Законопроєкти про лобізм містять загрозу для демократії

Четвер, 28 травня 2020, 16:30

Законопроєкти "Про лобізм" №3059-1 і №3059 несуть для громадського сектору одну й ту саму загрозу. Занадто широке визначення головного поняття дає підстави зарахувати до лобістської діяльності, наприклад, подання індивідуальних і колективних звернень до органів влади або посадових осіб. 

Під питанням опиняється діяльність профспілок, засобів масової інформації, громадських організацій. 

У законопроєкті не визначена різниця між лобізмом і громадським активізмом та адвокацією. Відповідно, будь-яка взаємодія громадськості з посадовцями та владними органами може бути розцінена як лобізм.

Крім того, вказаний документ частково узаконює можливість державного тиску на громадські організації. Громадську організацію зобов'язують щомісячно звітувати за лобістську діяльність, включаючи всі контакти із зазначенням часу, дати та місця, переліку учасників, інформації щодо лобістського проєкту. 

Такі звіти суб'єкти владних повноважень та суб'єкт лобіювання зобов'язані оприлюднювати на власних веб-сайтах. Законопроєкт передбачає високі штрафні санкції за невиконання норм, якщо уповноважений орган вирішить, що організація підлягає дії закону "Про лобізм".

На відміну від попередника, законопроєкт "Про правове та прозоре регулювання діяльності з лобіювання" №3059-2 визначає, що його норми не поширюються на громадські, суспільні чи професійні групи. 

Автори документу розділяють законодавчу діяльність як державного, так і місцевого рівнів на лобіювання, адвокацію та публічні консультації. Недопрацюванням законотворців є відсутність визначення конкретних форм адвокації, напрямів та сфер адвокації, а також переліку організацій, яким надано право здійснювати таку діяльність.

Варто зазначити, що проєкт 3059-2 вносить зміни до Закону України "Про громадські об'єднання", чим закріплює право громадських об'єднань на свободу власної діяльності в межах законодавства, а також право на здійснення адвокації. 

Також законопроєкт визначає адвокацію громадських об'єднань як діяльність, яка не має на меті прибутку та становить суспільний інтерес. Органам державної влади та місцевого самоврядування надано право залучати громадські об'єднання до вирішення питань місцевого значення, зокрема, шляхом проведення публічних консультацій, розроблення відповідних проєктів нормативно-правових актів, утворення консультативних органів.

Також законопроєкт визначає форми здійснення лобіювання в Україні: участь у розробці проєктів нормативно-правових актів, співпраця з посадовими та службовими особами, підготовка законодавчих ініціатив, участь у засіданнях державних органів та їхніх комітетів тощо. 

Також формою лобізму визначається підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів, проведення соціологічних досліджень щодо питань, які є предметом лобіювання, проведення заходів, що мають на меті вплинути на громадську думку.

Як і попередні законодавчі ініціативи, законопроєкт №3059-2 пропонує запровадження Єдиного реєстру суб'єктів лобіювання та порядок їхнього звітування. Хоча за його нормами, звіт передбачений не настільки складний.

Законопроєкт "Про лобістську діяльність" №3059-3 несе загрози для громадянського суспільства в цілому. Закон виписаний погано, терміни нечіткі та половинчасті. Текст закону написано важко та незрозуміло. Норми в законопроєкті сформульовані як сукупність необ'єднаних за суттю приписів, визначень і термінів. У тексті закону допущено багато орфографічних помилок, а інколи навіть пропущені слова.

З позитиву: законопроєкт розмежовує лобіювання та адвокацію. Хоча чіткого визначення явища адвокації не сформульовано, як і її ознак. Така ж ситуація невизначеності і з поняттями "лобіст", "лобіювання", "предмет лобіювання", "суб'єкт лобіювання", "суб'єкт самолобіювання".

Опосередковано документом визначено, що громадські організації не підлягають його дії, але у зв'язку з тим, що це написано неякісно, однозначно тлумаченню цей пункт не підлягає. Як і в інших подібних законопроєктах, автори пропонують запровадити Державний реєстр лобіювання, порядок звітування та штрафні санкції за невиконання законодавства, яке має регулювати процес лобізму.

У цілому законодавча ініціатива потребує доопрацювання з метою збереження авторитету та репутації громадських організацій та профспілок. Інакше розмиті визначення лобізму можуть створити шкоду для демократичного суспільства.

Максим Лукінюк, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Є рівні, а є рівніші: депутати хочуть забрати 140 млн грн у онкопацієнтів і передати їх привілейованим

Вакцина проти кризи

Як подолати затяжний стрес: зі стану "виживання" в "розвиток". Поради психолога

Перельоти до Стамбула: як суд намагається змінити правила авіації

Земля обітована. Довга дорога до втрати, нелегкий шлях до повернення

Випробування кризою: яких збитків зазнала нафтогазова галузь?