, які допоможуть уникнути дефолту. І саме на цьому Зеленський повинен зробити максимальний акцент, щоб утримати свій рейтинг. Інакше – повний провал та народне розчарування в команді президента, яка вже й так встигла наламати дров.

Пандемія та прийдешня криза диктують свої правила. Недосвідчені політики, яких обрав президент, не принесли очікуваного успіху. І, попри власні симпатії до цих осіб, Зеленський, напевно, зрозумів, що цього замало, аби витягнути країну з кризи. 

Якщо ці люди не змогли впоратися з економічними проблемами ще до пандемії, то зараз вони однозначно не впораються з подвійним ударом, який наносить економіці COVID-19.

Вкотре перезапустити уряд і піддати себе очікуваним глузуванням для Зеленського не варіант. Це лише погіршить ситуацію та поставить на його команді остаточне клеймо "невдах". Тож єдиний правильний вихід із ситуації – це співпраця зі "старою гвардією" політиків, які мають позитивний досвід та вже встигли довести свою ефективність.

Знайти точки дотику

Тож забуваємо про нові обличчя і акцентуємося на старих та досвідчених, одним із яких є Саакашвілі. Для багатьох, не з чуток знайомих з його діяльністю, цей політик може здаватися доволі одіозною та "гарячою" особою, яка водночас вміє обстоювати свою позицію та вміло захищатися від нападок інших політиків. Для команди Зе та нинішнього уряду як раз і не вистачає цієї впевненості та вогню, яким, на жаль, ще не володіють молоді держпосадовці.

Питання в іншому. Маючи такий своєрідний характер і суперечливий досвід роботи зі старою владою Порошенка, чи зможе Міхеіл знайти порозуміння та точки дотику з політиками, які залишилися після минулого президента? І чи не буде це черговими "граблями" й розчаруванням для Зеленського? 

Адже, як ми вже встигли побачити, попри уявну гнучкість та комунікабельність, Зеленський вже встиг продемонструвати авторитарні замашки і небажання дотримуватися правил олігарха Коломойського, який, на жаль, і досі має певний вплив на президента.

Тож наразі для Саакашвілі буде важливим знайти максимальне порозуміння в роботі як зі старими політиками, так і з новим президентом.

Щодо комунікації між Саакашвілі та старими призначенцями епохи Порошенка – тут ми стикаємося із впливовим та самовпевненим держдіячем Арсеном Аваковим. Який, до речі, все частіше починає нагадувати про себе у ЗМІ: пропонує варіанти виходу з кризи та активно бореться з диверсантами, що спричиняють пожежі по всій країні. Тобто всіляко демонструє зацікавленість долею України, а отже, закріплює свої владні позиції з курсом на прем'єрське крісло.

Усі ми чудово пам'ятаємо скандальні сутички між Саакашвілі та Аваковим у 2015 році, які свідчать про особисту неприязнь цих політиків один до одного. Якщо кожний із них не зможе стримати свої амбіції та не згуртується в єдину команду під керівництвом Зеленського, ми повернемося до старого сценарію в дусі "зайшла коса на камінь".

Отже, які висновки можемо зробити і що наразі повинно бути в пріоритеті для президента перед призначенням Саакашвілі віцепрем'єром з питань реформ:

  1. Риба гниє з голови. Якщо це тотальне гноїння в економіці не зупинити зараз завдяки швидким та поміркованим реформам, далі ми надовго загрузнемо в багнюці. Чекати не можна.
  2. У президента немає міцної команди, тому він звертається по допомогу до старих політиків. Це зараз єдиний можливий вихід.
  3. Старе не завжди має негативне значення в політиці. Передусім це досвід, а значить, і можлива ефективність.
  4. Головне – налагодження комунікації між старими і новими призначенцями. Минулий досвід роботи парламенту і МОЗ довів, що ефективна внутрішня та зовнішня комунікація має величезне значення.
  5. Як зазначив сам президент, зараз він нібито на потопаючому човні. Тож треба залатати діри, завдяки злагодженій роботі команди. 

Якщо Саакашвілі успішно увіллється в колектив та продемонструє такий же високий рівень реформ, як в Грузії, човен не потоне.

Олег Петровець, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua

Підкилимні ігри із законопроєктом про управління відходами

Страждання та насильство породжує насильство: як розімкнути коло?

Westinghouse і порожнеча

Розбудовувати Донбас. Вже. Сьогодні.

Старі "схеми" по-новому під егідою реформ ринку деревини

Чи вірять ізраїльські інвестори "особистим гарантіям" Зеленського?