Рік тому я раптово став дуже поганою людиною

Четвер, 14 травня 2020, 12:00

Рік тому я раптово став дуже поганою людиною. 

До цього я був шанованим бізнесменом, на мої семінари збиралися тисячі осіб, я їздив країною, розповідав про свій управлінський досвід. 

Але щойно ти стаєш політиком – ти вже погана людина в очах більшості. І неважливо, коли ще навіть не зайшов до парламенту – ти поганий за замовчуванням.  

Я відчуваю це навіть з боку мого близького оточення. Мої знайомі, звичайно, не перестали зі мною спілкуватися, але я підсвідомо відчуваю, що вони мене засуджують. Це дуже неприємно і певною мірою навіть боляче. 

Чому так відбувається? Відповім з точки зору своєї професії – за освітою я маркетолог. 

"Народний депутат" – це настільки токсичний бренд, що його неможливо "вичистити". Лише повний ребрендинг! Те саме щодо інших брендів, пов'язаних із державною владою: від дрібного посадовця до президента.

Ми прийшли до влади з обіцянкою повного перезавантаження політичної системи країни. "Політична система" – поняття багатогранне. У нас є декілька гілок влади і декілька рівнів у самій владі. Якщо все це об'єднати в одне поняття "політична система", зараз видається, що вона перезавантажена відсотків на 40.

Процес нешвидкий. Він супроводжується сильним спротивом. 

Читайте також: Атестат зрілості імені Зеленського

Програмним гаслом Володимира Зеленського було приведення нових осіб у політику. А нові особи апріорі програють в бюрократичних війнах старим. Політичні старожили чудово користуються всіма шпаринами нашого суперечливого законодавства, легко відновлюються в судах, оскаржують рішення.

І багато наших кроків, які здаються перемогами, ризикують перетворитися на поразки. Яскравий приклад – реформа прокуратури, коли колишні прокурори масово намагаються відновитися, та ще й вимагають величезної компенсації від держави. З цим досить важко боротися.

Проте якщо взяти парламент, там перезавантаження досягнуте на 100%. З'явилися нові парламентські традиції, високий рівень досягнення мети. На черзі – місцеві вибори, перезавантаження влади в регіонах.

Я чудово розумію, що наші виборці, особливо в невеликих містах, не завжди бачать це перезавантаження. У них як була яма на дорозі, так і залишилася. Депутат місцевої ради як крав, так і краде. Але система державної влади так не працює: головний клацнув пальцями – і все змінилося.

Я постійно з цим стикаюся в соціальних мережах. Ми поміняли закон, написали про це пост, а нам говорять: "Як так, минуло вже два тижні, а нічого не відбулося!?". Тому що, коли закон ухвалений, його потім треба відобразити в підзаконних актах, постановах Кабміну, спустити вниз на регіональний рівень.

Потрібно розуміти, що законотворча робота має якийсь часовий лаг. Якщо все добре працює в системі, то це мінімум 3-4 місяці перед тим, як новий закон відчує "кінцевий споживач". А якщо включається спротив, то 6-8 місяців.

Тому тут, на жаль, потрібно набратися терпіння. Хоч це й непопулярний меседж для людей, які до цього вже терпіли багато років.

До того ж нам доводиться працювати під пильною увагою суспільства. Погляньте на інформаційний простір останні пів року. Чомусь жоден депутат з опозиції, щодо якого можна легко відкрити купу кримінальних проваджень, не фігурує в ЗМІ. Вся увага зосереджена на "Слузі народу".

Спочатку я нервував із цього приводу. Це ж неправильно, коли хтось із наших написав повідомлення на смартфоні – і відразу "зрада" національного масштабу, яку по телевізору показують. А хтось там поряд вкрав 10 мільйонів доларів – і це сприймається як даність.

Але потім зрозумів, що це пов'язано із завищеними очікуваннями. Люди говорять: "Ви – нові особи, ви маєте бути взагалі ментально іншими, повністю з іншою системою цінностей. Грубо кажучи – прибульці. А старі політики – ми і так звиклися, що вони негідники, чого їх обговорювати?".

Але ми не прибульці. Фракція в нас велика, і вона, по суті, репрезентативно відображає українське суспільство. Ми – люди.

Те саме можу сказати й про президента. За минулий рік Володимир Зеленський пожорсткішав щодо ухвалення рішень. Але при цьому його людські характеристики не змінилися. Він завжди ставиться до людей насамперед з позиції людини.

Мені запам'яталася наша розмова з одним із військових керівників, який розповідав президентові про реформи якимись загальними фразами. Зеленський це слухав-слухав, а потім говорить: "Все це добре, але що змінить ваша реформа для солдата, який, перепрошую за вислів, ходить по нужді на вулицю? Коли в нього з'являться туалет, нормальні умови?". 

Я думаю, цю людиноцентричність відчувають навіть ті люди, які відсутні на подібних нарадах. Цим і пояснюється високий рівень довіри українців. Для них Зеленський – свій, а будь-який інший кандидат – чужий. Можна сказати, що ребрендинг президента вже відбувся.

Давид Арахамія, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Як майбутні пенсіонери допоможуть відновити Україну після війни

Як спрощення для насіннєвої галузі дозволить економити 50 мільйонів щороку

Ринок небанківських фінансових послуг після війни

10 способів обходу санкцій, до яких вдаються росіяни

Напіввихід Росії: Москва прагне вийти із СОТ, але боїться цього кроку

8 років війни. 8 років прагнення миру