Нова Антикорупційна стратегія: що вона змінить для України?

2524 перегляди
Четвер, 25 червня 2020, 16:00
Олександр Новіков
голова Національного агентства з питань запобігання корупції

Чи здивуєтесь ви, якщо я скажу, що в Україні з 2017 року немає антикорупційної стратегії? У галузі боротьби з корупцією працюють спеціалізовані органи, Кабінет міністрів, державні органи, органи місцевого самоврядування. Кожен має свої повноваження та зону відповідальності, але поки що їхня (і наша з ними в тому числі) взаємодія більше схожа на всім відому байку.

Чому так трапилося?

Процес створення антикорупційних інституцій був складним та зайняв набагато більше часу, ніж очікувалося. Їхня взаємодія не була налаштованою, а тогочасна НАЗК не змогла стати центром формування та координації впровадження антикорупційної політики. Оскільки перегляду політики не відбувалось, програмні документи, за якими працювали НАЗК та інші організації, втрачали актуальність.

Наслідком стала розбалансована та малоефективна діяльність публічних інституцій у питаннях запобігання та протидії корупції.

Чи зможе Антикорупційна стратегія допомогти у цій ситуації?

Так. Нова стратегія у своїй основі містить два підходи: удосконалення загальної системи запобігання корупції та фокус на галузеві реформи, що зменшать можливості для корупції у певних сферах (наприклад, оборонний сектор, митниця та податкова, охорона здоров’я). Збалансоване поєднання цих підходів дасть змогу не лише знизити рівень корупції, підвищити довіру громадян до органів влади, а й суттєво підвищити темпи соціально-економічного зростання України.

Антикорупційна стратегія дозволить скоординувати діяльність усіх державних органів, фактично перетворюючи їх в одну команду з єдиною метою та підвищуючи загальну ефективність.

Як працюватиме нова Антикорупційна стратегія?

У розробці проєкту антикорупційної стратегії взяли участь її потенційні виконавці від держави, а також громадськість, бізнес, експерти, міжнародні партнери.

В основі стратегії, яка працюватиме протягом 2020–2024 років, лежать такі принципи:

1) оптимізація функцій держави та місцевого самоврядування. Тобто органи державної влади будуть позбавлені зайвих та надмірних повноважень, функції таких органів не будуть дублюватися й не будуть суперечити одна одній.

2) зниження "людського фактору" та збільшення прозорості й ефективності в стосунках органів державної влади та органів місцевого самоврядування з фізичними та юридичними особами. Взаємодія між працівниками державних органів та громадянами буде мінімізована, а отже — корупційні ризики будуть зменшені. Цьому сприятимуть єдині правила загальної адміністративної процедури та діджиталізація процесів.

3) створення зручних та законних альтернатив існуючим корупційним практикам. Процесам, які є потенційно корупційними, має бути розроблена нормальна заміна, — зручна, законна, і, бажано, цифрова.

4) забезпечення дієвого державного контролю за дотриманням публічними службовцями правил етичної поведінки та вимог антикорупційного законодавства;

5) забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Тобто люди мають бути впевнені, що за будь-яке корупційне правопорушення чи порушення, пов’язане з корупцією, винні будуть покарані.

Отже, нова антикорупційна стратегія повинна стати прозорим та зрозумілим документом, який визначатиме правила взаємодії громадськості, державних, правоохоронних органів на шляху до подолання корупції.

Яким буде процес її ухвалення?

Нова антикорупційна стратегія буде ухвалена Верховною Радою у вигляді закону.

24 червня ми опублікували проєкт стратегії на нашому сайті. Він доступний для обговорення, і ви можете зробити свій внесок, надіславши пропозиції на пошту state@nazk.gov.ua. Більше того, ми плануємо провести низку консультацій із бізнесом, громадськістю, експертами та міжнародними партнерами.

Після всіх консультацій, які триватимуть близько трьох тижнів, буде опублікований остаточний проєкт. Ми надішлемо його до держорганів на погодження, а кінцевий варіант передамо до Кабміну. Урядовці й депутати матимуть можливість внести свої пропозиції до стратегії, і насамкінець — Верховна Рада розгляне проєкт Закону "Про Антикорупційну стратегію" на своєму засіданні. Отже, плануємо, що закон буде ухвалений вже восени.

Якими будуть механізми реалізації?

Антикорупційна стратегія — це не просто документ декларативного характеру.

Ми обрали кілька найважливіших сфер, де масштаби корупційних зловживань є найбільшими, у яких антикорупційні заходи будуть здійснюватися комплексно та першочергово. Для визначення цих сфер ми проаналізували ефективність реалізації антикорупційної політики та низку галузевих досліджень, провели стандартне опитування щодо рівня корупції в Україні.

Порядок впровадження антикорупційної стратегії визначатиме державна програма, яку теж затверджує Кабмін.

Для роботи із кожною пріоритетною сферою, визначеною в стратегії, програма визначатиме низку заходів, обов’язкових для виконання, та строки їх реалізації. Також до державної програми можуть вноситися зміни залежно від її виконання та актуальності завдань.

Щоб уникнути несподіванок, ми очікуємо що будь-які зміни, заплановані до внесення в державну програму, будуть обговорюватися з Агентством та громадськістю.

Що в результаті?

Україна отримає комплексний документ, напрацьований спільно, ухвалений Верховною Радою, обов’язковий до виконання всіма органами влади. Він дозволить громадськості і бізнесу детально контролювати антикорупційні процеси і роботу держорганів стосовно цих процесів.

На його виконання всі залучені державні органи будуть скоординовано та системно працювати над чітко визначеними завданнями кожен у своїй сфері відповідальності.

Загальним ефектом від ухвалення стратегії має стати зростання довіри українців до держави, економічне зростання України, зокрема, більш комфортні умови для бізнесу та інвестицій. Звісно, все це буде можливе лише за наявності політичної волі всіх владних інституцій та належної координації, яку НАЗК забезпечуватиме зі своєї сторони. 

Олександр Новіков, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  







powered by lun.ua
Реклама:
Зе!кадри і кадровий голод
На які особисті та професійні якості сьогодні найбільший попит у сфері держуправління? Як сьогодні потрапляють на держслужбу і що у цьому треба міняти?
Пластуни віднайшли у Відні могилу начштабу корпусів УГА Фердинада Льонера
Хто такий Фердинад Льонер (Ferdinand Lohner)? Уродженець Сараєво, австрійський німець. Випускник віденської академії генштабу 1914 року. Відзначений кількома хрестами за хоробрість на італійському фронті. Добровольцем вступив до УГА.
Чисті руки й економічна безпека: що спільного
Навіщо Україні Доктрина економічної безпеки та що у ній потрібно врахувати.
Вибір професії у 2020: до чого варто бути готовим
Визначитися з професією потрібно сьогодні, проте на ринок праці нинішні абітурієнти потраплять через 4-6 років. За цей час все може суттєво змінитися.
Штрафи за відсутність маски: як зробити систему дієвою?
Потрібно починати суспільний діалог щодо створення ефективної системи контролю за дотриманням вимог карантину.
Люди як основа цифрової трансформації
За статистикою, 70% компаній стикаються з проблемами під час цифрової трансформації бізнесу. Чому і як це виправити? (рос.)
Як змінити закон, щоб він дійсно змінив АРМА?
За понад три роки діяльності Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) акумулювало необхідний досвід, аби запропонувати комплексні зміни до спеціального Закону про АРМА. Яких законодавчих змін потребує АРМА?