Фізичне дистанціювання: як нам зрозуміти, що це працює

1283 перегляди
Четвер, 09 квітня 2020, 14:00
Олександр СолонькоОлександр Солонько
PR-фахівець, політичний аналітик

Після того, як в Україні було вирішено запровадити обмежувальні заходи, щоб уповільнити поширення нового коронавірусу COVID-19, навколо цього очікувано розгорнулися палкі суперечки

Як і інші країни, ми опинились перед складним вибором: економічні втрати через карантин чи ризик отримати жахливу кількість інфікованих громадян, смертей від вірусу та непомірне навантаження на медичну систему.

Це не унікальна українська дилема. Перед нею постала більшість країн світу, зокрема США, які на тлі України виглядають куди більш стійкими перед загальною загрозою в економічному плані. Менш із тим, такий вибір не оминув майже нікого.

Застосування карантинних заходів та обмеження соціальних зв'язків поставили перед урядами країн складні комунікаційні завдання. 

Хоча більш правильно наголошувати на фізичному характері комунікації, адже соціальні зв'язки не завжди фізичні, і їх навпаки необхідно підтримувати. 

Урядам потрібно було змусити своїх громадян дотримуватися певних правил, які передбачають неприємні обмеження.

Тема обмежень важлива з точки зору комунікації, адже пандемія – це криза, яка стосується фактично всієї людської популяції. І якісна комунікація в цьому плані може буквально рятувати життя.

Умовний комунікатор (уряди, міжнародні структури, бізнес, NGO тощо) змушений шукати способи вплинути на поведінку спільноти, переконавши прийняти нові правила та виконувати їх. 

Сидіти вдома, обмежити пересування, дотримуватися дистанції в магазині etc. Словом, зберігати соціальну, а точніше фізичну дистанцію.

Дефініція цього поняття в простому вираженні визначається як безпечна відстань між людьми, котра дозволяє запобігти поширенню вірусу від людини до людини. 

Зокрема у ВООЗ зазначають, що така відстань складає від 1 метра. Більш складною мовою – це нефармацевтичні заходи для контролю та/або сповільнення розповсюдження вірусу.

Читайте також:

Ми забов'язані носити маски. Як робити це правильно та безпечно

Ми не будемо зараз оцінювати виправданість заходів, запроваджених урядом України (останній варіант обмежень набув чинності 6 квітня), натомість спробуємо дати відповідь на питання, наскільки в принципі ефективним може бути застосування такого підходу для зменшення наслідків пандемії (кількість постраждалих та економічний ефект).

Аналіз буде повністю побудовано на наявних дослідженнях та в прив'язці до теми соціальних чинників та комунікації, а не медицини. Медичні чинники мають коментувати лікарі.

Чимало говориться про складність в оцінці не/виправданості карантинних заходів через відсутність матеріалу для порівняння. Проте певні дані для цього в світі все-таки існують.

Пандемія "іспанського грипу" 1918-1920 років дає такий матеріал для порівняння. Мова йде про американський досвід. 

В містах США, охоплених смертельним штамом грипу, застосовувалися карантинні заходи, причому рішення щодо не/запровадження та ступінь жорсткості ухвалювалися на місцях. 

Це дало дослідникам можливість порівняти ефект від цих заходів в кожному окремому випадку у розрізі оцінки смертності та впливу на економіку

Ділан Метьюз із американського VOX опублікував стислий аналіз таких досліджень. 

Зокрема він посилається на документ, складений групою економістів (Серхіо Коррея, Стівен Лак та Еміль Вернер), що показує динаміку запровадження американськими містами обмежувальних заходів, так званих non-pharmaceutical interventions (NPI) та їхній довгостроковий вплив на економіку. 

Серед карантинних обмежень називають закриття навчальних закладів, театрів, церков, заборону громадських зібрань та ізоляцію хворих і контактних осіб. 

Це багато в чому перегукується із сьогоднішніми заходами.

За результатами цього дослідження, фахівці стверджують, що ті міста, які почали запровадження NPI раніше відносно початку спалаху "іспанки" серед свого населення, не лише знизили показники смертності, але й попри очевидні поточні втрати, швидше відновилися в економічному плані.

На основі даних про зайнятість населення після пандемії дослідники стверджують, що чим довше тривали обмеження, тим вищими були економічні показники в перші роки після "іспанки".

Щоправда, не варто забувати, що це лише тенденції. Було багато факторів, які дуже ускладнюють порівняння цих показників із сучасною ситуацією щодо COVID-19. 

Так, завершення пандемії "іспанки" співпало з повоєнними роками, що не характерно для світу сьогодні. Крім того, і сама хвороба була дещо іншою та мала вищий показник смертності серед інфікованих. І ще багато "але". 

Показовою також була ситуація щодо кількості інфікованих та смертності від "іспанки" в містах з різними підходами до обмежень. Як повідомляє National Geographic, міста, які запроваджували non-pharmaceutical interventions на ранніх стадіях поширення вірусу, мали в середньому на 50 % нижчу кількість смертей.

 

Графік показника щотижневої смертності в американських містах під час епідемії "іспанського грипу" у 1918-1920 роках. Джерело: National Geographic

клікніть на зображенні, щоб відкрити у більшому форматі

На візуалізації кольорова заливка на графіку показника щотижневої смертності означає час дії карантинних обмежень. Варто звернути увагу, що у містах, де обмеження перестали діяти зарано, відбувалися нові спалахи, і NPI довелося застосувати повторно. Найбільш яскравий приклад – Денвер (6-та позиція у верхньому ряду).

Крім того, наголошується, що надто раннє послаблення заходів може призвести до рецидиву спалаху захворювання.

Так само, в National Geographic, посилаючись на дослідження епідеміолога з Колумбійського Університету Стівена Морса, показують, які шанси того, що той чи інший захід може відвідати інфікований новим коронавірусом COVID-19.

Це залежить від кількості вже наявних в країні інфікованих. Дані, звісно, обчислені, враховуючи особливості США, але вони дають загальне розуміння механіки застосування такого принципу оцінки.

Так, якщо в країні є 1000 інфікованих, то існує 3 % ймовірності, що захід, в якому бере участь 10 тисяч осіб (спортивна подія, концерт тощо) відвідає інфікована вірусом людина. Натомість, коли вже є 100 тисяч інфікованих (8 квітня в США було вже понад 400 тисяч), така ймовірність складає вже 95 %.

 

Графік ймовірного росту кількості інфікованих під час епідемії "іспанського грипу" у 1918-1920 роках. Джерело: National Geographic

клікніть на зображенні, щоб відкрити у більшому форматі

З графіки випливає, що, якщо в США є 10 тисяч інфікованих, існує 3% шансів зустріти інфікованого на зібранні в 1000 осіб і вже 26% шансів зустріти інфікованого на зібранні в 10 тисяч осіб.

Відповідно, якщо скасувати всі масові заходи та виключити наявність скупчень людей та їхнього фізичного контакту, це вже певною мірою знижує швидкість передачі вірусу.

Отже, дослідження наслідків карантинних заходів у містах США під час пандемії "іспанки", проведені економістами та епідеміологами, показали дві головні в нашому випадку тенденції:

- Оперативність запровадження і тривалість дії режиму фізичного дистанціювання під час пандемії 1918-20 років корелювали із показниками швидкості відновлення економічного зростання після пандемії;

- Вони також корелювали із нижчими показниками смертності в тій місцевості, де діяли обмеження.

Звісно, це надто узагальнено, і ретельне дослідження передбачає аналіз тисяч факторів: поведінкових, економічних, технологічних, соціальних, політичних тощо. 

Проте ми можемо зробити висновок, що фізичне дистанціювання може дати нам серйозний шанс суттєво скоротити кількість потенційних випадків зараження, смертності та навантаження не медичну систему

Тим паче, на цьому тлі варто відкидати маніпуляції про "особливий шлях" тих чи інших країн, де ці заходи чи не запроваджують, чи запровадили пізніше.

Варто пам'ятати, що ми як соціальні істоти складно сприймаємо обмеження, і наш мозок влаштований таким чином, щоб шукати при нагоді можливості такі неприємні речі обійти. 

Саме тому чимало людей хапаються за отриманий від маніпуляторів "приклад" країни, яка начебто не запроваджує ніяких обмежень та знайшла якісь міфічні способи протидії заразі, які не вимагають від самого громадянина ніяких зусиль чи обмежень.

Це потрібно розуміти, будуючи комунікацію щодо зміни поведінки громадян під час пандемії. До речі, комунікаторам в сьогоднішній ситуації не завадить допомога. Її вони можуть отримати в запущеному нещодавно курсі "Кризові комунікації". 

Тут можна знайти лекції щодо того, як комунікувати про вірус, мобілізувати допомогу тощо, а також велику базу корисних матеріалів включно із успішними прикладами комунікації.

Ну, і не треба забувати, що громадянам також варто докласти зусиль, адже від їхньої поведінки напряму може залежати не одне життя. Від нашої з вами готовності виконувати елементарні правила.

Тут вже допоможе Центр громадського здоров'я МОЗ, який є експертною установою та постійно публікує оновлення й рекомендації щодо профілактики та протидії поширенню вірусу.

Це може дати нам можливість розглядати варіант, за якого громадяни з часом будуть виконувати елементарні протиепідемічні правила з мінімальним примусом та втручанням з боку держави. 

А держава буде займатися суто забезпеченням можливостей для цього, а не примусом. 

Це особливо важливо на сьогодні, адже, враховуючи поданий аналіз, може існувати ризик нового спалаху поширення вірусу через активізацію фізичної взаємодії після карантину. 

Відповідно, ми маємо бути готові самотужки дотримуватися тих правил, які дозволять контролювати поширення коронавірусу.

Олександр Солонько, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.